Рішення № 71316331, 13.12.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Провадження № 2/711/34/17

Справа № 711/8312/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року Придніпровський районний суд м. Черкаси

В складі: головуючого – судді Колода Л.Д.

при секретарі Василенко О.Г. ,

з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом кредитної спілки «Кредит-Союз» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки,

за позовом кредитної спілки «Кредит – Союз» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу

за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 до кредитної спілки «Кредит – Союз», треті особи без самостійних вимог – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору іпотеки недійсним,-

за позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки «Кредит – Союз», треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання договорів кредиту недійсними,-

в с т а н о в и в :

Позивач КС «Кредит-Союз» 31.08.2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Дана цивільна справа знаходилася в провадженні суді ОСОБА_10, а з 12 жовтня 2016 року була прийнята до провадження суддею Колода Л.Д. на підставі розпорядження керівника апарату Придніпровського районного суду м.Черкаси № 266 від 10 жовтня 2016 року.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що кредитна спілка "Кредит-СоюЗ" та ОСОБА_3 уклали: договір кредиту №Че-0811 від 01.11.2010р. про надання кредиту (кредитної лінії) в сумі 100 000 грн. строком на 12 місяців; договір кредиту №Че-0017 від 12.01.2012р. про надання кредиту (кредитної лінії) в сумі 90 000 грн. строком на 36 місяців.

Згідно умов вказаних договорів відповідач зобов'язаний повернути отриману суму кредиту та сплатити проценти за користування грошима в строки відповідно до передбаченого договором графіка, але відповідач свої зобов'язання по договору не виконав.

Станом на 21.08.2015 р. заборгованість за договорами кредиту становила 200 135,75 грн., в тому числі 20591,16 грн. за договором кредиту №Че-0811 від 01.11.2010 р., 179544.59 грн. за договором кредиту №Че- 0017 від 12.01.2012 р.,що підтверджується особовими картками позичальника за договорами кредитів, розрахунками заборгованості за кредитами, видатковими касові ордерами.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №Че-0811 від 01.11.2010 р. за відповідача ОСОБА_3 згідно договорів поруки № Че-0811-П від 01.11.2010 р., №Че- 08.11-П від 07.04.2011р. поручилися ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

Відповідно до договорів поруки та ст. 554 ЦК України поручителі несуть солідарну відповідальність разом із боржником.

Тому КС «Кредит-Союз» пред'являє свої позовні вимоги про солідарну відповідальність по договору кредиту №Че-0811 -П від 01.11.2010 р. всіх відповідачів.

Крім того, за договором поруки №Че-0811-П від 01.11.2010 р. за відповідача поручився ОСОБА_8 В зазначеному позові позивач просить в рахунок погашення боргу ОСОБА_11 (в тому числі по договору кредиту від 01.11.2010 р.) звернути стягнення на належне йому майно - квартиру.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №Че-0017 від 12.01.2012 р. за відповідача згідно договору поруки № Че 0017-П від 12.01.2012р., поручилася ОСОБА_7. Згідно договору поруки №ЧЕ- 0017-П/1 від 12.01.2012р. за Відповідача поручились ОСОБА_4 , ОСОБА_6. Відповідно до договорів поруки та ст. 554 ЦК України поручителі несуть солідарну відповідальність разом із боржником ОСОБА_3 Петровчем.

Тому КС «Кредит-СоюЗ» пред'являє свої позовні вимоги про солідарну відповідальність по договору кредиту № Че 0017-П від 12.01.2012 р. до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами КС «Кредит- Союз» та ОСОБА_8 уклали договори іпотеки №Че-0811 І від 05.11.2010р. та №Че-0017-І від 22.03.2012р. Договори іпотеки зареєстровані нотаріусом в реєстрі за № 12333 та №457. Згідно з п. 1 договорів іпотеки іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне іпотекодавцю майно ( предмет іпотеки): квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Реєстраційний номер 20683699. Опис квартири: має загальну площу 32,9 кв.м., житлову площу 17,2 кв.м. Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого комунальним підприємством «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 20.02.2012 р., вартість квартири 32802 грн.

