Постанова № 7129179, 27.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.11.09Справа №2а-5870/08/10

12:21 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача Молофєєва М.В., директор, паспорт СМ 655525;

від відповідача Душенчук Т.Б., представник по довіреності від 01.12.2008 року №3033/9/10-0;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фірми "Ніколай"

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим

про визнання рішень недіючими,

ВСТАНОВИВ:

Фірма "Ніколай" - позивач 29 жовтня 2008 року звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим відповідач - про визнання недіючими рішень про застосування штрафних санкцій №0003582330 від 05.12.2007р. в частині застосування штрафних санкцій в п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлена невідповідність в розмірі 4807грн.45коп., та №0003592330 від 05.12.2007 року повністю. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 листопада 2007 року працівниками ДПА в АР Крим проведено перевірку магазину, що належить позивачу. За результатами перевірки працівники податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року №265/95-ВР, а саме: не проведення розрахункової операції через РРО на суму 26грн.80коп., невидача відповідного розрахункового документу (касового чеку); невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків; не відповідність суми готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів, вказаній в денному звіті РРО в розмірі 961грн.49коп., а також пп.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за №40/10320), у вигляді не оприбуткування готівкових грошових коштів в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків на загальну суму 1050грн.75коп. За зазначені порушення відповідачем застосовані фінансові санкції на підставі п.1, 4 ст.17, ст.22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в розмірі 5281грн.45коп. та на підставі ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 в сумі 5253грн.75коп. З тексту позовної заяви вбачається, що фірма «Ніколай» оспорює застосування фінансових санкцій на підставі ст.22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в розмірі 4807грн.45коп. та на підставі ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» в сумі 5253грн.75коп. В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на заперечення по акту перевірки, згідно з якими на момент проведення перевірки магазин було закрито на ремонт, працював продавець фізичної особи підприємця ОСОБА_1., яка і відпустила товар, що належить фірмі «Ніколай» без належних на те повноважень, а грошова сума в розмірі 994грн.50коп., що зазначена в акті перевірки як така, що знаходилась на місці проведення розрахунків, є виручкою фізичної особи підприємця ОСОБА_1., що знаходилась на місці проведення розрахунків зазначеного підприємця, а не фірми «Ніколай». Крім того, позивач зазначає, що в акті перевірки зазначено суть порушення «не оприбуткування готівкових грошових коштів в книзі обліку розрахункових операцій», за яке Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» відповідальність не передбачена, а саме: в зазначеному Указі встановлено відповідальність за неоприбуткування, (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів в касах. Також позивач зазначає, що фіскальні звітні чеки, що були відображені в акті перевірки, знаходились в книзі обліку розрахункових операцій, тобто готівкові грошові кошти були враховані в повній сумі їх фактичного надходження в КУРО, у звязку з чим фінансові санкції застосовані необґрунтовано.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і вважає прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій законним та обґрунтованим, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надані у судовому засіданні 02.04.2009 р. Відповідно до наданих заперечень відповідач обґрунтовує застосування фінансових санкцій тим, що під час проведення перевірки позивача встановлено реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документу, виявлено невідповідність суми готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в звіті РРО, несвоєчасне роздрукування фіскальних звітних чеків РРО та неоприбуткування готівкових грошових коштів (отриманої виручки) в КУРО. Перевірка проведена відповідно до вимог діючого законодавства, продавець ОСОБА_4. отримала направлення на проведення перевірки, в яких зазначено, що перевіряється саме фірма «Ніколай», розписалась в них, а також в покупюрному описі грошових коштів та акті перевірки. При цьому продавець не повідомила перевіряючих про те, що вона є працівником іншого субєкта господарювання, що магазин закрито на ремонт тощо. Також представник відповідача вважає, що позивачем не надано належних доказів оформлення трудових відносин між фізичною особою підприємцем ОСОБА_5. та продавцем ОСОБА_4., вказаний продавець є фактично працівником фірми «Ніколай». Стосовно застосування фінансових санкцій за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні представник відповідача зазначає, що позивачем не були зроблені відповідні записи в книзі обліку розрахункових операцій за зазначені в акті перевірки дні, у звязку з чим фінансові санкції застосовані обґрунтовано.

