Вирок № 71287289, 27.12.2017, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1188/17;

Провадження № 1-кп/401/163/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2017 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

- головуючий суддя - Андріянов О.В.

За участю: - секретаря - Суботніцької О.А.

- прокурора - Кучмій О.О.;

- потерпілої - ОСОБА_1;

- представника потерпілої - ОСОБА_2;

- обвинуваченого - ОСОБА_3;

- захисника - Охріменка В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017120270000519 від 16.03.2017 р. по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця та жителя: АДРЕСА_1; гр. України; освіта вища; не одружений; працює неофіційно в м. Києві таксистом; призовник; раніше не судимий,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2, ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 спричинив умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2, ст. 125 КК України, за наступних обставин:

16 березня 2017 року, близько 19 години, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, обвинувачений ОСОБА_3, маючи особисту неприязнь по відношенню до потерпілої ОСОБА_1, його колишньої співмешканки, яка прийшла в належне йому помешкання з метою забрати свої речі, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно спричинив останній легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; крововиливів обличчя, тулуба та кінцівок; неповний перелам та вивих 2-го різця верхньої щелепи зліва; забій лівої нирки; припухлість м'яких тканин лівої верхньої кінцівки.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав вину повністю та пояснив, що вони разом із потерпілою проживали у м. Києві, знімали квартиру, а згодом між ними розпочалися сварки. Повернулися жити до м. Світловодська, де він дізнався, що потерпіла йому зраджує, ця новина його приголомшила. В той день вони домовилися, що потерпіла прийде забрати свої речі з належного обвинуваченому помешкання. Коли вона прийшла, обвинувачений почав з'ясовувати стосунки та потерпіла підтвердила факт зради, після чого він почав її бити, частково пам'ятає що відбувалося, в квартирі нікого не було. У скоєному розкаюється. Цивільний позов щодо відшкодування витрат лікарняного закладу визнає у повному обсязі. Цивільний позов, який був заявлений потерпілою, визнає частково: визнає витрати, понесені на лікування, частково моральну шкоди, не визнає матеріальну шкоду, заподіяну шляхом знищення майна - мобільного телефону, вважає, що телефон належить йому та він його купив в Києві у 2011 р., а потерпілій він дав його для користування.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що в той день вона приїхала забрати з квартири обвинуваченого свої речі, так як між ними припинилися відносини. Він розпочав її бити та вона втрачала свідомість. Вони припинили стосунки ще в м. Києві, до цього обвинувачений також застосовував до потерпілої фізичне насилля. Згодом, після того як обвинувачений розпочав бити потерпілу, в квартиру прийшли батьки обвинуваченого. Пояснила, що коли вони проживали в м. Києві, вона надавала також йому належні їй кошти, які витрачалися обвинуваченим на машину. Обвинувачений купив їй мобільний телефон та подарував його їй, документи оформили на потерпілу, які знаходяться у належних їй речах, що залишилися у обвинуваченого. Вважає, що обвинуваченому можливо призначити кримінальне покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

В судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він не був присутнім під час скоєння злочину. У обвинуваченого із потерпілою були напружені взаємовідносини.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що коли його доньці були заподіяні тілесні ушкодження, він знаходився за вхідними дверима квартири, де відбулася подія злочину. Він чув, як кричала його донька, але його в квартиру не пускали. В той день потерпіла поїхала забирати речі та свідок також поїхав за адресою, де живе обвинувачений. В квартиру його не пускав батько обвинуваченого, який вже там перебував. Свідок викликав працівників поліції, які зайшли в приміщення квартири, а його знову не пустили. Потім вже він зайшов та побачив на підлозі побиту доньку в крові, яка попрохала викликати «Швидку». «Швидку» не викликали ні ОСОБА_7, ні поліція. Донька попала в реанімацію та знаходилася в лікарні 20 днів. На стан здоров'я донька скаржиться і до цього часу. Обвинувачений та донька свідка проживали разом та донька стала скаржитися на те, що обвинувачений став на неї піднімати руку. Після того, як доньку виписали з лікарні, вона боялася виходити сама на вулицю. Вона виходила лише із супроводом свідка або своїх подружок.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що бачила в день скоєння злочину «Швидку» та поліцію біля під'їзду будинку, де проживає обвинувачений.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відповідно до ст. 63 Конституції України відмовилися від свідчень щодо свого сина.

В судовому засіданні були досліджені докази:

- протокол прийняття заяви про злочин від 16.03.2017 р.;

- висновок судово-медичної експертизи № 65 від 27.04.2017 р. щодо тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_1 умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2, ст. 125 КК України

Пом'якшуючі покарання обставини - не встановлені.

Обтяжуючі покарання обставини - не встановлені.

Дані, що характеризують особу обвинуваченого: обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо; раніше не судимий; на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває; працює неофіційно; перебуває на обліку у військкоматі як призовник, який ухиляється від призову, в зв'язку із чим перебуває у розшуку; згідно досудової доповіді органу пробації обвинувачений має середній рівень скоєння кримінального правопорушення повторно.

При обранні виду та міри кримінального покарання суд приймає до уваги обставини справи та дані, які характеризують особу обвинуваченого та приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства.

По справі прокурором був заявлений цивільний позов в інтересах Світловодської міської ради Кіровоградської області, з підстав, визначених ст. 1206 ЦК України, -відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину особи, які, згідно п. 4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, повинні стягуватися на користь Світловодської міської ради.

