Постанова № 7129941, 01.12.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-46556/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Шевякова І.С.,

при секретарі –Мушук В.В.,

за участю:

представників позивачів - Рой С.В., Куцуха В.Б.

представника відповідача - Гриценко Ю.В., Дегтяр О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість"до Державної податкової інспекці

в м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Елемент Шість" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державна податкова інспекція в м.Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000732305/0 від 12.08.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що ДПІ у м. Полтаві 04.08.2009 року проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ВАТ "Елемент шість" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року та березень 2009 року. За результатами перевірки складений акт № 1606/23-2/00222373 від 04.08.2009 року. На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Полтаві було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000732305/0 від 12.08.2009 року про зменшення сум бюджетного відшкодування за липень 2007 року на 60484,30 грн., за березень 2009 року на 8022,34 грн., яке є необґрунтованим і суперечить чинному законодавству з питань оподаткування.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, своє рішення вважають законним та обґрунтованим, у запереченнях на позовну заяву просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Елемент шість" зареєстровано, як юридична особа (ідентифікаційний код 00222373).

З 10.02.1992 року позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ м. Полтави та є платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у м. Полтава була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ВАТ "Елемент шість" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року та березень 2009 року. За результатами був складений акт № 1606/23-2/00222373 від 04.08.2009 року, яким встановлено, що в порушення пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі - Закон України № 168/97), позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2007 року в розмірі 60484 грн. 30 коп., та за березень 2009 року в розмірі 8022 грн. 34 коп.

Згідно із підпунктом "в" підпункту 4.2.2 статті 4, п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон України 2181-ІІІ), та на підставі акта перевірки № 1606/23-2/00222373 від 04.08.2009 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000732305/0 від 12.08.2009 року, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2007 року в розмірі 60484 грн. 30 коп., за березень 2009 року в розмірі 8022 грн. 34 коп.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Державної податкової інспекції у м. Полтаві№ 0000732305/0 від 12.08.2009 року, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України № 168/97 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до матеріалів справи, позивач, дійсно сформував податковий кредит у липні 2007 року на суму ПДВ - 98410 грн., березні 2009 року на суму ПДВ - 23099 грн., на підставі податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Гофра" (ідентифікаційний код 30710932). Документами, наданими суду, позивач підтвердив наявність підстав для формування податкового кредиту.

Згідно із підпунктом 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 9.2 статті 9 Закону України № 168/97 визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Таким чином, ТОВ "Гофра" зареєстровано як платник податку на додану вартість (ідентифікаційний код 30710932).

Відповідно до підпункту "г" пункту 9.8 статті 9 Закону України № 168/97, встановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Податковий орган не надав суду доказів в підтвердження анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Гофра".

Виходячи з вищевикладеного, оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Гофра" анульовано не було, відповідно товариство мало право на видачу податкових накладних № 69 від 14.06.2007 року, № 75 від 27.06.2007 року, №020901 від 09.02.2009 року, № 022602 від 27.02.2009 року (в матеріалах справи), а відповідно ВАТ "Елемент шість" правомірно сформувало свій податковий кредит за липень 2008 року на суму ПДВ - 98410 грн., березень 2009 року на суму ПДВ - 23099 грн. на підставі вищенаведених податкових накладних.

Позивачем підтверджено документально рух товарно-матеріальних цінностей та коштів, який відбувався у ході виконання угод, за наслідками проведення яких підприємством сформовано податковий кредит. Дійсність (товарність) таких фінансово-господарських операцій не заперечувалася й відповідачем.

Обгрунтовуючи своє рішення (яке оскаржується), відповідач, у акті перевірки, як і у запереченнях на позов, як і представники відповідача у своїх поясненнях, наданих у судовому засіданні, посилалися як на основну підставу прийняття рішення на наступне.

