Постанова № 71316818, 28.12.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/9957/17

Провадження 3/711/2607/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Черкаси 28 грудня 2017 року

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкас Угорчук В.В. за участі прокурора Лисика М.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, який має неповнолітню дитину, працюючого начальником Служби автомобільних доріг в Черкаській області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3,

до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, яке полягає в наступному:

ОСОБА_1, перебуваючи з 28.11.2016 р. по 19.05.2017 р. на посаді першого заступника начальника Служби автомобільних доріг у Черкаській області та одночасно виконуючого обов’язки начальника цієї Служби, у відповідності до п.п. «а» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, порушив вимоги п.п. «б» п.2 ч.1 ст. 46 вказаного Закону, а саме, порушив вимоги фінансового контролю: подав завідомо неправдиві відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, оскільки не задекларував розділі 3 цієї декларації 1/4 квартири АДРЕСА_1 вартістю 694 916 грн., набутої у власність 22.01.2009 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор при розгляді справи просив притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зазначивши про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 винуватим себе не визнав і пояснив, що до виконання обов’язків начальника Служби автомобільних доріг у Черкаській області він не обіймав посад, які б зобов’язували його подавати декларації, і в квітні 2017 року вперше заповнював електронну декларацію, вказавши в ній всі доходи та зобов’язання свої та членів сім’ї, про які йому було відомо, при цьому не задекларувавши наявність 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 із-за того, що приватизацією вказаної квартири займались його батьки в січні 2012 року, коли він навчався в вищому навчальному закладі, і про те, що йому належить на праві власності певна частка в цій квартирі, дізнався тільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, вважає, що долучений до протоколу висновок експерта про вартість цієї квартири не відповідає дійсності, тому що експерт квартиру і будинок, в якій вона розташована, не досліджував, а іншим спеціалістом, який оглянув дійсний стан квартири і будинку, визначено меншу вартість квартири, з огляду на що він не повинен нести адміністративну відповідальність.

Заслухавши пояснення і доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника, думку прокурора, приходжу до наступних висновків.

ОСОБА_1 відповідно до наказу в.о. голови Державного агентства автомобільних доріг України № 577-к від 28.11.2016 р. працював першим заступником начальника, а у відповідності до наказу № 207-к від 19.05.2017 р. – виконуючим обов’язки начальника Служби автомобільних доріг у Черкаській області (а.с.58-59).

У відповідності до розділу 1 «Загальні положення» Положення про службу автомобільних доріг у Черкаській області Служба утворена та зареєстрована у порядку, визначеному законом, є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, тобто є юридичною особою публічного права (а.с.54).

Як зазначено вище, ОСОБА_1 працював першим заступником і виконувачем обов’язків керівника юридичної особи публічного права, тому він є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП.

У відповідності до ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до цього закону подають таку декларацію вперше, продовжено до 01 травня 2017 року.

ОСОБА_1 подав таку декларацію за 2016 рік 02 квітня 2017 року і у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» не зазначив відомостей про наявність у нього 1/4 квартири у м. Черкаси загальною площею 66,1 кв.м (а.с.27-34, 99-101).

Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 згідно із свідоцтвом про право власності САВ 640987 від 22.01.2009 р. є власником 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с.35).

За частиною четвертою статті 172-6 КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю» адміністративна відповідальність наступає за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з приміткою 2 відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Як вбачається із п.1 ч.5 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічна декларація суб’єкта декларування подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

З цього випливає, що в декларації за 2016 рік необхідно зазначати майно вартістю станом на 31 грудня 2016 року.

З висновків експертизи (а.с. 63-97) встановлено, що вартість зазначеної експертизи станом на 31.12.2016 р. склала 683 411 грн., а вартість її 1\4 частини – 170 852 грн.75 коп.

Суду надано звіт оцінки квартири АДРЕСА_1, згідно з яким її вартість станом на 30.12.2016 р. склала 608 300 грн., з чого випливає, що вартість 1\4 частини складала 152 075 грн.

Вважаю, що оскільки вартість майна повинна визначатись станом на звітний період, то для визначення того, чи перевищує вартість майна 100 або 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, необхідно користуватись розміром такого прожиткового мінімуму за 2016, а не за 2017 рік.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб визначено у розмірі 1378 грн., тобто адміністративна відповідальність в даному випадку можлива, якщо відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму від 137 800 до 344 500 грн.

У всякому випадку, згідно із висновками експертизи та звіту вартість 1\4 частини квартири перевищувала суму 137 800 грн., що свідчить про наявність об’єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про те, чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за порушення ним вимог фінансового контролю, слід виходити з наступного.

Крім іншого, потрібно враховувати наявність не тільки об’єктивної, а й суб’єктивної сторони даного правопорушення.

Як зазначено вище, адміністративна відповідальність настає за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, тобто за вчинення умисного правопорушення.

В даному випадку склад правопорушення є діянням з формальним складом і для кваліфікації дій винної особи за ч.4 ст. 172-6 КУпАП немає значення, які наслідки наступили. Правопорушення є закінченим з моменту заповнення та внесення декларації з недостовірними відомостями.

Адміністративне правопорушення з формальним складом може бути вчинене лише з прямим умислом, вчинення такого діяння через необережність або з непрямим умислом виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Поняття прямого умислу визначене статтею 24 КК України, згідно з якою таким є умисел у випадку, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Інтелектуальна ознака умислу в правопорушеннях з формальним складом включає лише усвідомлення суспільно небезпечного характеру свого діяння, а вольова ознака умислу обмежується бажанням вчинення конкретної дії чи бездіяльності, яка проявляється не тільки в усвідомленні об’єктивно існуючої суспільної небезпечності діяння, але й у бажанні це діяння вчинити.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й певне розуміння його суспільної небезпеки. Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети, в даному випадку – притягнути до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб.

З пояснень ОСОБА_1, що підтверджено копією його трудової книжки, встановлено, що він до листопада 2016 року не займав посади, які б зобов’язували його подавати відповідні декларації, а в квітні 2017 року вперше подав таку декларацію.

Ствердження ОСОБА_1 про те, що йому не було відомо на час подання декларації про те, що він є власником частки квартири, нічим не спростовано. До протоколу не долучено жодних документів про те, яким чином ОСОБА_1 брав участь у приватизації: чи подавав відповідну заяву особисто, чи від його імені діяли інші особи тощо.

Із копії декларації встановлено, що ОСОБА_1 задекларовано інше нерухоме майно, яке має значно більшу вартість, ніж не задеклароване, зокрема – квартира більшою площею.

Виходячи з викладеного, вважаю, що ОСОБА_1 не мав умислу приховати майно і не задекларував частину майна з неуважності, тобто в даному випадку в його діянні відсутній прямий умисел вчинити адміністративне правопорушення, тому відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч.4 ст. 172-6 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягалась до адміністративної відповідальності, чи його захисником в 10-денний строк до апеляційного суду Черкаської області.