Суд зазначає, що представником позивача директором фірми «Ніколай» - у судовому засіданні 23 листопада 2009 року заявлено клопотання про відкладення слухання по справі у звязку з неприбуттям у судове засідання другого представника позивача Дербеньової Н.М. Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною 2 статті 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд. Разом з тим, під час розгляду даної справи представник позивача Дербеньова Н.М. неодноразово приймала участь у судових засіданнях по даній справі, надавала суду пояснення по суті позовних вимог; була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (під розписку у попередньому судовому засіданні а.с.116), однак, у судове засідання 27 листопада 2009 року не зявилась та про причини неприбуття не повідомила. Крім того, представником позивача Молофєєвою М.В. суду не повідомлено про наявність підстав, з яких справу не може бути розглянуто за відсутності представника позивача Дербеньової Н.М., а також не надано доказів поважності причин неприбуття зазначеного представника у судове засідання. З врахуванням того, що представник позивача Дербеньова Н.М. неодноразово приймала участь у справі, надавала пояснення по справі, враховуючі думку представника відповідача, та приймаючі до уваги, що справа розглядається за присутності представника позивача Молофєєвої М.В., суд знаходить, що підстави для відкладення слухання по справі відсутні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, допитавши свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фірма «Ніколай» (російською мовою фирма «Николай»), код ЄДРПОУ 24876990, юридична адреса: 95123, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул.. Октябрської Революції, буд.7, к.18, зареєстрована як юридична особа рішенням №499-Р, перереєстрована Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 12 жовтня 2006 року, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису про державну реєстрацію 11341070002000861 - а.с.67-72).

Загальні підстави та порядок проведення перевірок дотримання СПД порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ та Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.2005 року №265/95-ВР (надалі Закон про РРО).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону про РРО контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно з законодавством України.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової адміністрації в АР Крим Моніч О.П. та Тетерюк В.В. 20 листопада 2007 року проведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обороту субєктом підприємницької діяльності позивачем в магазині, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Западна, буд.5, де здійснює господарську діяльність позивач.

Як вбачається із матеріалів справи, перевірку було проведено згідно з Планом - графіком проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на листопад 2007 року, затвердженим в.о. заступника Голови Державної податкової адміністрації в АР Крим (а.с.105-107), на підставі направлень на проведення перевірки №4463 від 16.11.2007 р. (а.с.108) та №4462 від 16.11.2007 р. (а.с.109). Суд зазначає, що вказані направлення на перевірку були вручені продавцю ОСОБА_4., що підтверджено її підписом на направленнях з зазначенням дати ознайомлення 20.11.2007 року, що позивачем і його представником не оспорюються та не заперечується. В акті перевірки також наявна відмітка про те, що перевіряючими про проведення перевірки внесено запис до журналу реєстрації перевірок контролюючих органів (а.с.110, зворотній бік).

Як свідчать матеріали справи перевірка проводилась у присутності продавця ОСОБА_4, що підтверджено актом перевірки (а.с.105-106).

За результатами перевірки складено акт №002235 від 20 листопада 2008 року (а.с.110-111), в якому зафіксовано наступні обставини: під час проведення перевірки перевіряючим надані: ліцензія позивача на роздрібну торгівлю алкогольними напоями АВ №279243 від 08.02.2007 року з терміном дії до 08.02.2008 року та тютюновими виробами АВ №280240 від 08.02.2007 року з терміном дії до 08.02.2008 року. В акті зазначено про відсутність в торговому обєкті на час проведення перевірки торгового патенту та дозволу на право розміщення обєкта торгівлі (послуг). Актом перевірки підтверджено, що на місці проведення розрахунків знаходився реєстратор розрахункових операцій Датекс МР-50, що зареєстрований в ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим (реєстраційне посвідчення №0124001336), книга обліку розрахункових операцій, зареєстрована в ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим по місцю проведення розрахунків: м. Сімферополь, вул. Западна, буд.5 (реєстраційне посвідчення №0124001336 р/1) та розрахункова книжка №0124001336 р/1, що зареєстровані на фірму «Ніколай». На час проведення перевірки електроенергія була в наявності, РРО в справному стані. Перевіряючими було придбано: 1 пляшка горілки SV преміум 0,5 л за ціною 19грн.80коп., пачка сигарет «PARLAMENT Blue» за ціною 7грн.00коп., на загальну суму 26грн.80коп. Під час продажу зазначеного товару розрахункова операція через реєстратор розрахункових операцій та розрахункову книжку не проведена, відповідний розрахунковий документ не роздрукований (не виписаний) та не виданий. Сума грошових коштів на місці проведення розрахунків 994грн.50коп. не відповідає сумі грошових коштів, що зазначена в денному звіті РРО 06грн.21коп., невідповідність без врахування покупки склала 961грн.49коп. В акті перевірки зазначено про невиконання позивачем щоденного друку фіскальних звітних чеків (звітів), зокрема, сума розрахунків за 05.11.2007 року згідно з контрольної стрічки склала 299грн.23коп., а фіскальний звітний чек виконаний 06.11.2007 року в 11.00 Z-звіт №1143; сума розрахунків за 15.11.2007 року згідно контрольної стрічки склала 213грн.20коп., а фіскальний звітний чек виконаний 16.11.2007 року в 07.25 Z-звіт №1153. В акті перевірки також зазначено про здійснення позивачем господарської діяльності без придбання відповідного торгового патенту на період з 09.02.2007 р. по 20.11.2007 року. Перевіряючими в акті перевірки вказано про неоприбуткування готівкових грошових коштів в книзі обліку розрахункових операцій №0124001336р/1 на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів) №1151 від 13.11.2007 року в сумі 304грн.25коп., №1152 від 14.11.2007 року в сумі 321грн.25коп., №1153 від 16.11.2007 року в сумі 213грн.20коп., №1154 від 17.11.2007 року в сумі 78грн.60коп., №1155 від 18.11.2007 року в сумі 28грн.50коп., №1156 від 19.11.2007 року в сумі 55грн.90коп., №1157 від 20.11.2007 року в сумі 48грн.95коп. на загальну сумі 1050грн.75коп.

