Постанова № 71301290, 22.12.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2581/17

Провадження №3/163/1658/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2017 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.,

за участі секретаря Семенюк К.М.,

особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1,

захисника особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_2,

представника митного органу ОСОБА_3,

розглянувши матеріали справи, що надійшли з Волинської митниці ДФС за протоколом №3031/20500/17 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 471, 472 МК України:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, Литва, непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1,

ВСТАНОВИВ :

Інспектором Волинської митниці ДФС складено протокол про те, що ОСОБА_4, слідуючи 28.08.2017 року з України в ОСОБА_5, через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості пасажира автомобіля «Skoda Fabia Combi», реєстраційний номер BNH044, порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», передбачений постановою правління НБУ №148 від 27.05.2008 року «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», переміщуючи понад дозволену норму 10 000 Євро, іноземну валюту, а саме: 15700 Євро, що за курсом НБУ станом на 28.08.2017 року становило 473217 гривень 31 копійка.

Вона ж при тих же обставинах не задекларувала за встановленою формою вказану валюту, яка підлягала обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст.257, 366, 374 МК України «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дії.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.ст. 471, 472 МК України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що умислу на недекларування коштів, які вона отримала від продажу квартири, не мала, про їх наявність повідомила представникам митних органів перед початком прикордонно-митного контролю. Зазначила, що порядок проходження митного контролю по смугах руху їй не відомий. Смугу руху «зелений коридор» обрав водій транспортного засобу. Просила застосувати до неї якнайменше стягнення, а вилучені кошти повернути.

Захисник особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_2 вказав, що ОСОБА_1 під час проходження митного контролю повідомила інспектору митниці про переміщувану нею валюту в повному обсязі та особисто пред’явила її для перерахунку. Смугу руху для проходження митного контролю «зелений коридор» обирав водій. Зазначив, що своїми діями ОСОБА_1 здійснила усне декларування товару. Крім того вказав, що митна декларація останній не надавалася.Просив суд врахувати вищенаведене, притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 471 МК України, провадження у справі за ст. 472 МК України закрити, за відсутністю у діях останньої складу правопорушення, валюту повернути.

Представник Волинської митниці ДФС висловив позицію про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, та, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП, просив накласти на останню стягнення в межах санкції ст.472 МК України, стягнути судовий збір.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, думку представника митного органу, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.471 МК України, передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Згідно із ст. 197 МК України, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Зокрема, обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Особливості переміщення та декларування валютних цінностей регламентовані Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року (далі – Інструкція).

В розумінні п.33 ч.1 ст.4 МК України, ОСОБА_1 є резидентом.

Відповідно до розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року (далі Інструкція), фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, слідуючи 28.08.2017 року з України в ОСОБА_5, через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості пасажира автомобіля «Skoda Fabia Combi», реєстраційний номер BNH044,по смузі руху «зелений коридор», ввезла на митну територію України готівку в сумі 25700 Євро.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим вчинила правопорушення передбачене ст. 471 МК України.

Винність ОСОБА_1у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України повністю стверджена дослідженими матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном, письмовими поясненнями, службовою запискою, актом про проведення огляду транспортного засобу.

Крім того, митний орган кваліфікував дії ОСОБА_1, які мали місце 28.08.2017 року за ст. 472 МК України. Водночас така кваліфікація дій не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України, адміністративним правопорушенням є не декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

За змістом ст.ст. 458, 487 МК України, ст.ст. 9-11 КУпАП, підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб’єктивної та об’єктивної сторони складу правопорушення.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані, в тому числі і протокол усного опитування, які б підтверджували ту обставину, що ОСОБА_1 усно не задекларувала переміщувану нею валюту.

Крім цього, судом встановлено, що митна декларація для письмового декларування валюти - ОСОБА_1не надавалась, що доводиться відсутністю такої у матеріалах справи, як і відсутністю протоколу, у якому зафіксовано факт відмови останньої від заповнення митної декларації і подання її до митного контролю.

Таким чином, суд, на підставі вищевикладеного дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, тобто не заявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню.

Разом з тим, вирішуючи питання про відповідальність ОСОБА_1, суд враховує наступне.

Санкція ст.471 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

З огляду на положення постанови Правління НБУ від 27.05.2008 року №148 переміщення валюти понад 10000 євро має певні обмеження, відтак при вчиненні передбаченого ст.471 МК України порушення митних правил така валюта підлягає конфіскації.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил та вину в інкримінованому правопорушенні визнала повністю. Причиною вчинення такого правопорушення стала її необізнаність з порядком переміщення валюти через митний кордон України.

Разом з тим, із матеріалів справи слідує, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 було місто Севастополь, яке з березня 2014 року було окуповане Збройні сили Російської Федерації. Враховуючи ту обставину, що вона проявляла активну громадянську позицію проти російської окупації, ОСОБА_1 у липні 2014 року була змушена разом зі своїм сином переїхати в місто Київ, де продовжувала сприяти меті захисту країни, при цьому її син був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.

05 липня 2017 року ОСОБА_1 отримала дозвіл на тимчасове проживання LT4713540 у Литві. У зв’язку з чим, 14 липня 2017 року вона продала ? частину належної їй квартири, яка знаходилась на окупованій території, а за отримані кошти, в подальшому придбала валюту в сумі 38750 Євро. За вилучені кошти вона мала намір купити житло на території Литовської ОСОБА_5. Про зазначені обставини вона вказувала і під час проходження митного контролю.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 06.11.2008 року у справі «ОСОБА_3 проти Російської Федерації» зазначено, що при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звернув увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

З огляду на зазначені обставини та практику Європейського Суду з прав людини, вбачаються підстави для висновку, що конфіскація переміщуваної ОСОБА_1 валюти, яка отримана законним шляхом, що передбачено санкцією ст.471 МК України, як додаткове стягнення, в даному випадку буде порушенням положень ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки таке додаткове стягнення є не пропорційним та не відповідає характеру вчиненого правопорушення, оскільки очевидно покладатиме на ОСОБА_1 «індивідуальний надмірний тягар» та буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».

З врахуванням вищенаведеного, на порушницю слід накласти стягнення у виді передбаченого ст.471 МК України розміру штрафу без конфіскації валюти, що буде достатнім і справедливим, матиме відповідний профілактичний вплив та відповідатиме принципу невідворотності відповідальності.

З порушниці, згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню судовий збір у встановленому розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, і накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.472 МК України закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Вилучену, згідно протоколу та опису затриманих предметів №3031/20500/17 від 28.08.2017 року, а також опису затриманих предметів для забезпечення стягнення №3031/20500/17 від 28.08.2017 року, і прийняту 28.08.2017 року бухгалтерією Волинської митниці ДФС, згідно квитанцій до прибуткового касового ордера за №61 та №62, валюту в розмірі 25700 (двадцять п’ять тисяч сімсот) євро, - повернути ОСОБА_1.

Стягнути із ОСОБА_1 320 (триста двадцять) гривень судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду Павлусь О.С.