Вирок № 71292518, 23.11.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3528/17

Провадження № 1-кп/204/375/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Григоренка Д.Ю.

при секретарі: Кошик Д.Є.

за участю прокурора: Орешка С.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 42017040010000094 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого неповну вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого слюсарем у відділі № 39 ДП «КБ «Південне ім. М.К. Янгеля», раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, працюючи водієм цеху № 81 ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, за наказом керівництва зазначеного підприємства, направляючись у період з 22 вересня 2016 року по 03 жовтня 2016 року у відрядження до м. Самара Російської Федерації, 12 вересня 2016 року отримав у підзвіт кошти у вигляді авансу на витрати у відрядженні в сумі 26990 гривень.

Однак ОСОБА_1, діючи з метою привласнити кошти у сумі 26990 гривень, видані під звіт, у відрядження не вибув, тобто на територію РФ не виїжджав. Незважаючи на це, він, 06 жовтня 2016 року, у бухгалтерії підприємства, складаючи «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт», надав бухгалтеру підприємства завідомо неправдиві відомості про витрати, нібито здійснені під час відрядження на загальну суму 28594,22 гривень. Після чого у касі підприємства додатково отримав у якості компенсації нібито здійснених витрат грошові кошти в сумі 1604,22 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 привласнив кошти в сумі 28594,22 гривень, що належать ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», у період з 12 вересня 2016 року по 10 листопада 2016 року, які перебували у його віданні, чим спричинив матеріальну шкоду вказаному підприємству у вказаній сумі.

Крім того, ОСОБА_1, працюючи водієм цеху № 81 ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, 06 жовтня 2016 року, приблизно о 10.00 годині, знаходячись в приміщенні бухгалтерії ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», діючи умисно, надав бухгалтеру підприємства завідомо неправдиві відомості про нібито здійснені витрати у відрядженні, які остання внесла до офіційного документу «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт», після чого в підтвердження наданої інформації, поставив свій особистий підпис в графі «Підпис підзвітної особи», з метою його використання, та надав зазначений офіційний документ до бухгалтерії ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» з метою приховати факт привласнення коштів, що належать зазначеному підприємству.

Після цього, 05 жовтня 2016 року, ОСОБА_1, працюючи водієм цеху № 81 ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, знаходячись на автовокзалі у м. Дніпро, умисно, у невстановленої особи придбав завідомо підроблені документи, а саме: рахунок № 20658 від 22 вересня 2016 року та фіскальний чек до нього, рахунок № 023771 від 23 вересня 2016 року та фіскальний чек до нього, рахунок № 024531 від 24 вересня 2016 року та фіскальний чек до нього, рахунок № 024926 від 30 вересня 2016 року та фіскальний чек до нього, рахунок № 20933 від 01 жовтня 2016 року та фіскальний чек до нього, які 06 жовтня 2016 року, приблизно о 10.00 годині використав, надавши їх до бухгалтерії ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» з метою приховати факт привласнення коштів, що належать зазначеному підприємству.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих злочинах визнав повністю та пояснив, що він працював водієм цеху № 81 ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Криворізька, 1. Наказом керівництва зазначеного підприємства він був направлений у відрядження до м. Самара Російської Федерації, у період з 22 вересня 2016 року по 03 жовтня 2016 року, та отримав у підзвіт кошти у вигляді авансу на витрати у відрядженні в сумі 26990 гривень. Він вирішив шляхом обману заволодіти грошовими коштами, що належать ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», шляхом надання у подальшому фіктивних документів про оплату проживання під час відрядження. 06 жовтня 2016 року він, знаходячись у бухгалтерії вказаного підприємства, вніс до «Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» неправдиві відомості про витрати під час відрядження на загальну суму 28 594,22 гривень щодо оплат послуг за проживання у готелях на території Російської Федерації. При цьому у вказаних готелях він не проживав, а відповідно і витрати на проживання у зазначених готелях не здійснював. Крім того, він додатково отримав у касі підприємства грошові кошти у сумі 1604,22 гривень у якості компенсації здійснених під час відрядження витрат. Також він поставив свій особистий підпис в офіційному документі «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт», в графі «Підпис підзвітної особи» з метою його використання та надав зазначений офіційний документ до бухгалтерії ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» з метою приховати факт привласнення коштів, що належать зазначеному підприємству. Крім того, 05 жовтня 2016 року, він, знаходячись на автовокзалі у м. Дніпро, придбав у невстановленої особи завідомо підроблені документи, а саме рахунки та фіскальні чеки до них, для надання їх до бухгалтерії ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» з метою приховати факт привласнення коштів, що належать зазначеному підприємству. У скоєному кається.

Згідно ст. 349 КПК України судом не допитувалися представник потерпілого та свідки, а також не досліджувалися письмові докази по кримінальному провадженню, окрім матеріалів, які характеризують обвинуваченого.

Суд вважає, що вина обвинуваченого в інкримінованих злочинах знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування:

- за ч. 1 ст. 191 КК України - як привласнення чужого майна, яке перебувало у віданні особи;

- за ч. 1 ст. 358 КК України - як підроблення іншого офіційного документу, який посвідчується іншою особою, яка має право посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем;

- за ч. 4 ст. 358 КК України - як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Вчинені злочини відносяться до категорії невеликої тяжкості (ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України) та середньої тяжкості (ч. 1 ст. 191 КК України).

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимий. Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд враховує його щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.

З урахуванням викладеного суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді штрафу без додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування до нього п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року у зв'язку з тим, що на день набрання чинності вказаним Законом він мав трьох дітей, яким не виповнилося 18 років, відносно яких він не позбавлений батьківських прав.

Прокурор в судовому засіданні просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 Закон України «Про амністію у 2016 році».

Вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши учасників судового провадження, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбування покарання у виді штрафу на підставі акту амністії. При цьому суд виходить з наступного:

Вчинені ОСОБА_1 злочини не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України. На день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» обвинувачений ОСОБА_1 мав на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно яких він не позбавлений батьківських прав. При цьому прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 просили застосувати до обвинуваченого акт амністії. Обмежень щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 акту амністії, встановлених ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року, немає.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 належить стягнути документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме 790,96 гривень на користь держави за проведення судово-економічної експертизи № 15/11.1/51 від 11 травня 2017 року.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 191 КК України - штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень) без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

- за ч. 1 ст. 358 КК України - штраф в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 гривень);

- за ч. 4 ст. 358 КК України - штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень).

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 гривень) без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного остаточного покарання у вигляді штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 790 (сімсот дев'яносто) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок за проведення судової економічної експертизи № 15/11.1/51 від 11 травня 2017 року на користь держави (ДНДЕКЦ, 49000, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку 31118115700004 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити учасникам судового провадження.

Суддя Д.Ю. Григоренко