Ухвала суду № 71301636, 07.11.2017, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4581/17

Провадження № 2-а/0274/228/17

У Х В А Л А

07.11.2017 року суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

До Бердичівського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати видати позивачу тимчасове посвідчення особи та тимчасове посвідчення водія.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу.

Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Отже, позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Суд звертає увагу позивача на те, що в пункті 2 прохальної частини позову викладено позовну вимогу про зобов'язання відповідача видати ОСОБА_1 тимчасове посвідчення особи та тимчасове посвідчення водія, проте адміністративний позов не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує ці позовні вимоги. Зокрема, позивачем зазначено що в 2015 році в нього було викрадено всі документи, в тому числі паспорт громадянина ОСОБА_2 та водійське посвідчення. Він неодноразово звертався до слідчих органів поліції, стосовно надання йому тимчасового посвідчення особи та тимчасового посвідчення водія, однак дане питання не розглядається до цього часу. Однак на підтвердження даних обставин позивачем не надано жодного доказу коли конкретно він звертався до відповідача та з яких підстав, до позовної заяви долучено лише копію заяви адресовану відповідачу, яка датована 04.10.2017 року, на яку позивач відповіді ще не отримав. Крім того, не зазначено підстав для оформлення тимчасового посвідчення, не зазначено чому позивач вважає, що саме відповідач повинен видати йому тимчасове посвідчення особи, а не відділ Державної міграційної служби, до компетенції якого віднесено вирішення даного питання. Які засоби вживалися позивачем для відновлення його порушеного права.

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її законний представник подає, серед іншого, документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Пунктом 1.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 N 1077, передбачено, що реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.

Згідно з пунктом 2.9 цього Порядку працівник територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи), зокрема, вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи (далі - штамп реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року N 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за N 1089/21401.

Таким чином, позивачу необхідно також надати докумени для підтвердження зареєстрованого місця проживання/перебування особи, що є визначальним для встановлення територіальної підсудності розгляду справи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, суд зазначає, що позивач в адміністративному позову не зазначає коли саме було порушено його право та чи це може бути підтверджено, що в свою чергою впливає на вирішення питання щодо дотримання строків звернення до суду.

У зв'язку з цим, суд звертає увагу позивача на необхідність надання відповідних доказів суду на підтвердження вищевказаних обставин, а у разі пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом - надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, із документальними доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до вимог п.п.1 п.3 ч.2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час розгляду справи становить 640 гривень.

Однак, всупереч вимогам закону позивачем не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 640 грн. на р/р 31216206700005, отримувач коштів Бердичівське УДКСУ, 22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ 37752874), код класифікації 22030101, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку, якщо позивач не усуне вказані недоліки, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Т.М. Вдовиченко