Листом з вимогою про усунення порушення позивач звернувся до іпотекодавця з пропозицією погасити борг та повідомлено про намір звернути стягнення на предмети іпотеки (копія листа№374 від 10.07.2014р.), опису вкладення у цінний лист, поштової квитанції, роздруківки інформації з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про вручення 16.07.14р. листа адресат). Погашення зобов'язань, забезпечених іпотекою, не відбулось.

Згідно ч.1 ст.575 ЦК України та ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежно го виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, і звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пункти 5, 5.1. договорів іпотеки передбачають право кредитної спілки звернути стягнення на предмет іпотеки, в тому числі у випадку, якщо відбулося затримання сплати позичальником частини кредиту за договорами кредиту та/або процентів на строк більше одного місяця. Відповідні прострочення відбулись по кредитним договорам, що відображено в тому числі особовими картками позичальника.

Ціна продажу предметів іпотеки визначається, виходячи з положень ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», в силу якої, ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Вартість предмету іпотеки за згодою сторін визначена в договорі іпотеки (п.2 договору) в розмірі 100 000 грн.

В силу ч. 10 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається в тому числі спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону «про іпотеку», початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Просять визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Початковою ціною для подальшої реалізації предмету іпотеки визначити суму оцінки погоджену сторонами в договорі іпотеки: 100 000 грн. (п.2.договорів іпотеки). В той же час позивач не заперечує проти того, щоб вартість квартири для продажі була визначена експертним шляхом.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятками, встановленими законом.

В зв»язку з цим позивач просив постановити рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на користь Кредитної спілки "Кредит-СоюЗ" 20591,16 грн. за договором кредиту №Че-0811 від 01.11.2010 р. Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Кредитної спілки "Кредит-СоюЗ" 179544,59 грн. за договором кредиту №Че- 0017 від 12.01.2012р.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 в сумі 200135,75 грн. (двісті тисяч сто тридцять п'ять гривень 75 коп.), в тому числі 20591,16 грн. за договором кредиту №Че-0811 від 01.11.2010р., та 179544,59 грн. за договором кредиту №Че-0017 від 12.01.2012р. - звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, належну ОСОБА_8. Способом реалізації предмету іпотеки визначити шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах. Початковою ціною для подальшої реалізації предмету іпотеки просимо визначити суму 100 000 грн. Виселити громадян, які мешкають в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, належній ОСОБА_8 Павловичу.Судові витрати стягнути із ОСОБА_3.

Позивач КС «Кредит-Союз» 11.12.2015 року звернувся до суду із заявою про залишення частини позовних вимог без розгляду, які мотивував тим, що в провадженні суду знаходиться вищевказана цивільна справа. В позовних вимогах заявлено про виселення громадян, які мешкають в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, належній ОСОБА_8. В цій частині позивач просив залишити позов без розгляду. Однак позивачем не вказано, відносно яких саме громадян заявлено позовні вимоги про виселення з квартир, що є предметом іпотеки, а тому суд позбавлений можливості залишити дані позовні вимоги без розгляду, в зв»язку з тим , що невідомо до кого вони заявлені. Тому суд вважає, що фактично заява позивача від 11.12.2015 року є заявою про зменшення позовних вимог у частині виселення. І вимоги про виселення осіб, що проживають в квартирі можуть бути заявлені позивачем після постановлення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивачі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 15.02.2016 року звернулися до суду із зустрічним позовом до кредитної спілки «Кредит-Союз», треті особи без самостійних вимог – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору іпотеки недійсним.

Свої вимоги мотивують тим, що позовні вимоги кредитної спілки в частині звернення стягнення боргу на предмет іпотеки, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, належну ОСОБА_8 є не законними та не обґрунтованими, утискають їх законні права.

22 березня 2012 року іпотекодержателем кредитною спілкою «Кредит- СооюЗ» та іпотекодавцем ОСОБА_8 був укладений договір іпотеки № Че-0017-І, за умовами якого предметом іпотеки була квартира, розташована за адресою: Черкаська обл.., АДРЕСА_2, загальною площею 32,9 кв.м, житловою площею 17,2 кв.м.

На час укладання договору іпотеки ОСОБА_8 мав неповнолітню дочку ОСОБА_9, яка на той час була зареєстрована та проживала у вказаній квартирі. Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно чи тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці до 14 років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 156 ЖК України встановлено, що діти - члени сім'ї власника житлового приміщення мають право користуватися жилим приміщенням нарівні з власником цього приміщення.

Із ксерокопії повного акту народження позивача ОСОБА_9 убачається, що вона народилася 24 квітня 1997 року. Тобто на час укладання договору іпотеки, а саме 22 березня 2012 року її виповнилося 14 років.

Також, із копії по квартирної карточки (форма Б), яка завірена 19.12.2015 року головним спеціалістом Придніпровського РВ у м. Черкаси УДМС України в Черкаській області вбачається, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 була прописана у квартирі АДРЕСА_3, 03 серпня 1999 року. 24 жовтня 2000 року вона була виписана із даної квартири. Але 15 жовтня 2011 року знову була прописана у вказаній квартирі де зареєстрована по теперішній час.

Відповідно до довідки про склад сім'ї виданої уповноваженому власнику та членові житлово-будівельного кооперативу ЖБК-37 ОСОБА_8 вбачається, що він дійсно проживає і прописаний з 22.07.1998 року за адресою АДРЕСА_4. Разом з ним у вказаній квартирі прописана та проживає його дочка ОСОБА_9. Також це підтверджується довідкою № 157 від 16.12.2015 року виданої житлово-будівельним кооперативом № 37 «Швейник». Із ксерокопії паспорта позивача ОСОБА_9 НЕ 701021, виданого 26 травня 2013 року Придніпровським РВ у м. Черкаси УМВС України в Черкаській області також вбачається, що місце її реєстрації квартира АДРЕСА_3, також довідкою дитячої поліклініки № 2 зазначається, що ОСОБА_9 з 1999 року по 2013 рік мешкала за адресою: АДРЕСА_2, і знаходилась на обліку в Черкаській й поліклініці № 2.

Також постійне проживання та користування квартирою № 2 в будинку 511 і. Гоголя у м. Черкаси позивачем ОСОБА_9 підтверджується актом опитування сусідів від 07.02.2016 року, який посвідчений головою ЖБК-37 «Швейник» ОСОБА_12 э

З огляду на викладене вбачається, що станом на час укладання договору 22 березня 2012 року неповнолітня ОСОБА_9 мала право постійного користування квартирою № 2 будинку № 511 по вулиці Гоголя у місті Черкаси.

Тому позивачі вважають, що одним із правочинів, які не можуть вчиняти батьки або , які їх замінюють, без дозволу органів опіки та піклування, є договір відносно житлового приміщення, право користування яким мають діти, березня 2012 року позивач ОСОБА_8 батько неповнолітньої ОСОБА_9 уклав правочин, що суперечить правам та інтересам дитини, а тому відповідно до ст.ст. 203, 215 України є підставою для визнання вказаного договору іпотеки недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачі вважають, що підставою для визнання недійсним договору іпотеки є його укладання за відсутності згоди органу опіки та піклування на його укладення.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 2, 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно ч. 1, 6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам ви і суспільства, його моральним засадам. Правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека-вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника, встановленому законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» (в редакції, що діяла на час укладання договору іпотеки) батьки або особи, які їх змінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл , обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання

В п. 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що згідно зі ст. 32 ЦК України, ст. 177 СК України та ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, давати письмові зобов'язання.