Відповідно до довідки Світловодської ЦРЛ від 07.04.2017 р., витрати на стаціонарне лікування потерпілої за період з 16.03.2017 р. - 07.04.2017 р., склали 2205,47 грн.

Вказаний позов обвинуваченим був визнаний повністю.

По справі потерпілою був заявлений цивільний позов на суму 50000,0 грн. - суми матеріального еквіваленту відшкодування моральної шкоди, 7243,21 грн. - витрати на лікування та 3599,0 грн. - вартість пошкодженого телефону Meizu U20 16GB Black.

Вказаний позов обвинуваченим був визнаний частково. Обвинуваченим визнані витрати на лікування, моральна шкода визнана обвинуваченим частково, вважає її завищеною та не визнані позовні вимоги в частині стягнення вартості мобільного телефону, який він вважає своєю власністю.

Відповідно до наданих потерпілою доказів на обґрунтування заявленого позову, встановлено, що:

Згідно із наданих квитанцій, товарних та касових чеків, потерпілою, в зв'язку із лікуванням, було витрачено 7208,16 грн., а тому в цій частині підлягають задоволенню позовні вимоги на встановлену суму, що підтверджується розрахунковими документами.

Вартість пошкодженого майна, телефону Meizu U20 16GB Black, підтверджується скріншотом Інтернет-пропозиції щодо продажу аналогічного товару, вартість якого складає 3599,0 грн.

В судовому засіданні було встановлено, що телефон Meizu U20 16GB Black був придбаний обвинуваченим та подарований потерпілій, яка ним користувалася з 2011 року, протягом 6 років, та продовжувала користуватися телефоном після розірвання з обвинуваченим особистих стосунків, а тому судом встановлено, що потерпіла набула права власності на вказане майно відповідно до договору дарування, згідно ст. ст. 717, 718, ч. 1, ст. 719 ЦК України. Таким чином, обвинуваченим повинна бути відшкодована потерпілій вартість знищеного ним майна на вказану суму.

Також потерпіла просить суд стягнути з обвинуваченого матеріальний еквівалент відшкодування моральної шкоди в сумі 50000,0 грн., яка полягає в тому, що обвинуваченим до потерпілої було застосоване фізичне насильство, в результаті якого їй був спричинений фізичний біль, вона зазнала страх за своє життя, психічне пригнічення та їй потребувалася додаткова організація свого життя, в зв'язку із перебуванням її на стаціонарному лікуванні.

Окрім наявних в матеріалах кримінального провадження доказів та встановлених під час судового розгляду фактичних обставин скоєного злочину, що підтверджують заподіяння потерпілій злочином немайнової шкоди, на обґрунтування заподіяння моральної шкоди, потерпілою також до цивільного позову були долучені її фотознімки.

Судом встановлено під час розгляду обвинувального акту та цивільного позову ступень, характер та глибину моральних страждань, які потерпіла отримала в результаті протиправних дій обвинуваченого щодо неї, а саме: отримання тілесних ушкоджень, їх чисельність, характер та локалізація, знівечення обличчя потерпілої, фізичний біль, який вона зазнавала під час її побиття, після її побиття та протягом всього часу лікування, те, що вона, знаходячись наодинці з обвинуваченим в його квартирі, обґрунтовано могла побоюватися за своє життя, що спричинило переживання потерпілою страху та психологічне пригнічення. Після припинення обвинуваченим протиправних дій, потерпіла, перебуваючи на підлозі квартири тривалий час, не отримала допомоги та їй не було викликано «Швидку» особами, які були присутні в квартирі, куди не пускали батька потерпілої. Перебування потерпілої в лікувальному закладі, прикладення зусиль для лікування, отримання медичних процедур, маніпуляцій та реабілітацію після отриманих потерпілою травм. Враховуючі у своєї сукупності зазначені обставини, суд вважає доведеним заявлений потерпілою розмір матеріального еквіваленту відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, під час судового слідства були встановлені підстави для задоволення позовних вимог, у відповідності до ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1206 ЦК України, враховуючи те, що: комунальний лікувальний заклад поніс витрати на лікування потерпілої в умовах стаціонару; обвинуваченим потерпілій була заподіяна моральна та матеріальна шкода та між діями та настанням цивільно-правових наслідків, в результаті протиправних дій обвинуваченого, є причинно-наслідковий зв'язок, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у зазначеному вище обсязі.

Процесуальних витрат, речових доказів по справі немає. Запобіжний захід не обирався.

Керуючись: ст. ст.: 2, 7, 9, 22, 26, 128, 129, 367, 368, 369, 371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2, ст. 125 КК України та призначити йому кримінальне покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного йому кримінального покарання у вигляді 1-го року обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язок повідомляти орган пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання.

Початок строку відбуття покарання рахувати з часу приведення вироку у виконання.

Цивільний позов прокурора в інтересах Світловодської міської ради Кіровоградської області задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Світловодської міської ради Кіровоградської області, код ЄДРПОУ: 04055280, дві тисячі двісті п'ять гривень 47 коп.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі десять тисяч вісімсот сім гривень 16 коп. та матеріальний еквівалент відшкодування моральної шкоди в сумі п'ятдесят тисяч гривень.

На вирок суду протягом 30 днів може бути подана апеляційна скарга.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Андріянов