Вирок № 71306780, 27.12.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11612/17

Провадження № 1-кп/369/805/17

В И Р О К

іменем України

27.12.17 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Лисенка В.В.

при секретарі: Тодосієнко В.В.

за участі прокурора: Островської Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого: 1. 08.06.1995 за ст.. 141 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 2. 06.06.1996 за ст.. 141 ч. 2, 43 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3. 08.02.2001 за ст.. 140 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 4. 06.04.2004 за ст.. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі; 5. 23.10.2008 за ст.. 187 ч. 1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 6. 29.11.2010 за ч. 2 ст. 156, ст. 71 КК України до покарання у виді 4-х років позбавлення волі; 7. 28.04.2014 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки; 8. 11.03.2015 за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., на підставі ст.ст. 71, 72, 78 КК України шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, покарання у виді штрафу на підставі ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно, -

- у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В:

31.08.2017 близько 15.00 год. ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим, маючи прямий умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи поруч житлового будинку, розташованого за адресою:Київська область,Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Першотравнева, 6-а, зайшов до вказаного будинку, де пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав з неогородженого тамбуру (коридору) належний ОСОБА_3 велосипед марки «Ardis».

Після чого, ОСОБА_2 із місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 2 166,33 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю та суду пояснив, що 31.08.2017 року близько 15.00 год., перебуваючи поруч житлового будинку, розташованого за адресою: Київська область,Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Першотравнева, 6-а, зайшов до вказаного будинку, викрав з неогородженого тамбуру (коридору) належний ОСОБА_3 велосипед марки «Ardis», який мав намір продати. Після чого сів на зазначений велосипед, виїхав за межі будівлі, де його наздогнав раніше незнайомий йому чоловік і затримав.

З вартістю викраденого згоден. У скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 визнав вину у повному обсязі, визнавав її в ході досудового розслідування, повністю погодився з обвинувальним актом, суд на підставі ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого, роз’яснивши при цьому йому права, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_2 давав правдиві покази суду, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Тому, оцінивши зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, судом встановлено – щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд, крім обставини, що пом’якшує його покарання, враховує ступінь тяжкості та обставини скоєного злочину, а також особу обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, раніше неодноразово судимий, зокрема, вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 11.03.2015 за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., на підставі ст.ст. 71, 72, 78 КК України шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, покарання у виді штрафу на підставі ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно, посередньо характеризується за місцем проживання, тому з урахуванням обставин кримінального провадження і даних про особу обвинуваченого, суд приходить до переконання про необхідність призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 11.03.2015 за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., на підставі ст.ст. 71, 72, 78 КК України шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, покарання у виді штрафу на підставі ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно, новий злочин вчинив не відбувши покарання за попереднім вироком, суд на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднує не відбуту частину покарання за вказаним вироком Рівненського районного суду Рівненської області.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Розмір витрат, пов’язаних із залученням експерта, суд вирішує відповідно до ст. 126 КПК України, стягуючи з обвинуваченого ОСОБА_1 – 296,61 грн. в дохід держави за проведення судових експертиз.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання приєднати частково, у вигляді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі, невідбуту частину покарання за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 11.03.2015 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з 01.09.2017 року.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити у виді взяття під варту та тримання в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Стягнути з ОСОБА_1 296 (двісті дев’яносто шість) гривень 61 (шістдесят одну) копійку за проведення судових експертиз на користь держави.

Речові докази: велосипед марки «Ardis», переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3 – залишити потерпілій ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: В.В. Лисенк