Постанова № 71285667, 22.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/1400/17 Головуючий у І-й інстанції - Татарчук Л.О.

Справа № 200/19058/17 Суддя-доповідач - Кононенко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 грудня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.

При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 21 жовтня 2017 року о 14 год. 45 хв. водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Renault Kangoo» державний номерний знак НОМЕР_1 й рухався в м.Дніпро по вул.Запорізьке шосе, буд.48 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що він не згоден з постановою у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичних обставин справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права.

Вказує на те, що він не відмовлявся проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, йому не було роз'яснено його права та не викликано йому адвоката, що є порушенням його права на захист. Зазначає, що у протоколі не відображено, що йому пропонувалось пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутнє направлення його на проходження медичного огляду. Покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 написані поліцейськими ставлять під сумнів достовірність наданих до суду матеріалів. Також вказує на те, що суд не викликав і не допитав цих осіб в судовому засіданні. Зазначає, що суд розглянув справу з порушенням підсудності, оскільки він зареєстрований у Магдалинівському районі, про що зазначено в протоколі.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Так, судом першої інстанції встановлені обставини скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення на підставі яких суд зробив висновок про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 105529 від 21 жовтня 2017 року, який складений у відповідності до вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП і де викладено обставини скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення; рапортом працівника поліції, в якому також викладені фактичні обставини скоєного ОСОБА_2 правопорушення; поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно яких, водій ОСОБА_2, в їх присутності відмовився від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння та перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота.

Вищезазначені свідки, засвідчили відмову ОСОБА_2, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин в поясненнях свідків та достовірність викладених обставин в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2, на те, що він не відмовлявся проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, просив роз'яснити його права та викликати адвоката, чим порушив права на захист, матеріалами справи не знайшло свого підтвердження, оскільки свідки у своїх поясненнях показали, що ОСОБА_2 відмовився і від проходження медичного огляду.

Так, згідно, пояснень ОСОБА_2 в апеляційному суді, вбачається, що сам факт події, його зупинка, пропонування поліцейськими пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» ним не заперечується. Разом з тим, ствердження ОСОБА_2, що він не відмовлявся від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер», та йому не було роз'яснено його права, є такими, що суперечать встановленим обставинам та матеріалам справи.

Крім того, як було зазначено самим ОСОБА_2 поліцейські чекали на захисника близька 15 хв. однак він не з'явився.

Посилання, в апеляційній скарзі, що в матеріалах справи відсутнє направлення його на проходження медичного огляду, не беру до уваги, оскільки за положеннями статті 266 КУпАП, передбачено огляд у закладі охорони здоровя та складання висновку за результатами огляду проводиться у присутності поліцейського, і цією нормою не передбачено складання направлення поліцейським на такий огляд до медичної установи.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 написані поліцейськими ставлять під сумнів достовірність наданих до суду матеріалів, є необґрунтованими, оскільки об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин в поясненнях свідків та достовірність викладених обставин в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.

Доводи апеляційної скарги, стосовно того, що суд розглянув справу з порушенням підсудності, оскільки він зареєстрований у Магдалинівському районі, про що зазначено в протоколі, є безпідставними.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративні правопорушення розглядається за місцем його вчинення та згідно ч. 2 цієї статті, у тому числі, зокрема передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем проживання порушника.

Згідно матеріалів справи, протоколу про адміністративне правопорушення БР № 105529 від 21 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП, останній дійсно проживає в Магдалинівському районі, однак вчинив правопорушення на території Бабушкінського району, що відноситься до територіальної юрисдикції Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, де і розглядалася справа, що узгоджується з вимогами вищезазначеної норми закону і не є порушенням правил підсудності.

Будь які клопотання ОСОБА_2, щодо розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за місцем його проживання в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, доводи в апеляції ОСОБА_2 на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з посиланням на незаконність дій поліцейських при зупинці його автомобіля, не роз'яснення йому його прав, порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння спростовується матеріалами справи і не знайшли свого підтвердження при перегляді постанови судді.

Враховуючи наведене, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що виразилося у відмові особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 грудня 2017 року щодо ОСОБА_2, за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Кононенко