В зв»язку з цим позивач просить постановити рішення визнати недійсним договір іпотеки № Че-0017-I від 22 березня 2012року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_13 22.03.2012 року та зареєстрований в реєстрі за № 457. Стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_3 по довіреності ОСОБА_14 А.В.08.04.2016 року звернувся до суд із зустрічним позовом до КС «Кредит-Союз», треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання договорів кредиту недійсними. Свої вимоги мотивує тим, що 01 листопада 2010 року між позивачем та КС «Кредит-Союз» була укладена угода про те, що спілка надає кредит в сумі 100 000грн.

Пунктом 3 частини 1 ст. 9 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає господарська діяльність, зокрема, із надання фінансових послуг.

Згідно п.п 1, 5 ч. 1 ст. 1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» під фінансовою установою слід розуміти юридичну особу, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

П. 4 ч. 1 ст. 34 даного Закону передбачено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Здійснення такої діяльності дозволяється тільки після отримання відповідної ліценції (ч. 2 ст.34 вказаного Закону).

Позивач вважає, що для укладення договору з ОСОБА_3, КС «Кредит-Союз» повинен був отримати у встановленому законом порядку відповідну ліцензію, яку він отримав тальки в 2011 році.

Тому вчинення ним цього правочину без відповідного дозволу (ліцензії) в силу ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215, ст. 227 ЦК України, є підставою для визнання договору недійсним.

12 січня 2012 року між позивачем та КС «Кредит - Союз» укладено договір кредиту (кредитної лінії) №Че-0017 відповідно до якого відповідач надав позивачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 90000 грн. в межах якої, позичальник може отримувати будь-які суми кредиту та зобов'язується повернути їх на умовах, що передбачені говором.

В вищезазначених договорах вбачається відсутність відомостей, щодо детального розпису загальної вартості кредиту, немає умов, які п.п.3.2, 3.4 розділу 3 Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України формації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» визнані обов'язковими.

У наданому розрахунку не вказано повної орієнтованої вартості кредиту, розрахунок проведений поверхово та не зрозуміло для споживача. п.2 ч.1 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» КС «Кредит-Союз» не надала ОСОБА_3, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, чим було порушено вимоги чинного законодавства.

Даної позиції висловлена в ухвалі від 22.10.2014 року по справі №6-26251св14 Вищого Спеціалізованого Суду України розгляду цивільних і кримінальних справ.

Представник позивача вважає,що умови кредитних договорів є несправедливим в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним.

Ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачає, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов»язані з порушенням їх прав.

В зв»язку з цим представник позивача просить постановити рішення, яким визнати недійсним договір кредиту(кредитної лінії) №Че-0811 від 01.11.2010 року. Визнати недійсним договір кредиту(кредитної лінії) №Че-0017 від 12.01.2012 року.

Позивач КС «Кредит-Союз» 08.04.2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу. Свої вимоги мотивує тим, що згідно позову що був раніше поданий кредитна спілка просила стягнути заборгованість за договорами кредиту станом на 21.08.2015 року. Після подання позову жодних оплат на погашення заборгованості не відбувалось, умови договорів кредиту та поруки продовжують порушуватись.

В зв»язку цим, позивач вважав за доцільне подати новий позов відносно процентів які підлягають до стягнення за період (з 22.08.2015р. по 06.04.2016р.). При цьому просили стягнути заборгованість за зазначений період в тому числі із ОСОБА_8 у відповідності до договору. Вважали за доцільне об'єднати розгляд цієї позовної заяви в одному провадженні із заявою кредитної спілки що розглядається в справі № 711/8312/15-й у відповідності до ст. 126 ЦПК України.

Кредитна спілка "Кредит-СоюЗ" та ОСОБА_3 уклали договір кредиту №Че-0017 від 12.01.2012 р. про надання кредиту (кредитної лінії) в сумі 90000 грн. строком на 36 місяців. Згідно умов вказаного договору відповідач зобов'язаний повернути отриману суму та сплатити проценти за користування грошима в строки відповідно до передбаченого договором графіка, але відповідач свої зобов'язання по договору не виконав. За період з 22.08.2015 р. по 06.04.2016 р. за договором кредиту підлягають до сплати проценти (з урахуванням збільшення процентної ставки у зв'язку із простроченням платежів договором) в розмірі 29 540.98 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №Че-0017 від 12.01.2012 р. за відповідача ОСОБА_3 згідно договору поруки № Че 0017-11 від І2.01.2012р,. поручилася ОСОБА_7. Згідно договору поруки №ЧЕ-0017-П/1 від 12.01.2012 р. за Відповідача ОСОБА_3 поручились ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8.

