Ухвала суду № 71316688, 28.12.2017, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/903/17

Провадження № 2/700/535/17

28 грудня 2017 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої Добриднюк Н.О.

при секретарі Бондарчук Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_1 до Шестеринської сільської ради Лисянського району про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шестеринської сільської ради Лисянського району про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 05.10.1996 року в с.Шестеринці Лисянського району померла ОСОБА_2 . За життя спадкодавець залишила заповіт відповідно до якого все майно заповіла їй. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної частки (паю) розміром 2,02 умовних кадастрових гектарів на території с. Шестеринці Лисянського району Черкаської області та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул..Заріччя,48 у с.Шестеринці Лисянського району Черкаської області, який розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,32 га, яка перебувала в користуванні.

Крім того, в сертифікаті допущено помилку, зазначено прізвище власника – ОСОБА_3, тоді як по батькові власника було «Афанасіївна», а прізвище «Шевченко» було змінено на «Меркулова», внаслідок укладення шлюбу ще в 1954 році, а з моменту одруження прізвище спадкодавець не змінювала.

На підставі вищенаведеного позивач просить суд встановити факт належності ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку (пай) та визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2, яка померла 05.10.1996 року.

В судове засідання позивач не з’явилася, в позовній заяві просить справу розглянути без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, звернувся до суду з клопотанням, в якому проти задоволення позову не заперечують та просять розглянути справу без їхньої участі.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Так, у відповідності до вимог ст.ст.12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України упостанові № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення.

Факт, про встановлення якого просить позивач, має для нього юридичне значення, оскільки надає можливість належним чином оформити свої спадкові права.

Згідно рекомендацій, які містяться у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що 05.10.1996 року в ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Довідкою № 209 від 07.11.2017 року, виданою Шестеринською сільською радою Лисянського району Черкаської області підтверджується, що ОСОБА_2 до моменту смерті 05.10.1996 року була постійною жителькою с.Шестеринці Лисянського району Черкаської області. ОСОБА_4 у с.Шестеринці Лисянського району Черкаської області ніколи не була зареєстрована та не проживала. Крім того, ОСОБА_2 прізвище на дівоче – ОСОБА_3 не змінювала, тому сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧР №160547 був виписаний помилково на ОСОБА_3.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета доказування, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують факт належності правовстановлюючого документа.

На підставі заповіту від 10.05.1995 року, посвідченого секретарем Шестеринської сільської ради Лисянського району Черкаської області ОСОБА_2 на випадок своєї смерті усе своє майно заповіла ОСОБА_1.

Відповідно до ст.548 ЦК України (1963 р.) не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 р.) дії, що свідчать про прийняття спадщини спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що позивач фактично прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Шестеринської сільської ради Лисянського району Черкаської області , заяви про відмову від спадщини не подавав.

Таким чином, враховуючи, що позивач по справі фактично прийняла спадщину, відповідачем позов визнаний, суд вважає, що за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2, яка померла 05.10.1996 року .

Керуючись ст. 548,549 ЦК України (1963 року), ст. 4,10,12,13,206,247,263-265,268,293,354 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Шестеринської сільської ради Лисянського району про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно- задоволити.

Встановити факт належності ОСОБА_2, яка померла 05.10.1996 року сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0160547, виданого на ім'я ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючою ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Заріччя,48 в с. Шестеринці Лисянського району Черкаської області належний ОСОБА_2, яка померла 05.10.1996 року та право користування присадибною земельною ділянкою площею 0,32 га, на якій розташований будинок.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючою ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну частку (пай), площею 2,02 умовних кадастрових гектарів, на території с. Шестеринці Лисянського району Черкаської області згідно сертифікату серії ЧР №0160547 виданого на ім’я ОСОБА_3, який належить ОСОБА_2, яка померла 05.10.1996 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча –