Вирок № 71304031, 26.12.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6930/15-к

Провадження № 1-кп/127/423/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретаря Кравченко Т.С.,

за участю прокурора Козиря С.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників Котенка Д.В., Коваль Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 20 у м. Вінниця об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зарванці, Вінницького району, Вінницької області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 14.12.2015 року за ч.1,2 ст.190, ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі,

у вчиненні ним злочинів, передбачених частинами 2 статті 185, ч. 2 статті 190 КК України, та по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зарванці, Вінницького району, Вінницької області, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч. 2 статті 186, ч. 2 статті 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2014 року ОСОБА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_2, знаходячись за адресою АДРЕСА_3, маючи умисел направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_5, ввівши її в оману та пообіцявши в подальшому повернути, взяв металевий кунг від автомобіля «ЗІЛ-131», вартість якого згідно висновку експерта № 2189/15-21 від 23.12.2015 становить 12 355,01 грн. Не маючи мети повернути даний кунг власниці, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згодом розпорядилися ним на власний розсуд, а саме, того ж дня 03.12.2014 року продали його ОСОБА_6, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Крім того, ОСОБА_1 в період з 19.00 год. до 20.00 год. 30.01.2015 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, ввівши в оману ОСОБА_7, під приводом передачі майстру для проведення ремонтних робіт її планшету, переконавши останню у добропорядності своїх намірів, однак не маючи на меті виконати домовленість, заволодів належним їй планшетом марки «Lenovo А5500-Н», в корпусі темно-синього кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 233 від 24.03.2015 року становить 4812,40 грн. Згодом ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та діючи умисно, 24.02.2015 року приблизно о 18 год. 30 хв., перебуваючи біля майстерні з ремонту мобільних телефонів за адресою: АДРЕСА_5, ввівши в оману ОСОБА_8, під приводом здачі в ремонт її мобільного телефону, переконавши останню у добропорядності своїх намірів, заволодів належним їй мобільним телефоном марки Samsung GT-S6102 чорного кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 365/15-21 від 06 березня 2015 року становить 570 грн. Викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

В подальшому 27.03.2015 року о 17.30 годині ОСОБА_1, перебуваючи в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_7», за адресою: АДРЕСА_6, побачив ОСОБА_9, яка здавала в оренду спортивні велосипеди, які на правах власності належать ПП ОСОБА_10 Підійшовши до ОСОБА_9, уклав з останньою договір про надання послуг прокату велосипеду на одну годину, після чого ОСОБА_1, отримавши велосипед марки «ВН Spike 5.3 MD» сірого кольору із червоними вставками, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №937/15-21 від 27.05.2015 року становить 6952,00 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 00 копійок, з місця вчинення злочину зник та отриманим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши ПП ОСОБА_11 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім того, 20.05.2015 року о 19:10 год. ОСОБА_1, перебуваючи біля центрального входу в парк «Лісопарк», що розташований по вул. Хмельницьке шосе у м. Вінниці, побачив ОСОБА_12, який здавав в оренду спортивні велосипеди, що на правах власності належать ФОП ОСОБА_13 ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до ОСОБА_12 та взяв у нього для користування велосипед на одну годину. Після цього ОСОБА_1, отримавши велосипед марки «Bianchi DUEL», серійний номер рами НОМЕР_1 в корпусі білого кольору з рожевими смугами, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №927/15-21 від 26.05.2015 складає 4147 грн., з місця вчинення злочину зник та отриманим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_13 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

18.09.2015 року ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2, знаходячись на ділянці АДРЕСА_7, маючи умисел направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_14, переконав останню у своїх намірах викопати для неї на замовлення криницю. Однак, отримавши кошти у ОСОБА_14 в сумі 10 600 грн. за обумовлені роботи з копання криниці, роботи не виконали, заволоділи даними коштами та розпорядилися ними на власний розсуд, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Також, 05.10.2015 року ОСОБА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_2, знаходячись на ділянці АДРЕСА_7, де вони зобов'язалися виконувати роботи по копанню криниці, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужої майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи повторно, шляхом вільного доступу, з території даної ділянки таємно вчинили крадіжку 10 бетонованих кілець, діаметром 70 дм., вартість яких згідно накладної № 14 від 22.11.2015 року становить 1200 грн., чим спричинили шкоду власниці викраденого майна ОСОБА_14 на вищевказану суму. Після вчинення крадіжки, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 викрадені кільця продали 05.10.2015 року ОСОБА_15, а коштами від продажу розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на суму 1200 грн.

