Ухвала суду № 71318426, 04.11.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/65733/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.,

при секретарі Поліщук О.Д.,

за участю: прокурора Сибірякова О.О.,

захисника Яворського Б.І.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції Тарадойни Сергія Сергійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,-

В С Т А Н О В И В:

04.11.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. надійшло вказане клопотання, погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва юристом 1 класу Вовком І.В, яке обґрунтовується наступним.

У невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на незаконне зберігання бойових припасів, а саме: гранати Ф-1.

Так, 02 листопада 2017 року, знаходячись в будівлі автостанції «Видубичі» за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 10-А, у кафе під назвою «Смачненько», ОСОБА_2 незаконно зберігав при собі у кишені одягу гранату Ф-1 споряджену запалом УЗРГМ-2 з маркуванням 84 583.

У той же день, під час огляду місця події за вказаною адресою серед особистих речей ОСОБА_2 виявлено та вилучено бойові припаси - гранату Ф-1 із запалом УЗРГМ-2 з маркуванням 84 583.

Відповідно до висновку експертного дослідження Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України від 03.11.2017, надані на дослідження предмети при їх конструктивному поєднанні між собою - утворюють єдиний військовий бойовий припас, а саме ручну осколкову гранату дистанційної дії Ф-1. Дана граната призначена для ураження живої сили противника у наступі та обороні.

Таким чином, за викладених обставин, своїми умисними діями ОСОБА_2 незаконно зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

03.11.2017 року ОСОБА_2 повідомлено, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Таким чином, викладені обставини та матеріали кримінального провадження дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Слідчий, обґрунтовуючи клопотання, зазначив, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що підозрюваний ОСОБА_2, перебуваючи на свободі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших невстановлених співучасників злочину у даному кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор Сибіряков О.О. клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив задовольнити.

Захисник підозрюваного - адвокат Яворський Б.І. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого з підстав його необґрунтованості.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

02.11.17 о 12 год. 25 хв. ОСОБА_2 затриманий.

03.11.2017 року ОСОБА_2 повідомлено, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує усі обставини, що визначені ст. 178 КПК України, які в сукупності дають достатні підстави слідчому судді прийти до висновку про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, стосовно неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_2 у разі обрання йому менш суворого запобіжного заходу, а саме можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, а також переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за новий злочин.

У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч 5. ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Враховуючи вищевикладені положення закону, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 з наданням йому права внести заставу в розмірі 310 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки на думку слідчого судді, саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, ч. 2 ст. 276, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Владикавказ, Північна Осетія, Аланія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина Російської Федерації, неодруженого, тимчасово безробітного, не судимого, до 31.12.2017 року до 12:25 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави встановити у розмірі 310 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 000 грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві;

ЄДРПОУ: 26268059;

МФО: 820172;

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 31.12.2017 року включно.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій підозрюваний тримається під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Сибірякова О.О. та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Матійчук Г. О.