Відповідно до договорів поруки та ст. 554 ЦК України поручителі несуть солідарну відповідальність разом із боржником. Було укладено 2 договори поруки, - поручителі за різними договорами поруки несуть солідарну відповідальність із позичальником, але питання чи несуть таку відповідальність поручителі між собою неоднозначне в судовій практиці.

Тому КС «Кредит-СоюЗ» пред'являє свої позовні вимоги про солідарну відповідальність по Договору кредиту №Че-0017 від 12.01.2012р. разом із відповідачем ОСОБА_6 бР.П. до його поручителів за окремими договорами поруки.

В зв»язку з цим позивач просить стягнути на користь кредитної спілки «Кредит-СоюЗ» солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, на користь кредитної спілки "Кредит-СоюЗ" 29 540,98 грн. заборгованості за процентами по договору кредиту № Че-0017 від 12.01.2012 р. Стягнути на користь кредитної спілки «Кредит-СоюЗ» з ОСОБА_7 29 540,98 грн. заборгованості за процентами по договору кредиту №Че-0017 від 12.01.201 2р. в рахунок солідарного погашення заборгованості ОСОБА_3. Судові витрати стягнути із ОСОБА_3.

Представник позивача КС «Кредит-Союз» по довіреності ОСОБА_15 в судовому засіданні просив позов кредитної спілки «Кредит – Союз» в частині стягнення боргу з ОСОБА_4, як з поручителя солідарно з іншими відповідачами по договору кредиту №ЧЕ-0811 від 01.11.2010 року залишити без розгляду. Ухвалою суду від 14 грудня 2017 року вищевказані позовні вимоги в частині стягнення боргу з ОСОБА_4, як з поручителя солідарно з іншими відповідачами по договору кредиту №ЧЕ-0811 від 01.11.2010 року залишено без розгляду

Представник позивача КС «Кредит-Союз» він же представник відповідача по зустрічному позову по довіреності ОСОБА_15 в судовому засіданні позови підтримав, просив їх задовольнити, з підстав, вказаних в позовних заявах. Зустрічні позови не визнав та просив в зустрічних позовах відмовити, з підстав, вказаних в запереченнях на позови.

Відповідач він же позивач по зустрічному позову ОСОБА_3, його представник по довіреності ОСОБА_14 позови КС «Кредит-Союз» не визнали та просили відмовити. Зустрічні позови підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідачі вони ж треті особи по зустрічних позовах ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні позови КС «Кредит-Союз» не визнали та просили в позові відмовити. Зустрічні позову вирішити відповідно до вимог закону.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково та суму 112 713 грн. 45 коп. Зустрічні позови просив розглянути відповідно до вимог закону.

Відповідач ОСОБА_8 він же позивач по зустрічному позову , він же третя особа по позову ОСОБА_3 , його представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні зустрічний позов про визнання договору іпотеки недійсним підтримали. Позов КС «Кредит-Союз» не визнали, просили в позові відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_3 просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилася, про день слухання справи повідомлена, надіслала заяву, в якій просила справу розглядати в її відсутності.

Позивач по зустрічному позову ОСОБА_9 в судове засідання не з»явилася, про день слухання справи повідомлена.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази справи, в результаті їх повного об”єктивного та всебічного дослідження, суд вважає, що позов КС «Кредит-Союз» підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що кредитна спілка "Кредит-СоюЗ" та ОСОБА_3 уклали договір кредиту №Че-0811 від 01.11.2010р. про надання кредиту (кредитної лінії) в сумі 100 000 грн. строком на 12 місяців. Також сторони уклала договір кредиту №Че-0017 від 12.01.2012 р. про надання кредиту (кредитної лінії) в сумі 90 000 грн. строком на 36 місяців.

