Постанова № 71309996, 14.12.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 грудня 2017 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави А. Г. Савченко, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у період з 19 січня 1994 року по 15 вересня 2016 року вона працювала суддею Апеляційного суду Полтавської області.

На підставі постанови Верховної Ради України № 1515-VIII від 8 вересня 2016 року та відповідно до наказу голови Апеляційного суду Полтавської області № 07-09/64 від 15 вересня 2016 року її звільнено з посади судді Апеляційного суду Полтавської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.

1 грудня 2016 року позивачка звернулася до Управління з заявою про перерахунок призначення їй щомісячного довічного грошового утримання у зв’язку із збільшенням заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та його перерахунок Управлінням проведено на підставі довідок про суддівську винагороду № 06-29 від 16 вересня 2016 року та № 06-29/43 від 1 грудня 2016 року, у яких не була врахована 1/12 частина матеріальної допомоги на оздоровлення, у зв’язку з чим розмір призначеного їй щомісячного довічного грошового утримання визначений неправильно.

Відповідно до довідок Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/327/17/2017 та № 06-29/328/17/2017 від 17 серпня 2017 року про суддівські винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці включено матеріальну допомогу на оздоровлення.

Рішенням Управління № 73 від 23 серпня 2017 року їй відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки не передбачено включення 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Такі дії відповідача вважає неправомірними та такими, що порушують її конституційні права на належний рівень пенсійного забезпечення, що і стало підставою звернення її до суду з цим адміністративним позовом.

Представник відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду Полтавської області, у встановлений судом строк, надала суду заперечення проти задоволення позову, у яких зазначила, що включення 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки не передбачено. Крім того, зазначає, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, а тому позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду, відповідно до вимог ст. ст. 99, 100 КАС України.

Вважаючи клопотання представника відповідача про необхідність розгляду справи у відкритому судовому засіданні з мотивів, наведених ним, надуманим, суд розглянув справу в порядку скороченого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає і на яку вільно погоджується, тому оплата праці є невід'ємним конституційним правом посадових осіб судової влади.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19 січня 1994 року по 15 вересня 2016 року вона працювала суддею Апеляційного суду Полтавської області.

Постановою Верховної Ради України № 1524- ІV від 19 лютого 2004 року обрана суддею безстроково.

На підставі постанови Верховної Ради України № 1515-VIII від 8 вересня 2016 року та відповідно до наказу голови Апеляційного суду Полтавської області № 07-09/64 від 15 вересня 2016 року її звільнено з посади судді Апеляційного суду Полтавської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.

З матеріалів справи слідує, що з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням довідок Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/327/17/2017, № 06-29/328/17/2017 від 17 серпня 2017 року позивачка звернулася 17 серпня 2017 року.

Рішенням Управління № 73 від 23 серпня 2017 року їй відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки не передбачено включення 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Перелік складових суддівської винагороди міститься у статтях 133 та 135 розділу «Забезпечення суддів» зазначених Законів відповідно. Крім того, статтею 134 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453- УІ (IX розділ) передбачено надання суддям щорічної оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено і ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ (IX розділ), на норми якого посилається відповідач, тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер. До того ж, відповідно до п.п.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Частиною 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-УІ, з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року №4-рп/2016, встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, й виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, і вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто, матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а відповідно входить до структури заробітної плати, а за нормами ч.3 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-УІ з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 у відсотковому відношенні саме до заробітної плати, а не тільки до суддівської винагороди, передбачено визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з допомоги на оздоровлення нараховувався та був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, то незалежно від того, що вона не є складовою суддівської винагороди, допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

З правил діючої Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати» вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

З довідки Апеляційного суду Полтавської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 06-29/327/17/2017 від 17 серпня 2017 року слідує, що станом на 1 грудня 2016 року її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання складає 27866, 67 грн., у тому числі: посадовий оклад – 17600,00 грн.; доплати за вислугу років – 8800, 00 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі посадового окладу – 17600,00 грн., що в розрахунку щомісячно складає 1466,67 грн.

Довідкою Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/328/18/2017 від 17 серпня 2017 року підтверджено, що заробітна плата працюючого судді станом на 15 вересня 2016 року становить: посадовий оклад - 15950,00 грн.; надбавка за вислугу років – 7975,00 грн.; в тому числі матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі посадового окладу – 15950,00 грн., що в розрахунку щомісячно складає 1329,17 грн.

З викладеного вище слідує, що грошова допомога на оздоровлення включена в оподатковуваний дохід судді, входить до фонду оплати його праці, тобто є складовою винагороди судді.

Крім того, згідно зі змістом ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Суд зазначає, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці.

Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів.

Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.

Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Статтею 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено вид, склад, розмір суддівської винагороди, яка складається з грошового утримання, яке включає в себе посадовий оклад та доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Таким чином, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром заробітної плати суддів відповідних судів.

Заперечення відповідача указаних висновків не спростовують.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 141 цього Закону щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожен повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше, ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання. Нормою ч. 4 цієї статті цього Закону встановлено, що у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на перерахунок.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 88 % заробітку судді.

Виходячи з часткового задоволення позовних вимог, суд знаходить необґрунтованими та такими, що заявлені поза межами визначеного законом строку, позовні вимоги в частині проведення відповідного перерахунку, починаючи з 16 вересня 2016 року, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З матеріалів справи слідує, що позивачка звернувся до Управління з заявою про перерахунок пенсії 17 серпня 2017 року, а отже задоволенню підлягають позовні вимоги в частині проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 88 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 1 вересня 2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступив стороною у справі, або якщо стороною у справі виступила його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи слідує, що позивачкою, відповідно до квитанції № 0.0.901148470.1 ПАТ «Приват-Банк» при подачі адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 640 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 159-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відмову у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням матеріальної допомоги на оздоровлення.

Скасувати рішення ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 73 від 23 серпня 2017 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Зобов’язати Полтавське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідок Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/327/17/2017 та № 06-29/328/17/2017 від 17 серпня 2017 року, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 1 вересня 2017 року року.

Стягнути з ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 640 грн. судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г. Савченко