На підтвердження вказаних в акті обставин відповідачем надано:

- Х-звіт за 20 листопада 2007 року (а.с.112), що роздрукований о 15:02, в якому зазначено назву субєкта господарювання (російською мовою) Фирма «Николай», індивідуальний номер 24876990 та адреса вул. Западна, буд.5. Згідно даного звіту через РРО на вказаний час було проведено 6грн.21коп., що є службовим внеском;

- покупюрний опис суми готівкових грошових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, отримані за реалізований товар (надані послуги), від 20.11.2007 року 15:02, в якому зазначено, що на місці проведення розрахунків власноручно перераховано продавцем Вершиніною Ольгою Василівною магазину фірми «Ніколай» 994гривні 50копійок. В зазначеному описі наявні відмітки про те, що в перерахованих грошових коштах особистих, виданих на закупку товару (розрахунків з постачальниками), заробітної плати не має. Зазначений опис підписано перевіряючими та продавцем ОСОБА_4. особисто без заперечень.

На підставі викладеного під час проведення перевірки працівники відповідача дійшли висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 5, 9, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (надалі Закон про РРО), а саме: непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджують виконання розрахункової операції, порушення встановленого порядку використання книги обліку розрахункових операцій, невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО; ст.3, 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» - не отримання торгового патенту та не розміщення його на відкритому та доступному для огляду місці; пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за №40/10320), - неоприбуткування готівкових грошових коштів в книзі обліку розрахункових операцій.

Як свідчить надпис на акті перевірки продавець ОСОБА_4. була ознайомлена з актом перевірки отримала другий екземпляр акту, що підтверджено її підписом з зазначенням дати. Крім того, на акті перевірки наявна відмітка про ознайомлення також і директора фірми «Ніколай» Молофєєвої М.В., що також підтверджено її підписом з зазначенням дати 20.11.2007 року. На 4 аркуші акту (а.с.111, зворотній бік) наявні заперечення Молофееєвої до акту перевірки: «В момент проверки магазин был закрыт на ремонт и работал ЧП Тыглиева. Продавец ЧП без разрешения работника фирмы отпустил водку и сигареты не отдав и не пробив чек, т.к. магазин был на ремонте отпуск товара был приостановлен. Денежные сумма это выручка ЧП ОСОБА_1» (наводиться мовою оригіналу), що засвідчені підписом Молофєєвої. В акті наявні також висновки перевіряючих на зазначені заперечення: «На момент проверки магазин работал, наличные денежные средства указаны в покупюрной описи» (наводиться мовою оригіналу).