Згідно умов вказаних договорів відповідач зобов'язаний повернути отримані суми кредиту та сплатити проценти за користування грошима в строки відповідно до передбаченого договором графіка, але відповідач свої зобов'язання по договору не виконав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідач не повертав грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами, відсотками. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №Че-0811 від 01.11.2010 р. за відповідача ОСОБА_16 згідно договорів поруки № Че-0811-П від 01.11.2010 р., №Че- 08.11-П від 07.04.2011р. поручилися ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

Відповідно до договорів поруки та ст. 554 ЦК України поручителі несуть солідарну відповідальність разом із боржником.

Крім того, за договором поруки №Че-0811-П від 01.11.2010 р. за відповідача поручився ОСОБА_8

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №Че-0017 від 12.01.2012 р. за відповідача згідно договору поруки № Че 0017-П від 12.01.2012р., поручилася ОСОБА_7 Згідно договору поруки №ЧЕ- 0017-П/1 від 12.01.2012р. за відповідача поручились ОСОБА_4 , ОСОБА_6. Відповідно до договорів поруки та ст. 554 ЦК України поручителі несуть солідарну відповідальність разом із боржником ОСОБА_3.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами КС «Кредит- Союз» та ОСОБА_8 уклали договори іпотеки №Че-0811 І від 05.11.2010р. та №Че-0017-І від 22.03.2012р. Договори іпотеки зареєстровані нотаріусом в реєстрі за № 12333 та №457. Згідно з п. 1 договорів іпотеки іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне іпотекодавцю майно ( предмет іпотеки): квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Реєстраційний номер 20683699. Опис квартири: має загальну площу 32,9 кв.м., житлову площу 17,2 кв.м. Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого комунальним підприємством «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 20.02.2012 р., вартість квартири 32802 грн.

Листом з вимогою про усунення порушення позивач звернувся до іпотекодавця з пропозицією погасити борг та повідомив про намір звернути стягнення на предмет іпотеки (копія листа №374 від 10.07.2014р.).

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання .

Доводи позивача про те, що з відповідачів солідарно слід стягнути заборгованість на загальну суму 200 135 грн.75 коп. не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №СЕ2017/083 від 31.10.2017 року За договором кредиту (кредитної лінії) від 01.11.2010 №Че-0811 кредитною спілкою «Кредит-СоюЗ» позичальнику ОСОБА_3 виданий кредит у сумі 90000 грн., при цьому, умовами цього договору кредиту передбачена видача коштів у сумі 100000 грн.

Договір іпотеки від 05.11.2010 №Че-0811-1, іпотекодержателем - Кредитною спілкою з іпотекодавцем - ОСОБА_8 на укладений на суму 100 000 грн., при цьому, позичальнику ОСОБА_3 кредит виданий у сумі 90000 грн.

Договір поруки від 07.04.2011 №Че-0811-П, укладений Кредитною спілкою з поручителями: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_17, виходячи із суми виданого кредиту у розмірі 100 000 грн., при цьому, позичальнику ОСОБА_3 кредит виданий у сумі 90000 грн.

Виходячи із даних особової картки позичальника ОСОБА_3, складеної Кредитною спілкою, заборгованість позичальника ОСОБА_3 по тілу кредиту за договором кредиту (кредитної лінії) від 01.11.2010 №Че-0811 станом на 21.08.2015 відсутня.

За договором кредиту (кредитної лінії) від 12.01.2012 №Че-0017 кредитною спілкою «Кредит-СоюЗ» позичальнику ОСОБА_3 виданий кредит у сумі 90000 грн. на комерційні цілі. При цьому, в цей же день 04.04.2012 кошти у сумі 90000, отримані позичальником за договором кредиту №Че-0017, спрямовані на погашення: заборгованості по тілу кредиту у сумі 89757,28 грн. за договором кредиту від 01.11.2010 №Че-0811; заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі 242,72 грн. за Договором кредиту від 01.11.2010 №Че-0811. У рахунок погашення заборгованості позичальника ОСОБА_3 по тілу кредиту Кредитною спілкою зараховані кошти у загальній сумі 31870,40 гривень.

