Рішення № 71311491, 30.11.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7359/17

Номер справи місцевого суду: 515/527/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Сегеди С.М.,

ОСОБА_2

при секретарі: Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, служба у справах дітей Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області про звернення стягнення, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 20 липня 2017 року,-

встановила:

02 квітня 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, служба у справах дітей Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області про звернення стягнення.

Посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № ODT0GA00000042 від 27.05.2008 р. ОСОБА_4 (третя особа у справі) став клієнтом Банку та отримав кредит у розмірі 125100 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.05.2028 р. Згідно умов зазначеного договору, погашення заборгованості повинно здійснюватись у наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, та інших витрат. У забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» і відповідачем ОСОБА_3 того ж дня укладено договір іпотеки № ODT0GA00000042, згідно до якого відповідачем надано в іпотеку нерухоме майно - будинок, загальною площею 100,10 кв. м., житловою площею 46,40 кв.м., який розташований за адресою: Одеська область, м. Татарбунари, вул. Барінова,29, належний ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 180000 грн. У порушення умов договору ОСОБА_4 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків банку, які мають вираз у залучені ПАТ КБ «Приватбанк» вільних коштів до страхового резерву, створеного у забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов’язкових платежів з цих коштів. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_4 станом на 30.01.2015 р. має заборгованість в розмірі 162853,55 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом в розмірі 120736,61 грн.; по процентам за користування кредитом в розмірі 25296,04 грн.; комісії за користування кредитом в розмірі 3595,12 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором в розмірі 5232,75 грн.; а також штрафів в розмірі 250 грн.(фіксована частина) та 7743,03 грн. (процентна складова). Згідно з ч.1 ст.33 ЗУ «Про іпотеку», у разі не виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно з ч.2 ст.39 та ч.1 ст.40 ЗУ «Про іпотеку», та ст.109 ЖК України, одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки, а саме з будинку по вул. Барінова,29 у м. Татарбунари Одеської області. З метою надання можливості відновити платіжну дисципліну за кредитним зобов’язанням, банком надіслано повідомлення боржнику про порушення основного зобов’язання та іпотечного договору, з вимогою добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення у разі продовження порушення.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 20 липня 2017 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODT0GA00000042 від 27.05. 2008 р. в розмірі 162853 грн. 55 коп. звернуто стягнення на будинок загальною площею 100,10 кв.м., житловою площею 46,40, що розташований по вул. Барінова,29 у м. Татарбунари Одеської області, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № ODT0GA 00000042 від 27.05.2008 р.) публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселено ОСОБА_3, та інших осіб: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, які зареєстровані та проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому вул. Барінова,29 у м. Татарбунари Одеської області.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги , районний суд виходив з того, що ОСОБА_4 зобов’язання за кредитним договором № ODT 0GA00000042 від 27.05.2008 р. належним чином не виконав, у зв’язку з чим має заборгованість в розмірі 162853,55 грн. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки - будинок, який розташований по вул. Барінова, 29 у м. Татарбунари Одеської області, що належить відповідачу на праві власності, мають бути задоволені в повному обсязі.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що кредитий договор № ODT0GA00000042 від 27.08.2008 р. було укладено між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 (третя особа), відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 155100 грн. на строк з 27.05.2008 р. по 27.05.2028 р. включно. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Квитанцією від 27.05.2008 р. підтверджується, що ОСОБА_4 отримав готівкою 120000 грн. згідно до кредитного договору № ODT0GA00000042.

З копії повідомлення від 31.012.2008 р. вбачається, що ОСОБА_4 повідомлений банком про зміну умов кредитного договору № ODT0GA00000042 від 27.05.2008 р.

Розрахунком підтверджується заборгованість за кредитним договором № ODT0GA000 00042 від 27.05.2008 р. Так, станом на 30.01.2015 р. ОСОБА_4 має заборгованість в розмірі 1628 53,55 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом в сумі 120736,61 грн.; за відсотками в сумі 25296,04 грн.; з комісії в сумі 3595,12 грн. та штрафів в розмірі 250 грн. та 7743,55 грн.