Судом встановлено, що на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в Сімферопольському районі АРК прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

1) №0001432330 від 05 грудня 2007 року, яким до позивача застосовані фінансові санкції в загальній сумі 5281грн.45коп. (а.с.114):

- за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції (порушені вимоги п.1, 2 ст.3 Закону про РРО) фінансова санкція застосована відповідно до п.1 ст.17 цього Закону: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів у звязку з не проведенням розрахункових операцій через РРО 134грн.00коп. (26,80*5);

- за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків (порушені вимоги п.9 ст.3 Закону про РРО) фінансова санкція застосована відповідно до п.4 ст.17 цього Закону: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 340грн.00коп. (17,00*20);

- за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (порушені вимоги п.13 ст.3 Закону про РРО) - фінансова санкція застосована відповідно до ст.22 Закону про РРО: у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО 4807грн.45коп. (961,49*5);

2) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003592330 від 05.12.2007 року, яким до позивача застосовані фінансові санкції в загальній сумі 5253грн.75коп. (а.с.115) за неоприбуткування готівкових грошових коштів в книзі обліку розрахункових операцій у повній сумі їх фактичних надходжень у день одержання готівкових коштів на підставі фіскальних звітних чеків РРО (порушені вимоги пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за №40/10320)) фінансова санкція застосована відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Суд зазначає, що назва фірми «Ніколай» в зазначених рішеннях вказана російською мовою фирма «Николай», однак, представниками позивача не оспорюється та не заперечується, що зазначене рішення прийнято саме стосовно позивача. Вказані рішення вручені позивачу, що представником позивача не оспорюються та не заперечується.

Суд зазначає, що згідно тексту позовної заяви та пояснень представників позивача, наданих суду під час розгляду справи, позивачем не заперечується та не оскаржується правомірність застосування ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим фінансових санкцій за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документу та невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків. Зазначені порушення відображені перевіряючими в акті перевірки, факт реалізації товару підтверджено запереченнями директора фірми «Ніколай» на акт перевірки, невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків за 05.11.2007 року (роздрукований 06.11.2007 року) та за 15.11.2007 року (роздрукований 16.11.2007 року) підтверджено копіями зазначених чеків (а.с.24, 26), що представниками позивача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.

Суд також вважає необхідним зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про прийняття ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим за результатами проведеної перевірки податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу за здійснення господарської діяльності без придбання відповідного торгового патенту або порушення порядку його використання. Про прийняття такого податкового повідомлення-рішення під час розгляду справи також не повідомлено представниками позивача та відповідача. Суд зазначає, що правомірність та обґрунтованість зазначення в акті перевірки порушення позивачем вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року №98/96-ВР в тексті позовної заяви та представниками позивача під час розгляду справи не заперечувалось та не оспорювалось. Враховуючи, що до складу зазначених сум фінансових санкцій, застосованих на підставі оскаржуваних позивачем рішень, не входять суми штрафу за порушенням порядку використання торгового патенту, питання щодо правомірності та обґрунтованості відображення зазначеного порушення в акті перевірки не є предметом даного адміністративного спору, судом не розглядається і не оцінюється.

Суд зазначає, що під час розгляду справи представниками позивача не оспорювались підстави перевірки та дотримання працівниками податкового органу порядку проведення перевірки. Представниками позивача також не заперечується, що перевіряючі зареєструвались в журналі перевірок контролюючих органів, надали направлення на проведення перевірки, оформили за результатами проведеної перевірки акт перевірки тощо. Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено допуск працівників податкового органу до проведення перевірки та відсутність будь-яких заперечень позивача стосовно її проведення. Суд також зазначає, що під час розгляду даної справи представниками позивача суду не повідомлено будь-яких відомостей стосовно неправомірних дій працівників податкового органу під час проведення перевірки, у звязку з чим у суду відсутні підстави для визнання зазначених дій неправомірними. Крім того, позивачем з дати проведення перевірки 20.11.2007 р. - до часу розгляду справи не подано до ДПА в АР Крим або до правоохоронних органів будь-яких скарг на дії перевіряючих та не зазначено норми діючого законодавства, що були порушені працівниками податкового органу під час проведення перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Суд зазначає, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Стаття 1 Закону про РРО передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 2 даного Закону визначені, зокрема, такі терміни:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

місце проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів ( послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо,

розрахункова операція це, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг),

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну;

розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій;

книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Згідно з вимогами статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3);

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2 статті 3);

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (пункт 9 статті 3);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (пункт 13 статті 3).

Згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (пункт 1 статті 17);

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій (пункт 4 статті 17).

Відповідно до статті 22 Закону про РРО У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Суд зазначає, що працівниками податкового органу під час проведення перевірки встановлено та відображено в акті перевірки факт реалізації наступного товару, що належить фірмі «Ніколай»: 1 пляшка горілки SV преміум 0,5 л за ціною 19грн.80коп., пачка сигарет «PARLAMENT Blue» за ціною 7грн.00коп., на загальну суму 26грн.80коп. Продаж зазначеного товару та його належність фірмі «Ніколай» підтверджено також запереченнями директора фірми «Ніколай» Молофєєвої М.В., викладеними в акті перевірки.