Станом на 21.08.2015 заборгованість позичальника по тілу кредиту за договором кредиту №Че-0017 становила 58129,60 грн. Заборгованість позичальника по процентах за користування кредитом за договором кредиту ЧЕ-0017 станом на 21.08.2015 становила 54583,85 грн.

Тому суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь КС «Кредит-Союз» солідарно слід стягнути заборгованість в сумі 112 713 грн. 45 коп.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості по відсотках за період з 22.08.2015р. по 06.04.2016р. в сумі 29 540,98 грн. по договору кредиту № Че-0017 від 12.01.2012 р., то ці вимоги суд вважає не обгрунтованими та такими, що суперечать вищевказаному висновку експерта.

Крім цього не підлягають до задоволення вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Суд у випадку задоволення позову зобов»язаний вказати початкову ціну предмета іпотеки та визначити спосіб реалізації іпотечного майна. Самостійно визначити вартість квартири, суд позбавлений можливості. Позивачем експертний висновок з цього приводу не надався. В ході розгляду справи представнику позивача було запропоновано проведення експертизи з приводу вартості квартири, що є предметом іпотеки, однак представник позивача категорично відмовився на її проведення. Початкова ціна іпотечного майна, визначена сторонами в договорі іпотеки від 22.03.2012 року (п.2) не відповідає дійсній ринковій вартості квартири. Тому в цій частині в позові слід відмовити.

Що стосується зустрічних позовів, то вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_3, як на підставу своїх позовних вимог посилається на те, що договір кредиту(кредитної лінії) №Че-0811 від 01.11.2010 року був укладений без відповідної ліцензії, а договір кредиту(кредитної лінії) №Че-0017 від 12.01.2012 року є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача.

З такими доводами суд не погоджується з наступних підстав. В матеріалах справи том 1 арк.37 знаходяться ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, видані позивачу. Тому суд вважає, що на день укладення оспорюваних договорів діяльність кредитної спілки була ліцензована.

Крім цього не можуть бути покладені в основу судового рішення доводи представника ОСОБА_3 про те, що кредитні договори були споживчими, поскільки п .2.3 договорів вказано цільове призначення кредиту: комерційні.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповіно до ст. 267 ЦК України. ч.4. сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з п.8.5. договору кредиту (кредитної лінії) №Че-0811 від 01.11.2010р. встановлено строк позовної давності п'ять років - для звернення до суду щодо захисту цивільних прав (інтересів), що випливають з кредитного договору (вимоги сплати кредиту, процентів, тощо). ОСОБА_3 міг довідатись про наявність/відсутність ліцензії перебуваючи в приміщенні КС «Кредит-СоюЗ»: відповідно до п.1.13 Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.12.2003 N 146: «1.13.Кредитна спілка повинна розмістити оригінал або нотаріально засвідчену копію ліцензії в доступному для ознайомлення місці замісцезнаходженням кредитної спілки».

Відповідно відлік строку позовної давності до вимоги про визнання недійсним договору кредиту (кредитної лінії) №Че-0811 від 01.11.2010р. почався 01.11.2010р. П'ятирічний строк сплив 01.11.2015р. Зустрічний позов заявлено тільки 08.04.2016р., тобто після спливу строку позовної давності.

3.2. Згідно з п.8.7 договору кредиту (кредитної лінії) №Че-0017 від 12.01.2012р. визначено строк позовної давності п'ять років - для звернення кредитної спілки до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зустрічний позов ОСОБА_3 не є позовом кредитної спілки до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Отже, строк позовної давності за позовом ОСОБА_3 має бути загальний.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки. Про наявність/відсутність порушень ЗУ «Про захист прав споживачів» ОСОБА_3 міг знати під час підписання договору кредиту. Тому відлік строку позовної давності до вимоги про визнання недійсним договору кредиту (кредитної лінії) №Че-0017 від 12.01.2012 р. почався 12.01.2012р. Трирічний строк позовної давності сплив 12.01.2015р. Зустрічний позов заявлено тільки 08.04.2016р., тобто після спливу строку позовної давності.