Крім того, 14.10.2015 року ОСОБА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_2, знаходячись на АДРЕСА_8, маючи умисел направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_15, переконав останнього у наявності у нього намірів викопати криницю за обумовлену грошову винагороду. Отримавши кошти у ОСОБА_15 в сумі 13 100 грн. за подальше виконання робіт, криницю не викопали а даними коштами розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на суму 13 100 грн.

27.10.2015 року близько 23.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи в кімнаті гуртожитку АДРЕСА_9, помітив мобільний телефон марки «Prestigio MultiPhone» моделі «РАР405 DUO», у корпусі чорного кольору, який знаходився на дивані у вищевказаній кімнаті. Діючи таємно та умисно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку вищевказаного мобільного телефону, який належить ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 2006/15-21 від 05.11.2015 року вартість телефону мобільного зв'язку торгової марки «Prestigio» «MultiPhone» моделі «РАР405 DUO» станом на момент вчинення злочину складала 1216 гривень. В подальшому звернув викрадене майно на свою користь за допомогою ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_8, повідомивши йому неправдиву інформацію, та реалізував викрадений мобільний телефон до ломбарду ПВ «Ломбард Приват» СИЧ С.В. і Компанія», за що отримав грошові кошти на загальну суму 350 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_9 в період з 15.30 год. до 17.30 год. ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1, непомітно для власника майна та інших осіб, діючи повторно, таємно, шляхом вільного доступу в одній із кімнат вказаної квартири вчинив крадіжку особистого майна, а саме - мобільного телефону фірми «Lenovo А-328» в корпусі білого кольору, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №116/16-21 від 29.01.2016 року складає 1 650,50 грн., в якому знаходилася карта пам'яті фірми виробника «Micro CD» об'ємом 2 Гб вартістю 120 грн., сім-картка оператора «Life» за номером НОМЕР_3 вартістю 30 грн. та сім-картка оператора «Київстар» за номером НОМЕР_2 вартістю 30 грн., що належить ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_6. В подальшому ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_19 матеріальної шкоди на загальну суму 1 830,50 грн.

01.02.2016 року близько 17.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_10, підійшов до ОСОБА_20 та реалізовуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, розуміючи, що його дії явні та відкриті для потерпілого та оточуючих, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, відібрав у ОСОБА_20 його мобільний телефон марки «Lenovo А526». Вказаним мобільним телефоном ОСОБА_2 відкрито заволодів, після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд. Згідно висновку експерта № 233 від 23.02.2016 року ринкова вартість мобільного телефону марки «Lenovo А526» на момент вчинення злочину становила 1 302,48 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, щиро розкаявся та суду пояснив, що 03.12.2014 року він разом зі своїм братом ОСОБА_2 в смт. Стрижавка взяв у ОСОБА_5 металевий кунг, пообіцявши повернути його через деякий час. Однак продав його в той же й день і отриманні кошти витратив на власний розсуд.

Крім того 30.01.2015 року, пообіцявши ОСОБА_21 відремонтувати її планшет, залишив його собі, розпорядившись ним на власний розсуд.

Також, ввечері 24.02.2015 року, разом із ОСОБА_2, пообіцявши ОСОБА_8 здати її телефон в ремонт, здав його у ломбард та отримані кошти витратив на власний розсуд.

У подальшому, 27.03.2015 року в м. Вінниці, підійшов до ОСОБА_9, яка здавала в оренду велосипеди, уклав з нею договір оренди на одну годину та більше велосипед не повернув, розпорядившись ним на власний розсуд. Також 20.05.2015 року в м. Вінниці, біля парку «Лісопарк» підійшов до ОСОБА_12, який здавав в оренду велосипеди, взяв у нього велосипед на одну годину оренди та більше його не повернув, розпорядившись майном на власний розсуд.

У подальшому, 18.09.2015 року, разом із ОСОБА_2, знаходячись на дачному масиві «Стрижавка-2», пообіцяли ОСОБА_14, що викопають криницю, заздалегідь не маючи такого наміру. Отримавши кошти в сумі 10600 грн. не виконали обіцянки та розпорядились коштами на власний розсуд. Цивільний позов визнав повністю.

