Постанова № 71287457, 30.10.2017, Біловодський районний суд Луганської області

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 408/4697/17-а

Провадження № 2-а/408/190/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 року смт. Біловодськ

Суддя Біловодського суду Луганської області Цимбал Ю.Ю. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що згідно довідки № 585 від 15 квітня 2015 року, вона знаходиться на обліку як внутрішньо переміщена особа. На її звернення з 19 листопада 2015 року по 12 грудня 2016 року виплачувалась щомісячна адресна допомога як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат для проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. При наступному зверненні 13 грудня 2016 року були надані необхідні документи для виплати допомоги, але виплати припинились. Ніяких повідомлень з управління на її адресу не надходило. На звернення позивача до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області щодо зупинення виплат, 14 серпня 2017 року повідомлено, що житловий будинок, за адресою фактичного місця проживання позивача належить її матері, та посилаючись на протокол комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО від 27 грудня 2017 року №26, у зв'язку з наявністю у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах інших, ніж тимчасово окупована територія України та район проведення антитерористичної операції призначення допомоги призупинено.

У зв'язку з вищенаведеним, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просив визнати дії УСЗН в Станично-Луганському районі щодо припинення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі протиправними та зобов'язати здійснити їй виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 13 грудня 2016 року по 12 червня 2017 року у сумі 5280 гривень та з 13 червня 2017 року по день набрання рішенням суду законної сили та зобов'язати відповідача у встановлений судом строк подати до суду звіт про виконання судового рішення.

У судове засідання позивач не з'явилася, просила суд розглядати справу за її відсутністю.

Представник відповідача надав до суду заперечення проти адміністративного позову.

Оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що є достатньо підстав винести рішення у порядку скороченого провадження, задовольнивши позов у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в Україні людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1, виданого Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 06 квітня 2000 року.

Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» №254-VIII від 17 березня 2015 року, визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких, відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680-VII від 16 вересня 2014 року, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Місто Луганськ, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07 листопада 2014 року (зі змінами та доповненнями), є тимчасово окупованою територією, не підконтрольною українській владі.

15 квітня 2015 року ОСОБА_1 взята на облік до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання/перебування: АДРЕСА_2.

19 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області за призначенням щомісячної адресної допомоги.

На підставі заяви позивача, Управлінням соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області щомісячна адресна допомога особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг призначена на період з 19 листопада 2015 року по 18 травня 2016 року та з 13 червня 2016 року по 12 грудня 2016 року в сумі 884 гривні щомісячно, що сторонами не оспорюється, та підтверджується листами начальника Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області та заступника голови Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області.

13 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на наступний період, однак, позивачу без роз'яснення причин призупинено призначення адресної допомоги. Ніяких повідомлень за прийнятим рішенням з управління на її адресу не надходило.

На звернення позивача представником відповідача повідомлено, що в ході ретельної перевірки було встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, в якому фактичного проживає ОСОБА_1 на праві власності належить її матері, та у зв'язку з зазначеним, згідно протоколу комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО від 27 грудня 2016 року №26 позивачу призупинено виплату щомісячної адресної допомоги.

На звернення позивача до Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області була надана аналогічна відповідь.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно п. п. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Як вбачається з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року, визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї.

Відповідно до п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», визначено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого, в тому числі, входить м. Луганськ та смт. Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області.

Тобто, квартира в якій зареєстрований позивач та житловий будинок, який належить її матері, та в якому вона фактично проживає, перебувають в населених пунктах, на території яких здійснюється антитерористична операція.

На даний час АТО триває, рішення про її припинення не прийнято. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року, смт. Станиця Луганська включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Таким чином, оскільки на теперішній час смт. Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, належне матері позивача на праві власності житло, в якому фактично вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 - знаходиться в районі проведення антитерористичної операції.

За таких обставин, відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу в наданні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 8 КАС України, суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування того, що позивач або будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінивши наявні у матеріалах справи докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 11 КАС України суд виходить за межі позовних вимог ОСОБА_1 з метою повного захисту прав свобод та інтересів позивача та вважає за необхідне визнати неправомірним із скасуванням рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам № 26 від 27 грудня 2016 року про призупинення призначення щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1 оскільки відповідач діяв в порушення вимог діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області щодо припинення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі - ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати неправомірним та скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам від 27 грудня 2016 року №26 про призупинення призначення щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 13 грудня 2016 року по 12 червня 2017 року у сумі 5 280 гривень 00 копійок та з 13 червня 2017 року.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської областіподати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з часу закінчення строку на апеляційне оскарження, а у випадку апеляційного оскарження та залишення в силі рішення суду першої інстанції, протягом місяця з часу проголошення судового рішення апеляційним судом.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської областіза рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.Ю. Цимбал