При цьому в зазначених запереченнях та в тексті позовної заяви вказано, що продавець ОСОБА_4. не є працівником фірми «Ніколай», а є працівником фізичної особи підприємця ОСОБА_1., продала належний фірмі «Ніколай» без дозволу продавця позивача.

Разом з тим, суд зазначає, що продавець ОСОБА_4. продала належний фірмі «Ніколай» товар, розписалась в направленнях на проведення перевірки, де було зазначено про проведення перевірки саме фірми «Ніколай», розписалась в покупюрному опису грошових коштів, в якому зазначено, що вказані грошові кошти належать фірмі «Ніколай», без зазначення будь-яких заперечень, ознайомилась з актом перевірки, розписалась в ньому та отримала другий екземпляр акту. При цьому в жодному з зазначених документів продавцем ОСОБА_4. не вказано, що вона не є продавцем фірми «Ніколай», а є продавцем іншого субєкта господарювання, зокрема, фізичної особи підприємця ОСОБА_1. або що вона не має права на продаж зазначеного товару.

Суд також не погоджується з твердженням позивача стосовно того, що 20 листопада 2007 року день перевірки був вихідним для фірми «Ніколай» в магазині у звязку з проведенням ремонту. Зазначене твердження спростовується фактичними обставинами справи, а саме: у вказаний день було продано товар на суму 148грн.60коп., що підтверджено наявною в матеріалах справи копією книги обліку розрахункових операцій (а.с.31), що надана представником позивача, а також фактом продажу товару на суму 26грн.80коп., що зафіксовано актом перевірки та директором фірми «Ніколай» під час написання заперечень на акт перевірки не заперечувалось. Крім того, допитана у якості свідка ОСОБА_6, попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснила, що під час проведення в листопаді 2007 року ремонту в магазині, де здійснюють торгову діяльність фірма «Ніколай» та фізична особа підприємець ОСОБА_1., торгова діяльність здійснювалась, продавця фірми «Ніколай» у звязку з ремонтом відпускали додому, а продавець фізичної особи підприємця ОСОБА_1. здійснювала продаж товару через стіл. Свідок підтвердила також, що продаж товару відбувався також і у день перевірки.

Допитаний у якості свідка працівник податкового органу, що проводив перевірку, - ОСОБА_7, попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснив, що день перевірки товар відпускався, було придбано одну пляшку горілки та пачку сигарет, розрахунок за придбаний товар було проведено, здача видана. Грошові кошти, що зазначені покупюрному описі та в акті перевірки, що знаходились на місці проведення розрахунків, були перераховані в тому місці, куди продавець поклала купюру, отриману за проданий товар, та звідки вона видала здачу. Під час проведення перевірки направлення на проведення перевірки були видані під розписку продавцю, яка також підписала акт перевірки. Під час проведення перевірки та підрахунку грошових коштів продавець не попереджала перевіряючих, що вона є працівником іншого субєкта господарювання, що грошові кошти, які були перераховані, належать іншій особі, а не фірмі «Ніколай», не попереджала, що магазин, у якому придбано товар, закритий на ремонт; перевіряючі мали можливість вільного доступу до магазину. Обставини перевірки зазначені в акті вірно та точно, скарги на дії перевіряючих продавець не висловлювала; до цього часу свідку не відомо про подання будь-яких скарг на його дії під час зазначеної перевірки до Державної податкової адміністрації в АР Крим або до правоохоронних органів. На заперечення директора по акту перевірки стосовно того, що під час її проведення магазин не працював, товар відпущено іншою особою, а грошові кошти належать іншому субєкту господарювання, в акті перевіряючими було відображено, що на час проведення перевірки магазин працював, грошові кошти зазначені в покупюрному описі, що відповідає фактичним обставинам перевірки.

Допитана у якості свідка ОСОБА_4, попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснила, що вона на дату проведення перевірки працювала та працює по теперішній час продавцем у фізичної особи підприємця ОСОБА_1., яка здійснює торгову діяльність в одному приміщенні з фірмою «Ніколай»; при цьому фізична особа підприємець реалізує продукти харчування, а фірма «Ніколай» - підакцизні товари: алкогольні напої та тютюнові вироби. У листопаді 2007 року в магазині проводився ремонт, у звязку з чим вхід до відділу було перегороджено столом, у день перевірки 20 листопада 2007 року магазин не працював. Свідок стверджує, що на час проведення перевірки у приміщенні магазину знаходились вона та продавець фірми «Ніколай»ОСОБА_2. У цей час до магазину через двері овочевого відділу заглянув молодий чоловік і попросив продати йому 1 пляшку горілки. Свідок пояснила, що вона, без дозволу продавця фірми «Ніколай», яка на той час була зайнята, продала вказаному молодому чоловіку одну пляшку горілки (ціна була вказана на ціннику, пляшку взяла з ящика самостійно), поклала грошові кошти, щоб згодом віддати їх керівництву фірмі «Ніколай», та провела з розрахунок з покупцем з каси, подробиці проведення якого вона не памятає; місце, в яке вона поклала грошові кошти, назвати не може у звязку зі спливом часу. Після придбання зазначеного товару їй було предявлені направлення на проведення перевірки. Вважаючи, що зазначене порушення допустила вона та сама повинна відповідати за нього, вона розписалась в направленнях на проведення перевірки та в акті, що був складений, не перевіривши, що перевірка проводиться стосовно фірми «Ніколай», продавцем якої вона не тай час не була. Грошові кошти були перераховані нею самостійно та вона сама підписала покупюрной опис.

Суд зазначає, що позивачем не оспорюються правомірність та обґрунтованість застосування фінансових санкцій за непроведення через реєстратор розрахункових операцій та невидача відповідного розрахункового документу під час проведення розрахункової операції з продажу зазначеного в акті товару: однієї пляшки горілки та однієї пачки сигарет, що належать фірмі «Ніколай».

Суд також зазначає, що допитана у якості свідка ОСОБА_1, попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснила, що вона зареєстрована як фізична особа підприємець. В перевіреному магазині вона здійснює торгову діяльність продуктами харчування разом з фірмою «Ніколай», яка торгує підакцизними товарами; на час проведення перевірки і по теперішній час ОСОБА_4. є її працівником. Свідок пояснила, що під час проведення перевірки вона не була присутня, приїхала після її проведення разом з директором фірми «Ніколай» Молофєєвою М.В., оскільки, її працівник викликав Молофєєву по телефону та повідомив про проведення перевірки. В акті перевірки свідок зауваження не зазначала, оскільки, перевірка проводилась не стосовно неї як фізичної особи підприємця, зазначені в акті перевірки грошові кошти належать їй, однак, з урахуванням того, що гроші були повернуті, у звязку з чим скарги на дії перевіряючих вона не подавала.

Суд критично ставиться до свідчень свідків ОСОБА_4., ОСОБА_1. та ОСОБА_6., оскільки, в їх свідченнях наявні протиріччя. Так, ОСОБА_1. та ОСОБА_6. стверджують, що на час проведення перевірки продавець фірми «Ніколай» був відсутній, тоді як ОСОБА_4., що безпосередньо продавала товар, стверджує, що разом з нею в магазині знаходилась продавець фірми «Ніколай» ОСОБА_2. Зауваження про продаж товару без дозволу працівника фірми висловлені також і директором фірми «Ніколай» Молофєєвою М.В. в акті перевірки. Крім того, суд зазначає, що під час проведення перевірки Молофєєва М.В., ОСОБА_1. та ОСОБА_6. не були присутні, а продавець ОСОБА_4., у свою чергу, підтверджує факт продажу товару та те, що грошові кошти були отримані нею для наступної передачі керівництву фірми «Ніколай».

Враховуючи, що зі слів свідка ОСОБА_4. вона не памятає подробиць проведення розрахунку з покупцем у день проведення перевірки, суд як належний доказ по справі приймає свідчення працівника податкового органу ОСОБА_7., свідчення якого підтверджені актом перевірки та іншими матеріалами справи.

Суд також зазначає, що матеріалами справи, зокрема, свідченнями продавця ОСОБА_4., підтверджено фактичний допуск зазначеної особи до продажу товарів, що належить фірмі «Ніколай», та проведення такого продажу у присутності працівника фірми «Ніколай». Крім того, суд зазначає, що під час розгляду даної справи представниками позивача ніяким чином не спростовані відомості акту перевірки та свідчення перевіряючого ОСОБА_7. стосовно того, що грошові кошти, отримані за проданий товар фірми «Ніколай», та здачу з них продавцем було видано з місця, в якому під час складення акту перевірки і були перераховані грошові кошти та зазначені в акті перевірки як такі, що знаходилась на місці проведення розрахунків (тобто на місці, де відповідно до Закону про РРО зберігаються грошові кошти, отримані за реалізований товар). Свідчення продавця ОСОБА_4. зазначені обставини також не спростовують, оскільки вона (з її слів) не памятає обставин проведеного розрахунку та місця, до якого нею були покладені грошові кошти за реалізований товар фірми «Ніколай».

Таким чином, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003582330 від 05.12.2007 р., у звязку з чим підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Стосовно законності та обґрунтованості рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003592330 від 05.12.2007 року, яким до позивача застосовані фінансові санкції в загальній сумі 5253грн.75коп. за неоприбуткування готівкових грошових коштів в книзі обліку розрахункових операцій у повній сумі їх фактичних надходжень у день одержання готівкових коштів на підставі фіскальних звітних чеків РРО, суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що позивачем на час проведення перевірки в книзі обліку розрахункових операцій №0124001336 р/1 не були оприбутковані грошові кошти в загальній сумі 1050грн.75коп. на підставі на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів) №1151 від 13.11.2007 року в сумі 304грн.25коп., №1152 від 14.11.2007 року в сумі 321грн.25коп., №1153 від 16.11.2007 року в сумі 213грн.20коп., №1154 від 17.11.2007 року в сумі 78грн.60коп., №1155 від 18.11.2007 року в сумі 28грн.50коп., №1156 від 19.11.2007 року в сумі 55грн.90коп., №1157 від 20.11.2007 року в сумі 48грн.95коп.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії вказаних Z-звітів (а.с.25-27, 90-93), в яких зазначені ті ж суми готівкових коштів (виручки), отримані за продані товари, що і в акті перевірки.

Під час розгляду справи позивачем також надано книгу обліку розрахункових операцій №0124001336 р/1 (зареєстрована в ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим для використання з реєстратором розрахункових операцій на фірму «Ніколай»), в якій наявна відмітка про початок її використання 29 січня 2007 року (а.с.30-31). Згідно даних книги ОРО на час проведення перевірки магазину, що належить фірмі «Ніколай», в книгу не були внесені записи про облік руху готівки та суми розрахунків по Z-звітам від 13.11.2007 року №1151, від 14.11.2007 року №1152, від 16.11.2007 року №1153, від 17.11.2007 року №1154, від 18.11.2007 року №1155, від 19.11.2007 року №1156, від 20.11.2007 року №1157. Відсутність вказаних записів на час проведення перевірки підтверджена відповідною відміткою та підписом перевіряючих в КОРО. Працівниками фірми «Ніколай» самостійно після зробленої перевіряючими відмітки внесені дані по вказаним фіскальним чекам, але з зазначенням не дати їх роздрукування (з врахуванням несвоєчасного роздрукування Z-звітів), а з зазначенням того дня, за який було отримано виручку з 13.11.2007 року по 19.11.2007 року включно.

Суд зазначає, що згідно зі ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до вимог п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за №40/10320):

каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;

книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій;

розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;

касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Згідно з вимогами п.2.6 зазначеного Положення вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Суд зазначає, що відповідно до наданої представником позивача книги обліку розрахункових операцій на час проведення перевірки відомості по Z-звітам з 1151 по 1157 включно не були внесені до КУРО позивача. Таким чином, матеріалами справи підтверджено неоприбуткування вказаних сум в КОРО на час проведення перевірки.

Також під час розгляду справи представником позивача надана касова книга за період з 02.11.2007 року по 01.12.2007 року включно (а.с.32-39). Відповідно до записів в касовій книзі в графу «прихід» грошові кошти за період з 13 листопада 2007 року по 20 листопада 2007 року включно були зазначені в сумі, що відповідає сумі операції «службова видача» в Z-звітах РРО, а саме: за 13 листопада 2007 року в сумі 304грн.04коп., за 14 листопада 2007 року в сумі 322грн.00коп., за 16 листопада 2007 року в сумі 213грн.00коп., за 17 листопада 2007 року в сумі 78грн.15коп., за 18 листопада 2007 року в сумі 29грн.00коп., за 19 листопада 2007 року в сумі 56грн.00коп., за 20 листопада 2007 року в сумі 43грн.00коп., тобто загальна сума складає 1045грн.19коп., що не відповідає отриманій позивачем за вказаний період суми виручки ні в загальній сумі 1050грн.75коп., ні в сумі, що отримана за кожний з зазначених днів.

Крім того, в касовій книзі (а.с.35) наявний запис про виручку за 13.11.2007 року двічі: в перший раз зазначено про торгову виручку за 12 листопада в сумі 223грн.00коп., сальдо на 13.11.2007 року склало 509грн.80коп. (запис №54), в другий раз зазначено про торгову виручку за 13.11.2007 року в сумі 304грн.04коп., сальдо на 14.11.2007 року склало 813грн.84коп. (запис №56). Також суд зазначає, що за 15 листопада 2007 року відомості про отриману виручку відсутні, наявна лише відмітка про перенесення сальдо на 16.11.2007 року в сумі 1135грн.84коп.

Аналогічні дані містяться в наданих представником позивача копіях прибуткових касових ордерів №54 від 13.11.2007 року на суму 223грн.00коп. з зазначенням «торгова виручка за 12.11.2007 року», №55 від 13.11.2007 року на суму 304грн.04коп. з зазначенням «торгова виручка за 13.11.2007 року», №56 від 14.11.2007 року на суму 322грн.00коп. з зазначенням «торгова виручка за 14.11.2007 року», №57 від 16.11.2007 року на суму 213грн.00коп. з зазначенням «торгова виручка за 15.11.2007 року», №58 від 17.11.2007 року на суму 78грн.15коп. з зазначенням «торгова виручка за 16.11.2007 року», №59 від 18.11.2007 року на суму 29грн.00коп. з зазначенням «торгова виручка за 17.11.2007 року», №60 від 19.11.2007 року на суму 56грн.00коп. з зазначенням «торгова виручка за 18.11.2007 року», №61 від 20.11.2007 року на суму 43грн.00коп. з зазначенням «торгова виручка за 19.11.2007 року» (а.с.50-58).

Таким чином, суд зазначає, що відповідні записи в касовій книзі свідчать про те, що суми отриманої виручки за зазначені дні вносились позивачем в касову книгу не в повній сумі отриманої виручки, а в сумі службової видачі з РРО.

Суд також зазначає, що відповідно до пункту 7.4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. №614 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за №106/5297), використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає: здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Згідно з пунктом 7.5 зазначеного Порядку використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Зазначені вимоги Порядку відповідають вимогам п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні стосовно обовязку юридичної особи здійснювати оприбуткування готівки шліхом обліку готівкових грошових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО. Тобто, позивач зобовязаний здійснювати оприбуткування готівки шляхом обліку грошових коштів в КОРО, тобто щоденно виконувати записи про рух готівки та суми розрахунків.

На підставі викладеного, судом не приймаються до уваги доводи позивача стосовно дотримання порядку обліку грошових коштів в КОРО у звязку з наявністю в книзі обліку розрахункових рахунків на час перевірки фіскальних звітних чеків за відповідні дати, оскільки облік грошових коштів в КОРО здійснюється шляхом внесення відповідних записів на підставі фіскальних звітних чеків, що позивачем за зазначені дати на час проведення перевірки виконано не було, що підтверджено матеріалами справи.

Суд також зазначає, що внесення вказаних вище записів до касової книги не звільняє позивача від обовязку оприбуткування готівкових грошових коштів в книзі обліку розрахункових операцій і, таким чином, не звільняє від відповідальності, встановленої ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно наявності в зазначеному Указі відповідальності лише за неоприбуткування в касах готівкових коштів та відсутності відповідальності за таке порушення як неоприбуткування готівкових грошових коштів в книзі обліку розрахункових операцій, оскільки згідно зі статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» зазначені санкції застосовуються до юридичних осіб за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України. Згідно з п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні касою є, зокрема, місце здійснення готівкових розрахунків, а оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень, зокрема, в книзі обліку розрахункових операцій, порядок оприбуткування якої встановлений п.2.6 зазначеного Положення та Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.

Таким чином, зазначена в Указі відповідальність за неоприбуткування або неповне (несвоєчасне) оприбуткування в касах готівкових грошових коштів застосовується до юридичних осіб, зокрема, у випадку недотримання встановленого порядку здійснення обліку зазначених грошових коштів в книзі обліку розрахункових операцій.

Суд також зазначає, що наступне самовільне внесення позивачем записів до книги ОРО з зазначенням отриманих сум не звільняє фірму «Ніколай» від відповідальності, встановленої Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», оскільки зазначеним Указом встановлюється рівна міра відповідальності як за неоприбуткування готівкових грошових коштів, так і за несвоєчасне їх оприбуткування; факт допущеного позивачем порушення підтверджено матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим №0003592330 від 05 грудня 2009 року, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовій збір не повертається.

У звязку зі складністю справи судом 27 листопада 2009 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 02 грудня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись статтями 94, 158-162,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кудряшова А.М.