Окрім цього, 05.10.2015 року, разом із ОСОБА_2, знаходячись на дачному масиві «Стрижавка-2», на ділянці ОСОБА_14 викрали 12 бетованих кілець та продали їх. Отримані кошти витратили на власний розсуд.

Також, 14.10.2015 року, разом із ОСОБА_2, знаходячись на дачному масиві «Писарівський», пообіцяли ОСОБА_15, що викопають дві криниці, заздалегідь не маючи такого наміру. Отримавши кошти в сумі 13100 грн., не виконали обіцянки та розпорядились коштами на власний розсуд.

Крім того, 27.10.2015 року, під час перебування в гуртожитку в м. Вінниця, вкрав у ОСОБА_16 мобільний телефон та здав його у ломбард. Отримані кошти витратив на власний розсуд.

Також, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 викрав мобільний телефон «Lenovo» у ОСОБА_19, який в подальшому здав у ломбард. Отримані кошти витратив на власний розсуд. Цивільний позов визнав повністю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що 03.12.2014 року він разом із своїм братом ОСОБА_1 в смт. Стрижавка взяв у ОСОБА_5 металевий кунг, пообіцявши повернути його через деякий час. Однак продав його в той же й день і отриманні кошти витратив на власний розсуд.

Крім того, ввечері 24.02.2015 року, разом із ОСОБА_1, пообіцявши ОСОБА_8 здати її телефон в ремонт, здав його у ломбард та отримані кошти витратив на власний розсуд.

Також, 18.09.2015 року, разом із ОСОБА_1, знаходячись на дачному масиві «Стрижавка-2», пообіцяли ОСОБА_14, що викопають криницю. Отримавши кошти в сумі 10600 грн. не виконали обіцянки та розпорядились коштами на власний розсуд. Цивільний позов визнав повністю.

У подальшому, 05.10.2015 року, разом із ОСОБА_1, знаходячись на дачному масиві «Стрижавка-2», на ділянці ОСОБА_14 викрали 12 бетованих кілець та продали їх. Отримані кошти витратили на власний розсуд.

Також, 14.10.2015 року, разом із ОСОБА_1, знаходячись на дачному масиві «Писарівський», пообіцяли ОСОБА_15, що викопають дві криниці. Отримавши кошти в сумі 13100 грн. не виконали обіцянки та розпорядились коштами на власний розсуд.

Крім того, 01.02.2016 року, в м. Вінниця по вул. Стельмаха підійшов до ОСОБА_20 та відкрито відібрав у нього телефон. Згодом телефон продав та отримані кошти витратив на власний розсуд.

Вислухавши думку прокурора, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх захисників, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з'ясовано чи правильно розуміють обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції. Також обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити вищевказані обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченого ОСОБА_1 та всі докази в їх сукупності, суд вважає, що його винуватість повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, (шахрайство) вчинене повторно, за попередньою змовою осіб, за ч. 2 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченого ОСОБА_2 та всі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2, повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, (шахрайство) вчинене повторно, за попередньою змовою осіб за ч. 2 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого.

Згідно довідки-характеристики Якушенецької сільської ради ВРВО №3612 від 10.11.2015 року ОСОБА_1 характеризується посередньо.

Відповідно до довідки КЗ ВОНД «Соціотерапія» від 22.12.2015 року №2922-м вбачається, що ОСОБА_1 на наркологічному диспансерному обліку у вказаному закладі не перебуває.

Згідно довідки КЗ ВОПНЛ ім. Ющенка від 11.12.2015 року № 20-5888 вбачається, що ОСОБА_1 на диспансерному обліку у вказаному закладі не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та визнання ним вини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно статті 67 КК України судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів.

Згідно довідки-характеристики Якушенецької сільської ради ВРВО № 3780 від 24.11.2015 року ОСОБА_2 характеризується посередньо.

Відповідно до довідки КЗ ВОНД «Соціотерапія» від 22.12.2015 року № 2923-м ОСОБА_2 на наркологічному диспансерному обліку не перебуває.

З довідки КЗ ВОПНЛ ім. Ющенка від 22.12.2015 року № 2923-м вбачається, що ОСОБА_2 на диспансерному обліку у вказаному закладі не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

При вирішенні цивільного позову законного представника ОСОБА_22, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_19 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої злочином та цивільного позову ОСОБА_14 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого, а шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

В обґрунтування позовних вимог до ОСОБА_1, законний представник ОСОБА_22, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_19 зазначила, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 викрав телефон у її дочки, завдавши збитків на суму 1830,50 гривень, що зумовлює задоволенню позову.

