Вирок № 71286270, 26.12.2017, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа №390/401/17

Провадження №1-кп/390/130/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2017 року Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Терещенко Д.В.,

при секретарях - Головацькій А.Б., Губанові М.М., Магомедовій А.С.,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора - Ткачук О.М.,

н/п потерпілої - ОСОБА_1,

законного представника н/п потерпілої - ОСОБА_2,

представника н/л потерпілої - ОСОБА_3,

захисника н/л обвинуваченої ОСОБА_4 - Гуцул М.С.,

законного представника н/л обвинуваченої ОСОБА_4 - ОСОБА_6,

н/л обвинуваченої - ОСОБА_4,

обвинуваченої - ОСОБА_7,

представника служби у справах дітей - Андрусевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження № 12016120170000652 від 29 лютого 2016 року відносно:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Грузьке, Кіровоградського району та області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 та області, не заміжньої, з повною загальною середньою освітою, студентки КДПУ ім. Винниченка, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125 КК України,

н/л ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки с. Грузьке, Кіровоградського району та області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 та області, не заміжньої, з базовою загальною середньою освітою, студентка Кіровоградського професійного ліцею побутового обслуговування, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2016 року близько 22.30 годин біля будинку культури, що розташований по вул. Сабліна, 2-Б, с. Грузьке, Кіровоградського району та області між ОСОБА_7, неповнолітньої ОСОБА_4 з однієї сторони, та неповнолітньої ОСОБА_1, на грунті особистих неприязних відносин виникла сварка в ході якої, н/л ОСОБА_4 нанесла один удар рукою по обличчю потерпілої ОСОБА_1, а ОСОБА_7, схвативши потерпілу за волосся, повалила на асфальт.

Після чого продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_7 та н/л ОСОБА_4 нанесли біля 10 ударів ногами в голову та по тулубу потерпілій.

В результаті протиправних дій ОСОБА_7 та н/л ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1708 від 27.10.2016 року у потерпілій мались тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, котрі потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Обвинувачена ОСОБА_7 свою вину визнала повністю та пояснила, що 28.05.2016 року разом з сестрою ОСОБА_4 та ще двома подругами перебували на концерті, який був присвячений дню захисту дітей і проходив в будинку культури. Після концерту о 22.20 год., вона разом з ОСОБА_4, вийшли на вулицю та вирішили розібратися з ОСОБА_1, яка знаходилась біля вікна будинку культури, з приводу того, що остання некоректно висловлювалася на їхню адресу та щодо їхніх танців. Під час з'ясування стосунків між ним виникла бійка, в ході якої вона схопила ОСОБА_1 за волосся та повалила на землю. Також під час сутички нанесла два удари долонями в область рук та один удар по спині потерпілої. Точної кількості нанесених ударів не пам'ятає. Сутичка відбувалась на порозі будинку культури. Після чого їх розборонили та вона не знає і не бачила, щоб ОСОБА_1 падала. Зазначила, що хвилин через 10-15 під'їхала швидка допомога. Крім того повідомила, що била потерпілу ногою декілька раз в область ніг. З приводу нанесення ударів ОСОБА_1 в область голови, чітко сказати нічого не змогла, оскільки не пам'ятає даного факту. В той день спиртні напої не вживала.

Цивільний позов прокурора визнала повністю. Цивільний позов потерпілої визнала частково, а саме лише суму в розмірі 3638,65 грн. за придбання медикаментів. В іншій частині позов не визнає, вимоги що стосуються 1500 грн. - витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів та 2500 грн. - за розбитий сенсорний телефон вважає необґрунтованими, факт розбиття телефону не бачила. Вимогу, що стосується моральної шкоди, вважає необґрунтованою, оскільки не бачила жодних страждань потерпілої, а навпаки остання на наступний день після цієї ситуації виставляла, «В контакті», нові фотографії і зовсім не була схожа на людину з душевними переживаннями.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину визнала повністю та пояснила, що 28.05.2016 року вона разом з танцювальним колективом виступали на концерті, який був присвячений дню захисту дітей і проходив в будинку культури. Під час виступу побачили, як ОСОБА_1 показує нецензурні жести в їх сторону та критикує їх виступ. Після виступу вона та її сестра ОСОБА_7 вирішили поспілкуватися з ОСОБА_1 Під час спілкування ОСОБА_1 почала кричати та висловлюватись нецензурною лайкою в їх бік. Після чого вона схопила ОСОБА_1 за волосся, а остання її схопила за шию. У зв'язку з цим, розпочалась бійка, в ході якої вона нанесла два удари ногами в область ніг чи тазу потерпілої, куди саме точно не пам'ятає. Чи била потерпілу ОСОБА_7, вона не пам'ятає. Точної кількості нанесених ударів ОСОБА_1 не пам'ятає, тому що пройшло багато часу і на той момент вона перебувала в стані шоку. Алкогольні напої в цей день не вживала.

