Рішення № 71300832, 27.12.2017, Горохівський районний суд Волинської області

Провадження №2-о/155/185/17

Справа №155/2166/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Чонки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Федонюк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа – Пустомитівська сільська рада Горохівського району Волинської області, –

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся в суд з заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_2, яка померла 09 листопада 2003 року є дочкою ОСОБА_3, яка померла 16 квітня 1996 року.

Свою заяву мотивує тим, що 17 квітня 1996 року померла його баба ОСОБА_3. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке успадкувала його мама ОСОБА_2. Однак, остання оформити всі необхідні правовстановлюючі документи на спадкове майно встигла, так як 09 листопада 2003 року померла. Заявник є спадкоємцем майна померлої мами за законом. Проте, при зборі всіх документів виявилося, що він не може документально підтвердити родинні відносини між покійними мамою ОСОБА_2 та бабою ОСОБА_3, що є перешкодою в подальшому реалізації спадкових прав.

З огляду на це, просить встановити факт, що ОСОБА_2, яка померла 09 листопада 2003 року є дочкою ОСОБА_3, яка померла 16 квітня 1996 року.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, однак в поданій до суду письмовій заяві вимоги підтримав повністю, просив задовольнити заяву, а справу слухати у його відсутність.

Представник заінтересованої особи – Пустомитівської сільської ради Горохівського району Волинської області в судове засідання не з’явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність не подавав.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, однак подали до суду письмові заяви в яких ствердили, що ОСОБА_2, яка померла 09 листопада 2003 року є дочкою ОСОБА_3, яка померла 16 квітня 1996 року.

Враховуючи, що в дане судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 – на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне – 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Паспортом громадянина України серії АС №644319, виданого 20 березня 2000 року Горохівським РВ УМВС України у Волинській області, свідоцтвом про народження стверджується, що заявник народився 24 травня 1953 року в селі Пустомити Горохівського району Волинської області і значиться як ОСОБА_1. Його батьками значаться ОСОБА_6 та ОСОБА_2.

Свідоцтвом про смерть стверджується, що ОСОБА_3 померла 16 квітня 1996 року, а свідоцтвом про смерть стверджується, що ОСОБА_2 померла 09 листопада 2003 року.

Довідкою Пустомитівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 14 грудня 2017 року за №765 стверджується, що спадкоємець ОСОБА_1, тобто заявник, є спадкоємцем за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2, прийняв спадщину шляхом фактичного володіння спадковим майном.

Згідно з довідкою Пустомитівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 14 грудня 2017 року за №765, ОСОБА_2, яка померла 09 листопада 2003 року є дочкою ОСОБА_3, яка померла 16 квітня 1996 року.

Враховуючи вищевикладене, те, що представлені заявником докази на підтвердження факту родинних відносин в контексті положень ст.ст.76-80 ЦПК України є належними, допустимими, достовірними та достатніми, спір щодо спадкового майна відсутній, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є підставною та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 81, 265, 268, 315-319 ЦПК України, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, –

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_2, яка померла 09 листопада 2003 року є дочкою ОСОБА_3, яка померла 16 квітня 1996 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Горохівського районного суду Чонка В.В.