В обґрунтування позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпіла ОСОБА_14 зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою заволоділи її коштами на вказану суму. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що цивільний позов ОСОБА_14 про стягнення з обвинувачених на її користь матеріальних збитків, завданих злочином, підлягає задоволенню.

Суд, згідно ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні.

Питання про речові докази суд має вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Крім того, захисник Коваль Н.О. в інтересах підзахисного ОСОБА_1 у судовому засіданні просила суд застосувати до ОСОБА_1 положення Закону України «Про амністію у 2016 році», мотивуючи тим, що ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_10 Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, виданого 26.09.2014 року виконкомом Якушинецької сільради Вінницького району Вінницької області про народження ОСОБА_23.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника та просив застосувати відносно нього положення ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Захисник Котенко Д.В. в інтересах підзахисного ОСОБА_2 у судовому засіданні просив суд застосувати до ОСОБА_2 положення Закону України «Про амністію у 2016 році», мотивуючи тим, що ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_24, 2011 р. н. Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор Козир С.В. не заперечив проти застосування до ОСОБА_1 положень Закону України «Про амністію у 2016 році» та заперечував проти застосування ЗУ «Про амністію у 2016 році» до ОСОБА_2, оскільки останній вчинив тяжкий злочин.

Статтею 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами. Згідно ст. 4 Закону України «Про амністію в 2016 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі особи, які на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

Однак суд враховує, що покарання ОСОБА_1 слід призначати із врахуванням положень ч. 4 статті 70 КК України, тобто за сукупністю злочинів, із врахуванням вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 14.12.2015 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні в тому числі злочину, передбаченого ч. 2 статті 186 КК України. Оскільки даний злочин є тяжким, ОСОБА_1 не підпадає під дію положень статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» та оскільки на день набрання чинності даного Закону ОСОБА_1 не відбув половини призначеного основного покарання, останній не підпадає під дію статті 4 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Оскільки, ОСОБА_2 відповідно до ст. 12 КК України, вчинено тяжкий злочин, до нього також не може бути застосовано вищевказаний закон.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого та враховуючи кількість епізодів скоєних злочинів, суд вважає, що виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів ОСОБА_2 не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

На підставі викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого та враховуючи кількість епізодів скоєних злочинів, суд вважає, що виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів ОСОБА_1 не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, ст. 1177 ЦК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного за цим вироком покарання та покарання за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 14.12.2015 року, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі. У строк відбуття покарання зарахувати частково відбуте покарання за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 14.12.2015 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 26.12.2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону від 26.11.2015 року №838-VIII), зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання перебування в установі попереднього ув'язнення починаючи з 04.08.2016 року до набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Визнати винним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді 3 років обмеження волі;

за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі положень частин 1, 2 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону від 26.11.2015 року №838-VIII), зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання перебування в установі попереднього ув'язнення починаючи з 25.07.2016 року до набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 26.12.2017 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 971,10 (дев'ятсот сімдесят одна гривня) 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 787,20 (сімсот вісімдесят сім гривень) 20 копійок.

Цивільний позов законного представника ОСОБА_22, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_19, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої злочином - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_19 грошові кошти в сумі 1830 (одна тисяча вісімсот тридцять гривень) 50 копійок в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 10600,00 (десять тисяч шістсот гривень) 00 копійок в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.

Речові докази по кримінальному провадженні, а саме:

-мобільний телефон марки «SAMSUNG GT - S6102»IMEI 1: НОМЕР_5 та IMEI 2: НОМЕР_6, який переданий на відповідальне зберігання законному представнику потерпілому ОСОБА_25 - залишити останній;

-кунг металевий зеленого кольору від автомобіля «ЗІЛ-131», який переданий під розписку потерпілій ОСОБА_5 на відповідальне зберігання - залишити останній;

-одна сім-картка оператора «life:)» та одна сім-картка оператора «Київстар», які приєднанні до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах справи;

-велосипед «Bianche» білого кольору з рожевими смугами, з номером рами НОМЕР_7, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_13 - залишити останньому;

-CD-диск із відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_1, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах справи;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суддя :