Цивільний позов прокурора визнала повністю. Цивільний позов потерпілої визнала частково, а саме лише суму в розмірі 3638,65 грн. за придбання медикаментів. В іншій частині позов не визнала, вимоги що стосуються 1500 грн. - витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів та 2500 грн. - за розбитий сенсорний телефон вважає необґрунтованими, оскільки телефон у ОСОБА_1 був розбитий вже давно, що можуть підтвердити інші особи, які з нею знайомі. Вимогу, що стосується моральної шкоди, вважає немотивованою, оскільки не бачила жодних страждань потерпілої.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що 28.05.2016 року перебувала в клубі. Після концерту та дискотеки була на вулиці, де ОСОБА_4 нанесла їй удар долонею по лицю. Після чого ОСОБА_7 схватила її за волосся та вона впала на підлогу. Потім їй нанесли біля 10 ударів ногами по голові та інші частини тіла. В судовому засіданні цивільний позов підтримала.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що 28.05.2016 року в будинку культури був концерт присвячений до дня захисту дітей, після закінчення концерту він вийшов на двір та почув, що між ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відбувалась сварка, в ході якої останні ображали одна одну нецензурною лайкою. На ґрунті чого між ними виникла бійка, він не знає. Також він бачив, як ОСОБА_7 хапала за волосся ОСОБА_1, та обидві обвинувачені наносили потерпілій удари долонями в область голови та спини. На бійку останніх збіглися люди та намагались їх розборонити, в цей час ОСОБА_1 впала зі сходів на спину та вдарилась головою, хто саме її штовхнув він не бачив. Після чого було викликано швидку допомогу. В зв'язку з чим виник конфлікт йому не відомо, бійка продовжувалась близько 10 хвилин. Також зазначив, що під час досудового розслідування надавав покази, в яких зазначав, що ОСОБА_1 били ногами, але хто саме наносив удари він не знає. Подробиць бійки не пам'ятає, тому що з того моменту, пройшло багато часу.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що 28.05.2016 року він вийшов з бару, який знаходиться біля будинку культури та побачив скупчення людей. Підійшовши до них почув крики та нецензурну лайку. Бійки між будь-ким не бачив, всі стояли та спілкувались між собою.

Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що 28.05.2016 року в будинку культури був концерт присвячений до дня захисту дітей, після закінчення концерту вона йшла на вулицю та бачила, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які йшли попереду неї схопили ОСОБА_1 за волосся, повалили на землю та почали її бити ногами. Після чого їх почали розбороняти, однак обвинувачені хотіли знову схопити потерпілу за волосся, проте штовхнули її та вона впала вдарившись головою. Через падіння у ОСОБА_1 почала боліти голова, їй викликали швидку допомогу. Першою ОСОБА_1 почала бити ОСОБА_7, а потім удари наносила ОСОБА_4 Куди саме били потерпілу вона не бачила, однак вважає, що удари могли бути нанесені по всьому тілу. Також вказала, що в той день бачила, як ОСОБА_4 пила слабоалкогольний напій, а ОСОБА_7 стояла з компанією людей, які вживали горілку та пиво, однак це відбувалось після конфлікту.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що 28.05.2016 року він перебував біля бару, який знаходиться поряд з будинком культури та побачив, що в 10 метрах від нього відбувається бійка. В ході якої ОСОБА_7 та ОСОБА_4 били ОСОБА_1 руками. Куди саме наносили удари він не бачив, тому що було багато людей, але бачив, що ОСОБА_1 схопили за волосся та скинули зі східців. Він підбіг щоб розборонити дівчат, але ОСОБА_1 почала втрачати свідомість і він викликав швидку допомогу.

Крім того, вина ОСОБА_7 та н/л ОСОБА_4 підтверджується зібраними по справі доказами, які перевірені в ході судового слідства, а саме:

? висновком судово-медичної експертизи № 1708 від 27.10.2016 р., згідно якого: відповідно до наданої медичної документації у ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струс головного мозку, гематоми в правій скронево-тімяній та потиличній ділянці; гематоми в області обличчя, правого бедра. Дані тілесні ушкодження утворились в наслідок травматичного контакту з тупим об'єктом (об'єктами), індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відобразились, могли виникнути в строк вказаний у постанові і відносяться: черепно-мозкова і струс головного мозку з гематомами в області голови до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткостроковий розлад здоров'я; ушкодження у виді гематом в області обличчя і правого бедра відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Ушкодження не являються небезпечними для життя в момент їх заподіяння,

(а.с.113-114)

? висновком додаткової судово-медичної експертизи №93/1708 від 26.01.2017, згідно якого: відповідно до наданої медичної документації у ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струс головного мозку, гематоми в правій скронево-тімяній та потиличній ділянці; гематоми в області обличчя, правого бедра. Вищеописані тілесні ушкодження могли виникнути при обставинах, на які вказує потерпіла ОСОБА_1 в протоколі допиту від 01.06.2017. Локалізація і взаєморозташування ушкоджень на тілі виникли від локальних травматичних впливів тупими предметами, і не могли виникнути при падінні з висоти власного росту з положення стоячи, як на плоску так і на виступаючу поверхні. Локалізація тілесних ушкоджень доступна для спричинення їх власною рукою,

(а.с.124-125)

Таким чином, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_4 доведена повністю і їх дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

На досудовому слідстві дії обвинувачених кваліфіковані також за ч.1 ст.125 КК України, що на думку суду є неправильним. В суді встановлено, що у потерпілій є тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струс головного мозку з гематомами в області голови які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткостроковий розлад здоров'я. В судовому засіданні обвинувачені пояснили, що точно не пам»ятають куди саме та скільки ударів нанесли потерпілій. Сама потерпіла ОСОБА_1 показала, що, лежачи на асфальті, відчула біля 10 ударів ногами по голові, хто саме з обвинувачених наносив удари пояснити не змогла. Згідно судово-медичної експертизи локалізація і взаєморозташування ушкоджень на тілі потерпілій виникли від локальних травматичних впливів тупими предметами, і не могли виникнути при падінні з висоти власного росту з положення стоячи, як на плоску так і на виступаючу поверхні і тому суд вважає, що саме обвинувачені спричинили потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткостроковий розлад здоров'я. Таким чином, дії обох обвинувачених підлягають кваліфікації за ч.2 ст.125 КК України. Додаткова кваліфікація дій обвинувачених за ч.1 ст.125 КК України не потрібна та підлягає виключенню з обвинувачення.

Вина обвинувачених повністю доведена сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні, узгоджених між собою доказів, ставити під сумнів які у суду не має жодних підстав. Так їх вина підтверджується показами самих обвинувачених, які визнали фактичні обставини справи, показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та письмовими доказами по справі.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд виходить із вимог ст.ст.65, 103 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи обвинувачених, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, умов життя та виховання неповнолітньої.

Обвинувачена ОСОБА_7 вчинила злочини невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.165, 166), раніше не судима (а.с.168), двічі притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.180 КУпАП (а.с.170, 172).

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_7, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_7, судом не встановлені.

Обвинувачена ОСОБА_4 є неповнолітньою, вчинила злочини невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.188), проживає з бабусею та дідусем, які займаються її вихованням (а.с.186), має добрі умови для навчання і проживання (а.с.169), за місцем навчання характеризується задовільно (а.с.187), на обліку в психіатричній лікарні та наркологічному диспансері не перебуває (а.с.184, 185), раніше не судима (а.с.189).

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4, суд визнає щире каяття, вчинення злочину в неповнолітньому віці.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4, судом не встановлені.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинувачених.

В досудових доповідях, складених Кіровоградським районним сектором Кропивницького міського відділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції вказано, що виправлення ОСОБА_7 та н/л ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства.

Враховуючи обставини справи, дані про осіб обвинувачених, приймаючи до уваги висновки органу пробації, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_7 можливо без ізоляції від суспільства та вважає можливим призначити покарання у вигляді штрафу. Відносно н/л ОСОБА_4 з урахуванням всіх обставин по справі, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді арешту.

В судовому засіданні захисник неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат Гуцул М.С. заявила клопотання про застосування до ОСОБА_4 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обвинувачена ОСОБА_4, якій роз'яснені наслідки застосування амністії, просила застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2016 році».

Прокурор та інші учасники кримінального провадження, які з'явились в призначене судове засідання, не заперечували проти звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році».

Статтею 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до п."а" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 на момент вчинення злочину, а саме 28.05.2016 року була неповнолітньою, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, виданий ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, Кіровоградським РС УДМС України в Кіровоградській області 14.05.2016, тобто на момент вчинення злочинів їй було 16 років.

Злочин, який вчинила ОСОБА_4, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості та був нею вчинений 28.05.2016 року, тобто до дня набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачена ОСОБА_4 визнала повністю. Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 амністії, передбачених ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_4 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування покарання.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні управління охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації, про відшкодування витрат в розмірі 1214 грн. 22 коп., понесених Кіровоградською обласною лікарнею на лікування потерпілої ОСОБА_1, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 та її законного представника ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальної шкоди, підлягає задоволенню частково. Підлягає задоволенню в розмірі 3638,65 грн. витрат понесених на лікування потерпілої, з урахуванням визнання даної суми обвинуваченими. Позов в частині відшкодування витрат на паливно-мастильні матеріали в сумі 1500 грн. та пошкоджений телефон в сумі 2500 грн. не підлягає задоволеною, оскільки є необґрунтованим та не підтверджується будь-якими доказами.

Порядок та правові підстави відшкодування моральної шкоди визначаються ст.ст. 23, 1167, Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, будь-який факт злочинної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права захищаються законом і є непорушними (ст. 21 Конституції України).

Тому обов'язок відшкодування моральної шкоди виникає із самого факту протиправної (злочинної) поведінки щодо потерпілого. Протиправна поведінка обвинувачених, що полягала в умисному завданні неповнолітній ОСОБА_1 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, що призвела до душевних страждань, порушення нормальної життєдіяльності, лікування, обурення та приниження її як повноправного члена суспільства. Відчуття розпачу, що зумовлено насильством над нею та короткочасним розладом здоров'я безперечно породили переживання, які супроводжували потерпілу.

Вирішуючи питання про відшкодування потерпілій моральної шкоди, суд виходить із принципу справедливості, розумності та виваженості. Суд враховує той факт, що неповнолітня потерпіла ОСОБА_1 в результаті отримання тілесних ушкоджень понесла фізичні та моральні страждання, зазнала тимчасових негативних змін в особистому житті.

Визначаючи суму морального відшкодування, суд враховує, що життя та здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю. З урахуванням того, що потерпіла знаходилась у стані морального пригнічення і дискомфорту, втратила душевний спокій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. Проте враховуючи, що вимоги потерпілої є завеликими, приймаючи до уваги майновий стан обвинувачених, вимоги розумності і справедливості, а також обґрунтування вимог щодо суми морального відшкодування, суд вважає, що задоволенню піддягає сума в розмірі 10000 грн.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 366-368, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 та неповнолітню ОСОБА_4 визнати винними у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання:

ОСОБА_7 у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн;

ОСОБА_4 30 діб арешту.

Звільнити неповнолітню ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Запобіжний захід ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, не обирати.

Позов прокурора задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, а в разі відсутності у неї коштів з її законного представника ? ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь місцевого бюджету (код 01994942, р/р: 35419001027932 Банк ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016) витрати, понесені Кіровоградською обласною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 в розмірі 1214 грн. 22 коп., солідарно.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, а в разі відсутності у неї коштів з її законного представника ? ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, матеріальну шкоду в розмірі 3638 грн. 65 коп. та 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, солідарно.

Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі оскарження учасниками процесу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції.

Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченим негайно. Учасники процесу мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: