Рішення № 71306613, 14.11.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9883/17

Провадження № 2/369/3799/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14.11.2017 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Усатова Д.Д.

за участю секретаря Кузьменко П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2017 р. позивач ОСОБА_2 підприємство "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області звернулась до суду з позовом ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що згідно акту прийому-передачі майна, затвердженого рішенням Боярської міської ради № 07/334 від 13 жовтня 2006 року, Комунальному підприємству «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» було передано на баланс гуртожиток № 6, по вулиці Молодіжна, 12/2, у місті Боярка.

Згідно Житлового Кодексу Української PCP, а саме ст. 129 - на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Так, Виконавчим комітетом Боярської міської ради 15 січня 2013 року був виданий ордер на жиле приміщення гуртожитку ОСОБА_1 на право заняття кімнати у гуртожитку за адресою: вул. Молодіжна, 12/2 кімната 4-16 (107), м. Боярка.

Рішенням Боярської міської ради № 112/3 від 07.09.2004 року, надано дозвіл на переобладнання 4-го поверху в гуртожитку для одиноких в сімейний гуртожиток для проживання сімей.

Рішенням Боярської міської ради № 165/2 від 18.11.2008 року було змінено статус сімейного гуртожитку 4-го поверху в гуртожитку для одиноких громадян по вул. Молодіжна, 12/2, м. Боярка.

Так, 01.07.2017 року в 14 год. 30 хв. було обстежено гуртожиток за адресою: м. Боярка, вул. Молодіжна, 12/2 на предмет проживання мешканців за місцем реєстрації, про що складено відповідний акт. Обстеженням встановлено, що в кімнаті № 4-16 зареєстрований ОСОБА_1, а з січня 2015 року він у кімнаті не проживає.

30 листопада 2015 року комендантом гуртожитків КП "БГВУЖКГ", у присутності працівників гуртожитку по вул. Молодіжна, 12/2 у м. Боярка: вахтера - ОСОБА_3, прибиральниці - ОСОБА_4, а також мешканців вказаного гуртожитку і працівників підприємства: ОСОБА_5, ОСОБА_6, склали цей акт обстеження

30 листопада 2015 року кімнати № 4-16, яку займає ОСОБА_1, на предмет встановлення користування житловою кімнатою за місцем реєстрації.

Обстеженням встановлено, що понад трьох місяців ОСОБА_1 за місцем реєстрації відсутній та не відвідував кімнату, де зареєстрований.

01 грудня 2015 року комендантом гуртожитку було подано до КП "БГВУЖКГ" службову записку про відсутність ОСОБА_1 за місцем його реєстрації понад трьох місяців, та те, що в телефонному режимі останній повідомив, що працює за кордоном.

Починаючи з 01.12.2015 року на ОСОБА_1 було призупинено нарахування за користування комунальними послугами (електрика, газ, вода, вивіз сміття).

Також, комендантом гуртожитку 09.06.2017 року було подано службову записку про відсутність ОСОБА_1 за місцем реєстрації, та розгляд питання щодо відкриття провадження про зняття його з реєстрації вказаного гуртожитку і виселення відповідно до чинного законодавства.

08.06.2017 року було складено акт обстеження користування житловим приміщенням гуртожитку та проживання за місцем реєстрації. Так, під час обстеження вказаного гуртожитку було встановлено, що в кімнаті №107 (4-16), де зареєстрований ОСОБА_1, з січня 2015 року ніхто не проживає, про що свідчать працівники гуртожитку, що підписали даний акт.

24 липня 2016 року комендантом гуртожитків, у присутності працівників гуртожитку та мешканців гуртожитку було складено акт обстеження користування житловим приміщенням гуртожитку та проживання за місцем реєстрації вх. №144/1. Під час обстеження було встановлено, що понад двох останніх років в кімнаті №4-16, де зареєстрований ОСОБА_1, ніхто не проживає, житловою кімнатою не користується.

Також, про відсутність більш як шість місяців даного мешканця за місцем його реєстрації свідчить акт депутата Боярської міської ради №VII-АП-247 від 10 липня 2017 року.

Посилаючись на вищевикладене та норми закону позивач просив суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. Молодіжна, 12/2, кімната 107 (4-16).

В судове засідання представник позивача не зявилась, надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

У судове засідання відповідач не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

За згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ст.ст. 47, 48 Конституції України гарантоване кожному право на житло, ніхто не може бути позбавлений житла.

Згідно ч.4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як на підставі і в порядку, передбаченому законом.

П.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» визначає, що у справах про визнання наймача або членів його сімї такими, що втратила право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно зясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сімї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Ст. 319 ЦК Згідно п.34 постанови пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 року « Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346, що із зняттям останнього з реєстрації.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сімї, інших осіб .

За ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд.

Ст. 155 ЖК України жилі будинки, квартири, що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користуватись жилим будинком, квартирою.

На підставі наведеного суд вважає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що понад трьох місяців ОСОБА_1 за місцем реєстрації відсутній та не відвідував кімнату, де зареєстрований, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.,317,319,321,405 ЦК України,ст. 72 ЖК України, ст.ст.10,11,209,212-214,215ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Молодіжна, 12/2, кімната 107 (4-16).

Стягнути з ОСОБА_1, на користь Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ: 34702930, адреса місце знаходження: 08154, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. П. Сагайдачного, 30) - судовий збір в розмірі 800 грн.00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання ним копії заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д.Д.Усатов