Представники відповідача стверджували, що згідно з поданими ВАТ "Елемент шість" до ДПІ у м. Полтаві податковими деклараціями з податку на додану вартість за липень 2007 року та березень 2009 року та розрахунками сум бюджетного відшкодування суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складають 577042 грн. та 254868 грн. відповідно. Причина виникнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказані періоди, є вивезення товару власного виробництва (шліф та мікро порошки із синтетичних алмазів) за межі території України, що оподатковується за ставкою 0% та придбання товару на митній території України. В ході перевірки (в частині операцій за липень 2007 року) встановлено, що постачальником ВАТ "Елемент шість" є ТОВ "Гофра", постачальником ТОВ "Гофра" в червні 2007 року є ТОВ "ТД "Агро", постачальником якого є ТОВ "Дніпрометалургмаш", постачальником ТОВ "Сатурн Контакт - 1". У ході проведення перевірки ДПІ у м. Полтаві (довідка № 2483/23-2/00222373 від 03.12.2007 року) до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська направлено запит від 10.03.2009 року №3117/7/23-241/277 щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ "Сатурн Контакт - 1" з питань взаєморозрахунків з ТОВ "Дніпрометалургмаш", 17.03.2009 року за № 9421/7/23-313 надійшла відповідь, в якій зазначено, що ТОВ "Сатурн Контакт - 1" визнано банкрутом, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07 2009 року , ухвалою № Б29/262-07 від 23.11.2007 року - підприємство ліквідовано, провадження у справі припинено, державну реєстрацію скасовано 11.12.2007 року та знято з обліку 31.01.2008 року.

Під час перевірки ( в частині операцій за березень 2009 року) встановлено, що постачальником ВАТ "Елемент шість" є ТОВ "Гофра", постачальником ТОВ "Гофра" в лютому 2009 року є ТОВ "ТД "Агро", постачальником якого є ТОВ "Стеклопласт-Донецьк". У ході проведення перевірки ДПІ у м. Полтаві (акт № 1370/23-2/00222373 від 06.07.2009 року) до ДПІ у Київському районі м. Донецька направлено запит від 08.07.2009 року № 8175/7/23-241/14, щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ "Стеклопласт-Донецьк" з питань взаєморозрахунків з ТОВ "ТД "Агро", 22.07.2009 року за № 7977/7/23-113 надійшла відповідь, в якій зазначено, що підприємство відсутнє за юридичною адресою, внаслідок чого провести зустрічну перевірку неможливо. На цій підставі, ДПІ у м. Полтаві стверджувало, що оскільки однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, яку підтвердити неможливо, так як немає можливості провести зустрічні перевірки по ланцюгу постачальників до виробника.

Твердження ДПІ у м. Полтаві про неможливість підтвердити надмірну сплату податку на додану вартість до бюджету постачальниками ВАТ "Елемент шість", суд вважає припущенням, яким не можливо об'єктивно обгрунтувати оскаржуване рішення. При цьому суд вважає, що позивач, як платник податків, що діяв правомірно у взаємовідносинах з постачальником ТОВ "Гофра", не може нести відповідальність за банкрутство ТОВ "Сатурн Контакт - 1" та незнаходження за місцем реєстрації ТОВ "Стеклопласт-Донецьк" - підприємств з ланцюга постачальників, з якими ВАТ "Елемент шість" не мало прямих відносин.

Згідно з частиною третьою статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Преамбулою Закону України № 168/97, визначено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Тому висновки ДПІ ум. Полтаві, щодо відсутності права на бюджетне відшкодування, які базуються на вищенаведеному, суд вважає такими, що вчиненні не на підставі та не у спосіб передбачений законом.

Крім того, сумніви в обгрунтованості оскаржуваного рішення викликає існування:

- довідки ДПІ у м. Полтаві від 03.12.2007 року № 2483/23-2/00222373 про результати виїзної позапланової перевірки ВАТ "Елемент шість" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за період липень, серпень 2007 року, в результаті якої підтверджено заявлену ВАТ "Елемент шість" суму бюджетного відшкодування;

- акта № 1370/23-2/0022373 від 06.07.2009 року про результати позапланової перевірки ВАТ "Елемент шість" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за березень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2009 року по 28.02.2009 року, за результатами якої неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року в розмірі 226206 грн., що пов'язано з відсутністю на момент перевірки відповідей, щодо підтвердження взаєморозрахунків з основними постачальниками ВАТ "Елемент шість".

Тобто, ДПІ у м. Полтаві 04.08.2009 року проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ "Елемент шість", складено акт № 1606/23-2/00222372 та винесене оскаржуване рішення з тих самих питань. Отже висновки ДПІ у м. Полтаві, що слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суперечать її ж висновкам, що були зроблені раніше.

Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються твердження податкового органу щодо порушення ВАТ "Елемент шість" норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за липень 2007 року та за березень 2009 року.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Елемент шість" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000411504/0 від 18.06.2009 року –обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішенняДПІ у м. Полтаві за № 0000732305/0 від 12.08.2009 року визнати нечинним.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3, 40 грн.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 07 грудня 2009 року.

          Суддя                                                                                І.С. Шевяков