Ухвала суду № 71314474, 18.12.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/1123/16-ц

н/п 2-к/766/1/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Матієнко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за клопотанням Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29.02.2016 року, боржник Товариство з обмеженою відповідністю «Волгоресурс»,

встановила:

14.04.2016 року Публічне акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод» звернулося до Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29.02.2016 року.

Зазначене клопотання було подано з дотриманням вимог, передбачених ч.4 ст.17 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду).

Ухвалою суду від 16.05.2016 року клопотання прийнято до розгляду.

Заявник в своєму клопотання посилався на те, що 29 лютого 2016 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України винесено рішення по справі АС №626р/2015, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідністю «Волгоресурс» на користь Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» 104004 доларів США заборгованість по сплаті ремонту судна т/х «СЕКDY» (основного боргу), 4038,50 доларів США заздалегідь оцінені збитки, 2060,13 доларів США 3% річних та 6503,08 доларів США відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 116605,71 доларів США.

Правовою підставою для розгляду даного спору Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України є розділ 10 контракту №705-359, укладеного сторонами 25.12.2013 року та п.1 додаткового тристоронньої угоди про переуступці прав та обовязків №5 від 11 серпня 2014 року до контракту.

Відповідно до діючого законодавства України стягувач має право звернутися до суду з клопотанням відповідно до вимог Розділу 8-го ЦПК України, а тому заявник просить суд визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29.02.2016 року.

Відповідно до п-п.9 п.1 Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу прийнятого Законом України 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказаним Законом змінено предметну підсудність окремих категорій цивільних справ та встановлено нові правила розмежування юрисдикції апеляційних загальних судів і місцевих загальних судів.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦПК України справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються:

1) якщо місце арбітражу знаходиться на території України - апеляційними загальними судами за місцезнаходженням арбітражу;

2) якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України - апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Підстави для передачі цивільної справи з одного суду до іншого визначені у ст.31 ЦПК України від 03.10.2017 року. Серед зазначених підстав відсутня зміна предметної юрисдикції (підсудності) цивільної справи внаслідок запровадження нового правового регулювання порядку здійснення цивільного судочинства.

Таким чином, позовні заяви та справи, які надійшли та перебувають у провадженні суду не підлягають передачі до іншого суду у звязку з набранням чинності ЦПК України від 03.10.2017 року та встановленням нових правил розмежування юрисдикції апеляційних загальних судів і місцевих загальних судів, а тому суд вважає необхідним розглянути справу по суті.

Представник заявника клопотання підтримав, просив його задовольнити повністю, наполягаючи на обставинах та підставах, викладених в ньому. В судове засідання, призначене на 18.12.2017 року не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник ТОВ «Волгоресурс» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути дане клопотання у відсутності представника особи, яка подає клопотання та представника боржника по наявним письмовим матеріалам справи, що відповідає вимогам ч.1 ст. 477 ЦПК України.

Дослідивши подані документи, суд вважає заявлене клопотання таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 лютого 2016 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України винесено рішення по справі АС №626у/2015, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідністю «Волгоресурс» на користь Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» 104004 доларів США заборгованість по сплаті ремонту судна т/х «СЕКDY» (основного боргу), 4038,50 доларів США заздалегідь оцінені збитки, 2060,13 доларів США 3% річних та 6503,08 доларів США відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 116605,71 доларів США.

До клопотання додано належним чином завірена копія рішення АС №626р/2015 від 29.02.2016 року, яке набуло чинності 29.02.2016 року з моменту його підписання арбітрами.

Боржник - Товариство з обмеженою відповідністю «Волгоресурс» про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Правовідносини, що виникли з приводу визнання та виконання в Україні рішення іноземного суду врегульовані нормами Конвенції про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958 року, Конституції України, Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Пункт 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» встановлює, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Згідно ч.1 ст.474 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

У задоволенні клопотання може бути відмовлено з підстав визначених ч.1 ст.478 ЦПК України.

Згідно ст.35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36. Сторона, що спирається на арбітражне рішення або порушує клопотання про його виконання, повинна подати оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або належним чином засвідчену копію такого, а також оригінал арбітражної угоди, зазначеної в статті 7, або належним чином засвідчену копію такої. Якщо арбітражне рішення або угода викладені іноземною мовою, сторона повинна подати належним чином засвідчений переклад цих документів на українську або російську мову.

Як визначено ст.36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж"у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, за законом держави, де рішення було винесено; або сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або склад третейського суду, або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Відповідно до ч.1 ст.58 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України встановлено, що у випадку, якщо боржник знаходиться в Україні, рішення МКАС за письмовим клопотанням заявника приводиться до виконання у відповідності із Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та із цивільним процесуальним законодавством України шляхом звернення до компетентного державного суду за місцем знаходження боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України "Про третейські суди" дія цього Закону не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж.

Господарським процесуальним кодексом не віднесено до юрисдикції господарського суду розгляд клопотань про надання дозволу на примусове виконання рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Враховуючи, що судовий порядок розгляду клопотань про надання дозволу на примусове виконання арбітражних рішень, постановлених у відповідності до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", чинним законодавством України повною мірою не врегульовано, суд при розгляді даного клопотання, вважає необхідним застосовувати положення розділу IХ ЦПК України "Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів", що регулює подібні за змістом відносини.

Відповідно до ч.6 ст.479 ЦПК України якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Оскільки боржником не подано доказів того, що є підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, передбачені ч. 1 ст. 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", об'єкт спору може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України, визнання та виконання арбітражного рішення не суперечить публічному порядку України, а тому суд приходить до висновку, що клопотання є обгрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 35, 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", ст.ст.474-479 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання Публічного акціонерноготовариства «Херсонський суднобудівний завод» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29.02.2016 року, боржник Товариство з обмеженою відповідністю «Волгоресурс» задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України в складі голови складу ОСОБА_1, арбітрів ОСОБА_2, ОСОБА_3 від 29.02.2016 року в справі АС №626р/2015 за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» (Україна) до Товариства з обмеженою відповідністю «Волгоресурс» (Російська Федерація), яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідністю «Волгоресурс» 104004 доларів США заборгованість по сплаті ремонту судна т/х «СЕКDY» (основного боргу), 4038,50 доларів США заздалегідь оцінені збитки, 2060,13 доларів США 3% річних та 6503,08 доларів США відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 116605,71 доларів США.

Видати виконавчий лист про стягнення з Товариства з обмеженою відповідністю «Волгоресурс» (Російська Федерація, 404122, Волгоградська область, м.Волзький, вул. Кірова, 19, ОГРН 1133435006099, ІПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» (Україна, 73000, м.Херсон, Карантинний острів, 1, ЄДРПОУ 14308500) 104004 доларів США основного боргу, 4038,50 доларів США заздалегідь оцінені сторонами збитки, 2060,13 доларів США 3% річних та 6503,08 доларів США відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 116605,71 доларів США.

Ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу направити сторонам у відповідності до статті 272 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку шляхом подачі протягом пятнадцяти днів апеляційної скарги з дня її проголошення до Апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя: С.І. Майдан