Постанова № 71305222, 27.12.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №468/34/16-ц 27.12.2017

Справа № 468/34/16-ц

Провадження номер 22ц/784/1797/17 Головуючий суду першої інстанції ОСОБА_1

Категорія 48 Суддя-доповідач апеляційного суду ОСОБА_2

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Колосовського С.Ю., Прокопчук Л.М.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4 та його представника – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 20 червня 2017 року, ухвалене суддею Янчук С.В. о 13.30 год. в залі суду м. Баштанка Миколаївської області, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

14 січня 2016 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В позові ОСОБА_6 зазначала, що 13 серпня 2015 року близько 13.00 год. на польовій дорозі в районі 3 км від с. Костичі Баштанського району Миколаївської області сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої з вини відповідача відбулося зіткнення автомобіля марки ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 із автомобілем НОМЕР_2 під керуванням її чоловіка ОСОБА_7

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб, що належить їй на праві власності, отримав механічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 126 877 грн. 94 коп. Також нею понесені витрати на проведення оцінки пошкоджень автомобіля в розмірі 1 000 грн., , на його евакуацію з місця ДТП 2 500 грн. та сплачено 300 грн. за експертний огляд автомобіля.

Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_6 просила стягнути з ОСОБА_4Д майнову шкоду з урахуванням суми страхової виплати у розмірі 81 177 грн. 94 коп.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 20 червня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 78 677 грн. 83 коп. в рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди, 3 000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, 2 113 грн. 92 коп. в рахунок відшкодування витрат на проведення судової експертизи та 786 грн. 78 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, суд не вирішив його клопотання щодо проведення у справі ще однієї автотоварознавчої експертизи з огляду на не конкретизований висновок попереднього експерта, чим порушив його процесуальні права як сторони у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що при встановлених обставинах та за наявних у справі доказах, відповідач повинен відшкодувати позивачу майнову шкоду у сумі 78 677 грн. 83 коп.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.

Суд встановив, що 13 серпня 2015 року близько 13.00 год. на польовій дорозі в районі 3 км від с. Костичі Баштанського району Миколаївської області з вини відповідача відбулося зіткнення автомобіля марки ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 із автомобілем НОМЕР_2 під керуванням чоловіка позивача ОСОБА_7

Внаслідок вказаної ДТП належний позивачу автомобіль отримав механічні пошкодження.

Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 7 вересня 2015 року ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с 7).

Висновком судової автотоварознавчої експертизи № 559 від 13 жовтня 2016 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 складає 126 877 грн. 83 коп. (а.с. 126-133).

За клопотанням відповідача, при розгляді справи в апеляційній інстанції, була призначена та проведена додаткова судова автотоварознавча експертиза, за висновками якої підтверджено висновок первісної експертизи, а саме, що пошкодження автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200, отримані під час ДТП, знаходяться у відповідності переліку пошкоджень зазначених у протоколі огляду вказаного транспортного засобу від 21 серпня 2016 року, а також переліку робіт відновлювального ремонту, зазначеного в акті здачі-приймання робіт № НЗ-470709 та надання послуг № 295. Опис пошкоджень даного автомобіля вказаний в протоколі огляду транспортного засобу складений оцінювачем відповідає виду (характеру) прийнятих і виконаних ремонтних робіт (а.с.228-233).

Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З роз’яснень, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року з подальшими змінами (надалі – Постанова), вбачається, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об’єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки, в силу права власності повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Отже, з правого аналізу зазначених норм матеріального права та їх роз’яснень вбачається, що саме володілець джерела підвищеної небезпеки зобов’язаний довести, що шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, сталася не з його вини.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням встановлених судом обставин, наданих сторонами доказів та наведених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що районний суд правильно вважав доведеними обставини проведення відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу, а також розмір витрат на такий ремонт в сумі 78 677 грн. 83 коп.

Заперечуючи проти відшкодування майнової шкоди в такому розмірі, відповідач не надав районному суду належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначену позивачем суму шкоди, завданої внаслідок ДТП.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 20 червня 2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів, обчислюючи цей строк, з дня складання повного судового рішення.

Повний тест постанови складено 28 грудня 2017 року.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: С.Ю. Колосовський

ОСОБА_8