Постанова № 71317561, 06.12.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18716/17

провадження № 2-а/753/684/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2017 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шклянка М.П., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про: визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 11.07.2017 року № 10676/14/Б-939 щодо відмови позивачу у перерахуванні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України»; зобов'язання Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до ч.12 ст. 20 Закону України «Про статус народного депутата» в розмірі 60 відсотків від заробітної плати працюючого нині народного депутата України, яка складає 17425 гривень 20 коп., починаючи з 04.05.2016 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач є народним депутатом України 2 скликання (1994-1998) та 22.05.2017 р. звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України», однак листом від 26.05.2017 року Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило ОСОБА_2. 27.06.2017 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, однак 11.7.2017 року знову отримав відмову.

Позивач вважає дії та відмову відповідача безпідставною, противоправною та такою, що порушують конституційні права позивача на пенсійне забезпечення. На підставі цього, позивач був змушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 20 листопада 2017 року відкрито скорочене провадження за адміністративним позовом.

Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві до суду надано письмові заперечення з проханням відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що спірні правовідносини виникли після набрання чинності п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

22.05.2017 року позивачзвернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України». До заяви я долучив копію посвідчення народного депутата України.

26.05.2017 року Відповідачем було надано відповідь №1398/08, відповідно до якої Позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України», оскільки відсутнє право.

27.06.2017 року Позивач повторно звернувся до Відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України», однак 11.07.2017 року відповідачем було надано відповідь №10676/14/Б-939, відповідно до якої Позивачу знову відмовлено, посилаючись на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII.

З такою відмовою відповідача не можна погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.12 ст. 20 Закону України «Про статус народного депутата України», після досягнення чоловіками 62 років і жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також у разі визнання інвалідом І або II групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 60 відсотків суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Нарахування пенсії здійснюється із суми заробітної плати, що складається з посадового окладу з урахуванням усіх доплат та надбавок працюючого народного депутата на момент призначення пенсії.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї частини, право на пенсію за віком мають народні депутати - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року.

Згідно із паспорта громадянина України, датою народження Позивача є 04.05.1954 року.

Відповідно до Довідки від 16.05.2017 року №15/13-821/114709 першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України, заробітна плата працюючого народного депутата України - члена комітету з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу складає 17425 гривень 20 коп.

Відповідно до ч.17 ст. 20 Закону України «Про статус народного депутата України», положення частин другої, третьої, п'ятої, шостої, одинадцятої, дванадцятої, тринадцятої, чотирнадцятої, п'ятнадцятої, шістнадцятої цієї статті поширюються також на народних депутатів України починаючи з першого скликання і не можуть бути скасовані чи звужені іншими законодавчими актами.

Згідно із посвідченням народного депутата України Позивач є народним депутатом України 2 скликання (1994-1998).

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Як випливає зі ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна за їх вибором, за винятком випадків, прямо передбачених цією нормою.

Аналогічної думки підтримується Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України згідно до Роз'яснення від 09.06.2017 року №04-31/10-431 (136020) «Про застосування окремих положень Закону України «Про статус народного депутата України» щодо гарантій прав народного депутата України при призначенні пенсії», ухваленого на засіданні Комітету 7 червня 2017 року (протокол №81).

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 13, ч.1 ст. 17, ч.3 ст. 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», Постанови Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання» від 04.12.2014 року №22-VIII, Комітет з питань, віднесених до предмета відання, має право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України.

Статтями 22, 92 Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року № 2148-VIII» частину 12 статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» викладено у наступній редакції: «Пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Водночас пенсія позивачеві була призначена відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України» до набрання чинності вказаних змін.

Отже, новий порядок призначення та виплати пенсії, встановлений вищевказаними законами, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності. Крім того, зміни внесені до вказаної статті стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

З таких обставин, суд вважає відмову відповідача у перерахунку пенсії такою, що не відповідає вимогам законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії.

Відповідно до вимог пенсійного законодавства, зокрема, частини четвертої статті 45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином суд констатує, що перерахунок пенсії позивачу необхідно здійснювати з 01.06.2017, оскільки з заявою до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві він звернувся 22.05.2017.

За таких умов, суд вважає за необхідне зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до ч.12 ст. 20 Закону України «Про статус народного депутата України» в розмірі 60 відсотків від заробітної плати працюючого нині народного депутата України, починаючи з 01.06.2016 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 17, 158-162 , 183-2 КАС України, «Про статус народного депутата України», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку пенсії.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до ч.12 ст. 20 Закону України «Про статус народного депутата» в розмірі 60 відсотків від заробітної плати працюючого нині народного депутата України, починаючи з 01.06.2017 року.

В решті - відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

СУДДЯ