Про застосовування строку позовної давності просила КС «Кредит-Союз» в заяві від 20.04.2016 року №282. Тому в зустрічному позові слід відмовити.

Також не підлягає до задоволення зустрічний позов ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання договору іпотеки недійсним. Позивачі, як на підставу свої позовних вимог посилаються на те, що на час укладання договору іпотеки ОСОБА_8 мав неповнолітню дочку ОСОБА_9, яка на той час була зареєстрована та проживала у вказаній квартирі. Дану обсаивну позивачі вважають підставою для визнання договорів іпотеки недійсними. Однак такі доводи позивачів, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними із ОСОБА_3, КС «Кредит- Союз» та ОСОБА_8 уклали договори іпотеки №Че-0017-І від 22.03.2012р. В день оформлення договорі іпотеки. 22.03.2012р. ОСОБА_8 була надана нотаріусу довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 22.03.2012 року (том 1 арк. спр.142). Відповідно до вказаної довідки цієї довідки в квартирі зареєстрована 1 особа - власник ОСОБА_8. Дана довідка спростовує доводи позивачів про те. що на день укладення договору іпотеки в квартирі мешкали інші особи,зокрема неповнолітні на той час ОСОБА_9.

Крім того, в 05.11.2010 році щодо квартири укладався ще один договір іпотеки, копія наявна в матеріалах справи. При цьому ОСОБА_8 була подана довідка про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 01.11.2010 року (том 1 арк.спр.143). Згідно вказаної довідки в квартирі була зареєстрована 1 особа – уповноважений власник – ОСОБА_8.

Згідно п.44 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 передбачено, що суди повинні з»ясовувати, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки, чи право на користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодаржателя після укладення договору іпотеки не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Докази, подані позивачами, не доводять реєстрацію ОСОБА_9 в квартирі, що передавалась в іпотеку. Відповідно до довідки про склад сім'ї (дата не зрозуміла, видана житлово-будівельним кооперативом «Швейник»), ОСОБА_8 проживає і прописаний в квартирі з 22.07.1998 р. по дату видачі довідки, однак відомостей про те, що ОСОБА_9 була зареєстрована з 22.07.1988 року , немає.

Також, довідка № 157 від 16.12.2015р. не містить інформації хто був зареєстрований в квартирі станом на дату оформлення договору іпотеки. Довідка лікаря не є належним та допустимим доказом, так як поліклініка не вправі надавати такі відомості. Тому в позові слід відмовити.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача КС «Кредит-Союз» необхідно стягнути судові витрати – судовий збір в сумі 1 127 грн. 14 коп.

Поскільки в зустрічних позовах судом відмовлено, то питання про стягнення судових витрат, суд не вирішує і ці витрати слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 15, 16, 627, 1050, 1054, 1048, 526, 610, 611, 546, 549, 550, 551, 624, 625, 524, 192, 533 ЦК України, Постановою Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 88, 174, 208- 217 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовкредитної спілки «Кредит – Союз» задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь кредитної спілки «Кредит – Союз» заборгованість в сумі 112 713 грн. 45 коп. В частині позовних вимог про стягнення боргу в сумі 116 963 грн.28 коп. та звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

В позові ОСОБА_8, ОСОБА_9 до кредитної спілки «Кредит – Союз», треті особи без самостійних вимог – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору іпотеки недійсним – відмовити.

В позові ОСОБА_3 до кредитної спілки «Кредит – Союз», треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання договорів кредиту недійсними – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь кредитної спілки «Кредит – Союз» судовий збір 1 127 грн.14 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області.

Головуючий: (підпис) Копія вірна

Суддя Л.Д.Колода