У забезпечення виконання кредитного договору № ODT0GA00000042 від 27.05.2008 р. між банком та відповідачем ОСОБА_3 того ж дня був укладений договір іпотеки будинку, посвідчений нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 2604, предметом якого є жила нерухомість - будинок за адресою: Одеська область, м. Татарбунари, вул. Барінова,29, загальною площею 100,1 кв.м., житловою площею 46,4 кв.м, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу. Як передбачено зазначеним договором, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, що слідує з копії зазначеного договору.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як передбачено ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначену вимогу Банком виконано, так, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомлені банком щодо простроченої заборгованості за кредитним договором № ODT0GA00000042 від 27.05.2008 р., та попереджені, що у випадку невиконання або неналежного виконання порушення зобов’язання в тридцятиденний строк з дня отримання вимоги, ПАТ КБ «Приватбанк» має намір продати предмет іпотеки, уклавши відповідний договір купівлі-продажу з будь-якою особою покупцем, або звернути стягнення на предмет іпотеки у будь-який інший спосіб, передбачений законодавством , кредитним договором та договором іпотеки. Крім того, банк вимагав у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 добровільно звільнити будинок по вул. Барінова,29 у м.Татарбунари Одеської області разом з усіма членами сім’ї та іншими мешканцями, та попереджав, що у випадку невиконання вимоги про добровільне звільнення вищезазначеного житлового будинку, що є предметом іпотеки, банк має намір звернутися до суду з позовною заявою про примусове виселення та зняття з реєстрації осіб, які зареєстровані та/або проживають у даному будинку.

Згідно з ч.3 ст.109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, позивач наділений законним правом задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яке він реалізував шляхом звернення до суду з даним позовом.

Згідно висновку про вартість об’єкта оцінки , ринкова вартість житлового будинку по вул. Барінова,29 у м. Татарбунари Одеської області станом на 15.05.2015 р. складає 334425 грн.

Посилання представника відповідача на те, що банком порушено вимогу, передбачену ст.ст.33, 35 ЗУ України «Про іпотеку», спростовується матеріалами справи, як вже зазначалось вище.

Те, що ОСОБА_4, в період з 02.08.2014 р. по 18.03.2015 р. працював на судах іноземних судновласників та перебував на борту судна «Yangtze River», що вбачається з довідки наданої представником відповідача (а.с.118), не звільняє його від виконання зобов’язання за кредитним договором № ODT0GA00000042 від 27.05.2008 р.

Крім того, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01.02.2017 р. (копія на а.с.82-84), рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 14.11.2016 р., яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання договору іпотеки недійсним, залишено буз змін.

Довідкою відділу з питань реєстрації виконавчого комітету Татарбунарської міської ради від 15.05.2017 р. (а.с.123) підтверджується, що до складу зареєстрованих осіб, зареєстрованих ІНФОРМАЦІЯ_5 входять: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - як передбачено ст.526 ЦК України .

За змістом ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» встановлюється, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається:

Загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

Опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

Заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, якщо такі необхідні;

Спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленою статтею 38 Цього Закону;

Пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

Початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Правильно встановивши обставини по справі і обґрунтовано прийшовши до висновку про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не встановив початкову ціну предмета іпотеки, тому апеляційний суд у цій частині рішення районного суду змінює та доповнює його вказівкою про те, що початкова ціна іпотечного майна складає 180 000 грн.

Саме така початкова вартість іпотечного майна встановлена договором іпотеки за взаємною домовленістю сторін та підтверджена представником відповідачів у судовому засіданні.

Висновок про вартість об’єкта оцінки, долучений до справи (а.с. 107-109), не може бути прийнятий як початкова ціна предмета іпотеки, оскільки не узгоджений сторонами договору іпотеки.

У відповідності до п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Керуючись: ст. 304; п. 3 ч. 1 ст. 307; п.п. 3, 4 ст. 309; 316; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 20 липня 2017 року – змінити, доповнивши другий абзац рішення після слів: « для продажу предмета іпотеки» - словами «з початковою ціною предмета іпотеки – 180000 грн». у решті – рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту його проголошення, але може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції України.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_2