Рішення № 71306973, 06.12.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11224/17

Провадження № 2/369/4162/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Водала А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В ИВ :

У жовтні 2017 року позивач звернулась до суду із вимогами до ОСОБА_1. Свої вимоги мотивував тим, що 12 липня 2016 року у м. Києві на вул. Заболотного, 158/1 сталась дорожньо-транспортна пригода з вини відповідачки. Внаслідок чого було завдано механічних пошкоджень автомобілю «Лексус ДЖеЕс 350», яким керувала ОСОБА_2. Страховиком відповідача було здійснено страхову виплату у розмірі 22713,43 грн., проте сума витрачена позивачем на відновлювальний ремонт автомобіля складає 38986,32 грн. Таким чином сума невідшкодованої матеріальної шкоди, завданої позивачеві неправомірними діями відповідача становить 16272,89 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 суму коштів, що є різницею між страховою виплатою, що виплатив позивач, та фактичною ціною проведеного ремонту транспортного засобу, у розмірі 16272,89 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача у судове засідання не прибув, однак направив до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Просить провести розгляд даної справи без участі представника ПрАТ «СТ «Граве Україна». Окрім цього зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

У судове засідання відповідач не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, суд ухвали провести заочний розгляд справи

Відповідно дост.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10,60,61 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що 10 листопада 2015 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Граве Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір №101024102 добровільного страхування «ГРАВЕ КАСКО» згідно якого було застраховано майновий інтерес стосовно володіння користування та розпорядження наземним транспортним засобом марки «Лексус ДЖеЕс 350» державний номерний знак якого АА7327ЕЕ

12 липня 2016 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Заболотного, 158/1 в м. Києві, порушила вимогам п.п. 2.3.б , 13.1Правил Дорожнього рухуУкраїни, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Цивільна-правова відповідальність власника транспортного засобу «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант»,що підтверджується полісом № АЕ/ 5247986.

Позивачем було направлено до ТДВ СК «Альфа-Гарант», повідомлення про страховий випадок. 13 березня 2017 року позивач отримав від ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхове відшкодування №76997 в сумі 22713,43 грн.

Проте, згідно товарного платіжного доручення № 62865 від 01.08.2016 року позивач сплатила ФОП ОСОБА_4 суму в розмірі 38986,32 грн. за проведення ремонтних робіт автомобіля «Лексус ДЖеЕс 350».

Як визначено ч. 1 та ч. 2ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідност. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"встановлено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.4ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно п. 22.1ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка булла заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 грн. 00 коп.

Відповідно дост. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статтей1166,1187 ЦК Українишкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, установлюючи презумпцію вини особи, яка завдала шкоди,Цивільний кодекс Українипокладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у завданні шкоди.

Верховний Суд України в Листі від 19.07.2011 при аналізі Судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування зазначив про наступне. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. При цьому нерідко до виплати заявляється сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість (далі - ПДВ). Зазначена сума, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного. Згідно звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику №2775 складений 18.07.2016, матеріальний збиток завданий позивачу складає 30635,35 грн. При цьому позивач від ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхове відшкодування №76997 в сумі 22713,43 грн. Отже не відшкодованою є частина матеріального збитку в розмірі 16272,89 грн.

На підставіст. 88 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 1600 грн.

З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про доведення позовних вимог та про необхідність задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15,16,989,992,1194 ЦК України,Закону України «Про страхування»,Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, - задоволити .

Стягнути з ОСОБА_1, народження 10.06.1982 року, яка проживає та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_1 Щорса, 31, Києво-Святошинського району, Київської області на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 65, Код ЄДРПОУ 19243047), шкоду в розмірі 16272 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 89 коп. та сплачений при подачі до суду позивачем судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським судом Київської області за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С. Пінкевич