Ухвала суду № 71315017, 27.12.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справи № 648/1808/17 Головуючий в 1 інстанції: Cокирко Л.М.

Провадження № 11-кп/791/1058/17 Доповідач: Гемма Ю.М.

Категорія: повернення обвинувального акту

У Х В А Л А

іменем України

27 грудня 2017 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Гемми Ю.М.,

суддів Калініної О.В., Коломієць Н.О.,

секретаря Благовещенської О.О.,

за участю прокурора Кістірьова Я.С.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 12017230000000011 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 03 листопада 2017 року, якою прокурору повернуто обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, -

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 187 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

В обґрунтування свого рішення суд послався на те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, так як не містить правової кваліфікації його дій за ч.3 ст. 187 КК України. Крім того, обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.1 ст.309, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 187 КК України зазначено про підозру, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону, зокрема ч.4 ст. 110 КПК України, відповідно до якої прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі прокурор порушує питання про його скасування в зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, зокрема, у ньому з достатньою повнотою відображено фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, їх правову кваліфікацію, тобто всі складові п.5 ч.2 ст. 291 КПК України. Апелянт зазначає, що відсутність перерахунку курсу іноземної валюти до гривні підлягає доведенню на стадії судового розгляду та не суперечить вимогам ст. 291 КПК України. З цих підстав просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційні вимоги прокурора та просив їх задовольнити, доводи захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, у дебатах сторони залишилися на своїх попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Так, ч. 1 ст.91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи із суті даної статті має відображатись в обвинувальному акті відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посилання на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно із роз’ясненнями, які містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 року №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред’явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Даний принцип закріплений у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Зазначених вимог закону при складанні обвинувального акту ні слідчим, ні прокурором не дотримано.

За змістом судового рішення, у підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції встановив, що обвинувальний акт у кримінальному провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 187 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, не відповідає вимогам ст.291 КПК України, так як не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення з посилання на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність, тобто обвинувальний акт не містить обов’язкової складової правової кваліфікації кримінального правопорушення, що є порушенням вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, на що прокурор не було звернуто уваги під час підготовчого судового засідання.

Зазначена обставина впливає на конкретність формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст. 187 КК України.

Така неконкретність пред’явленого обвинувачення порушує право обвинуваченого ОСОБА_4 на захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Крім того, згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.309, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 187 КК України, зазначено про підозру у вчиненні ним таких злочинів, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону, зокрема ч.4 ст. 110 КПК України, відповідно до якої прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини та чинного кримінального процесуального закону обвинувачений має право знати в чому він обвинувачується, а обвинувальний акт має бути конкретним та зрозумілим за своїм змістом.

Така неконкретність та суперечливість пред’явленого обвинувачення порушує право обвинуваченого ОСОБА_3 на захист.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Зазначені вище недоліки обвинувального акту є істотими, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Установивши зазначені вище порушення закону, суд обґрунтовано повернув обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України.

Тому доводи прокурора в цій частині, колегія суддів вважає такими, що не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Водночас, колегія суддів погоджується з доводами прокурора в частині необґрунтованості повернення обвинувального акту з підстав того, що в ньому за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4О у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, не зазначено, на яку дату зроблено перерахунок курсу іноземної валюти до гривні та на підставі якого документу, що підлягає встановленню під час судового розгляду.

На думку колегії суддів, цей висновок суду не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та не є підставою для повернення обвинувального акту.

Суд удався до оцінки змісту фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, чим вийшов за межи своїх повноважень, тоді як під час підготовчого судового засідання суд лише перевіряє обвинувальний акт на предмет викладення в ньому відомостей, передбачених у п.п.1-9 ч.2 ст.291 КПК України.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що з метою дотримання загальних засад кримінального процесуального закону ухвала суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з мотивувальної частини вказівки суду, яка не знайшла свого підтвердження під час апеляційного розгляду, задовольнивши частково апеляційну скаргу прокурора.

Підстав для скасування судового рішення, як про це ставиться питання прокурором в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора – задовольнити частково.

Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 03 листопада 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017230000000011 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 187 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, – змінити.

Виключити з мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції вказівку про те, що в обвинувальному акті за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4О у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, не зазначено, на яку дату зроблено перерахунок курсу іноземної валюти до гривні та на підставі якого документу.

У решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_5

Судді: (підпис) ОСОБА_6 (підпис) ОСОБА_7

Згідно з оригіналом

Копія ухвали оформлена 28 грудня 2017 року

Ухвала набрала законної сили 27 грудня 2017 року

Суддя Апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_5