Ухвала суду № 71312943, 22.12.2017, Апеляційний суд Сумської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

судді-доповідача - Рунова В. Ю.,

суддів - Матуса В. В., Олійника В. Б.,

з участю секретаря судового засідання - Лобанової О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 592/13160/17 за апеляційною скаргою захисника НАЗАРЕНКА О.О. на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 17 листопада 2017 року, якою до підозрюваного

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого

застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою,

учасників кримінального провадження:

прокурора - Ралки С.М.

підозрюваного - ОСОБА_4

захисника - адвоката Назаренка О.О., -

ВСТАНОВИЛА:

В поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат НАЗАРЕНКО О.О. просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не було доведено обставин, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують заявлені ризики, а також про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання. Також зазначає, що в ухвалі невірно вказаний час затримання ОСОБА_4, слідчим суддею не було надано жодної оцінки тому, що після його затримання відповідний протокол не складався, хоча з ним проводилися слідчі дії, при цьому було порушено право підозрюваного на захист. Захисник вказує на те, що після затримання ОСОБА_4 приймав участь у всіх слідчих діях, надавав правдиві показання щодо обставин злочину, під час розгляду клопотання визнав зазначені в повідомленні про підозру обставини, що спростовує наявність ризиків, крім того, він має постійне місце проживання та на утриманні матір похилого віку.

16.11.2017 до Ковпаківського районного суду м. Сум з клопотанням, погодженим із прокурором Сумської місцевої прокуратури, звернувся слідчий СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що 13.11.2017 близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_4, знаходячись на вул. Героїв Сталінграду в м. Суми, відкрито викрав у ОСОБА_5 мобільний телефон, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, чим завдав їй майнової шкоди на заявлену суму в розмірі 3000 грн.

15.11.2017 до ЄРДР за № 12017200440004356 були внесені відповідні відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. В цей же день ОСОБА_4 був затриманий і йому було вручено повідомлення про підозру.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існують ризики того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти нові злочини, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам, то слідчий просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 17.11.2017 до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. Своє рішення слідчий суддя вмотивувала тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існують ризики того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти нові злочини, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника Назаренка О.О., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, доводи прокурора Ралки С.М. про залишення рішення слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга захисника Назаренка О.О. задоволенню не підлягає з таких підстав.

Розглянувши клопотання слідчого та застосувавши до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя, на думку колегії суддів, обґрунтовано дійшла висновку про необхідність застосування до останнього саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою, а не будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого у ч.1 ст.176 КПК України.

При вирішенні цього питання слідчий суддя дотрималася вимог ст.ст.176, 177, 178, 183 і 194 КПК України, з'ясувала і дослідила всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме наявність у органу досудового розслідування обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, часткове існування встановлених у ст.177 КПК України ризиків, на які вказував слідчий у своєму клопотанні, а також недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання.

Зокрема, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за який законом передбачено кримінальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 6-ти років, існують реальні ризики того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти нові злочини, і застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання визначеним в клопотанні слідчого та в ухвалі слідчого судді ризикам.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.178 і ч.1 ст.194 КПК України, а саме, протоколами допиту потерпілої, свідків, самого підозрюваного, огляду місця події, пред'явлення особи для впізнання, а будь-які інші докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри, в матеріалах кримінального провадження відсутні.

При встановленні факту наявності (чи відсутності) обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 колегія суддів також керується й практикою з цього питання Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який в справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи. Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»).

Що стосується доводів апеляційної скарги відносно недоведеності обставин, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують заявлені ризики, а також неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги через необґрунтованість, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам і суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам.

Зокрема, ОСОБА_4 із-за тяжкості покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства й суду та іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 нових злочинів, на думку колегії суддів, є цілком виправданим, оскільки попередня поведінка останнього дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятися у своїх злочинних діях, про що зокрема може свідчити його попереднє засудження за інший злочин, передбачений ч.3 ст.15 і ч.1 ст.152 КК України, судимість за який не знята і не погашена, а також вчинення нового тяжкого злочину невдовзі після відбуття покарання за останнім вироком суду.

Вказані висновки ЄСПЛ з урахуванням зазначених вище обставин, на думку колегії суддів, і свідчать про наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою.

Крім того, колегія суддів, вирішуючи питання про ув'язнення ОСОБА_4, враховує і наявність об'єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи підозрюваного.

Зазначені в апеляційній скарзі захисника обставини як те, що ОСОБА_4 після затримання приймав участь у всіх слідчих діях, надавав правдиві показання щодо обставин злочину, під час розгляду клопотання визнав зазначені в повідомленні про підозру обставини, має постійне місце проживання та на утриманні матір похилого віку, не є тими безумовними і беззаперечними обставинами, які унеможливлюють застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або ж можуть знизити чи зменшити ймовірність реалізації підозрюваним ризиків, розглянутих вище, і повинні враховуватися у сукупності зі всіма іншими обставинами, з якими кримінальний процесуальний закон та практика ЄСПЛ пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки запобіжний захід повинен бути спрямованим виключно на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, хоча і шляхом певного обмеження його особистих прав.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про невірно зазначений в ухвалі час затримання ОСОБА_4, то вони теж не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки незважаючи на те, що в даному рішенні слідчого судді вказаний час затримання ОСОБА_4 о 19 год. 15.11.2017, хоча фактично він був затриманий 15.11.2017 о 12 год 30 хв., що було встановлено ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 16.11.2017 (постановленої за результатами розгляду скарги захисника Назаренка О.О. на незаконне затримання ОСОБА_4.), все ж ця обставина суттєво на вплинула на законність, обгрунтованість та вмотивованість рішення слідчого судді щодо наявності всіх передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

До того ж, про затримання ОСОБА_4 відповідний протокол все-таки був складений, хоча в ньому і вказаний невірний фактичний час його затримання як це було зазначено вище.

Також колегія суддів враховує і те, що строк затримання ОСОБА_4 без ухвали слідчого судді не перевищував встановленого кримінальним процесуальним законом часу, оскільки не пізніше шістдесяти годин з моменту фактичного затримання він був доставлений до суду для розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке також було розглянуто слідчим суддею у визначений законом строк (ст.ст.186 і 211 КПК України).

Є необґрунтованими і доводи захисника про порушення права підозрюваного на захист, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду кримінального провадження.

Той факт, що пред'явлення особи для впізнання, повідомлення про підозру та допит підозрюваного відбулися без участі захисника, не можуть в даному випадку, на думку колегії суддів, свідчити про безумовне порушення права на захист, оскільки вказані слідчі дії були проведені за добровільною згодою ОСОБА_4 і будь-яких даних про те, що він заявляв клопотання про залучення захисника, матеріали кримінального провадження не містять.

При цьому, колегія суддів бере до уваги й те, що про затримання ОСОБА_4 слідчим було повідомлено уповноважений законом орган на надання безоплатної правової допомоги і, що йому роз'яснювалося право на захист, однак він виявив бажання захищати себе самостійно.

На підставі викладеного, ухвалу слідчого судді про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів вважає законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 17 листопада 2017 року щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника НАЗАРЕНКА О.О. на цю ухвалу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Рунов В. Ю. Матус В. В. Олійник В. Б.