Ухвала суду № 71304914, 26.12.2017, Новоодеський районний суд Миколаївської області

26.12.2017

Справа № 482/1961/17

Провадження № 2/482/808/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Баранкевич В.О.,

секретаря судового засідання Андрусенко В.А.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса заяву представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та інфляційних витрат за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по 3% річних та інфляційних витратах за договором позики в період з 07.01.2016 року по 15.11.2017 року.

В обґрунтування свої вимог позивач вказала, що 05.09.2012 року між нею та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів серії ВРХ № 022148, завірений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу. Згідно даного договору ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 80 000 гривень, строком на 4 місяці. У зв’язку з тим, що ОСОБА_3 не виконав умов договору позики, не повернув грошові кошти, 27.01.2016 року ОСОБА_2 звернулася до Новоодеського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

01.04.2016 року судом, по справі № 482/100/16-ц, було винесено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково, зокрема, стягнуто з ОСОБА_4 на її користь боргу в розмірі 151211,68 гривень. Зазначене рішення суду набрало законної сили 12.04.2016 року. В подальшому ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області апеляційну скаргу представника відповідача було відхилено, а вищезазначене рішення суду залишено без змін.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 на даний час боргові зобов’язання не виконані, у зв’язку з чим позивач зазнала чергових матеріальних збитків від інфляційних втрат за період з 07.01.2016 року по 15.11.2017 року, просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь інфляційні витрати, 3 відсотків річних та пені.

20.12.2017 року до суду від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі. Свої вимоги представник відповідача обґрунтовував тим, що на даний час ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-25989ск17 від 24.11.2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_3 на рішення суду від 01.04.2016 року по справі № 482/100/16-ц, а також зупинено виконання даного рішення до закінчення касаційного провадження.

Тому, посилаючись на вищевикладене, п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, а також те, що при касаційному розгляді справи № 482/100/16-ц може бути прийнято рішення, яке може в подальшому вплинути на результат розгляду цієї справи, представник відповідача просив суд зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та інфляційних витрат за договором позики до вирішення по суті цивільної справи № 482/100/16-ц.

Вивчивши заяву представника відповідача та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що заява про зупинення провадження у справі задоволення не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що наявність касаційного провадження за скаргою ОСОБА_3 на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01.04.2016 року по справі № 482/100/16-ц, не є об’єктивною неможливістю розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та інфляційних витрат за договором позики, оскільки рішення суду від 01.04.2017 року по справі № 482/100/16-ц набрало законної сили, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251, статтей 258-260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та інфляційних витрат за договором позики – відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий