Вирок № 71285487, 26.12.2017, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/674/17

Провадження № 1-кп/194/153/17

В И Р ОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2017 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2017 року за № 12017040400000300 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 10 червня 2008 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 70 України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування з випробувальним терміном 2 роки;

- 16 липня 2009 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців обмеження волі;

- 18 листопада 2013 року Тернівським міським судом дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік;

- 16 червня 2015 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки, на підставі ухвали Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року звільнений від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку;

- 24 листопада 2017 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України;

з участю прокурора Сорокіна М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 27 квітня 2017 року, приблизно о 14:30 год., перебуваючи в приміщенні гаражу АДРЕСА_2 по раптово виниклому злочинному умислу, спрямованому на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, умисно, незаконно, повторно заволодів мопедом марки «Delta», модель «ЕХ 50QТ-В», номер рами НОМЕР_2, який знаходився у вищезазначеному гаражі та належить ОСОБА_2, який залишив його там на тимчасове зберігання, вартість якого згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 18/12.2-261 від 07 червня 2017 року складає 797 грн. 67 коп.

З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник та розпорядився викраденим на свій розсуд.

Тим самим, ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 797 грн. 67 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно, 27 квітня 2017 року, знаходячись в масиві гаражів поблизу буд. АДРЕСА_2 умисно, незаконно заволодів мопедом марки «Delta», який належав ОСОБА_2, та розпорядився ним на власний розсуд.

Від потерпілого ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд кримінального провадження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 за його відсутності, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 не має. Просив обвинуваченого суворо не карати.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, його свідчення відповідають суті обвинувачення, який правильно розуміє обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочинів.

Суд дійшов висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69, 69-1 КК України.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року, ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області 16 червня 2015 року. Зазначена ухвала була предметом розгляду за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2017 року, якою було залишено без задоволення заяву прокурора про перегляд ухвали Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання за нововиявленими обставинами - залишено без змін.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у випадках вчинення особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, нового злочину після закінчення іспитового строку суди повинні долучати до справи копію судового рішення про звільнення засудженого від призначеного покарання або про направлення його для відбування останнього. Якщо таке рішення не ухвалювалося, суд при розгляді справи про новий злочин не вправі призначати покарання за сукупністю вироків. Обмежень щодо повторного застосування ст. 75 КК стосовно особи, яка вчинила новий злочин після звільнення від призначеного покарання на підставі ч. 1 ст. 78 КК, закон не містить.

Таким чином, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 від відбуття покарання, призначеного вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року, підстави застосування положень ч. 1 ст. 71 КК України відсутні.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження, вбачається, що 24 листопада 2017 року вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та йому було призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.

Встановлено, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 вчинив 27 квітня 2017 року, тобто до ухвалення вищезазначеного попереднього вироку.

Згідно положень ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, за сукупністю злочинів. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1, те що він раніше судимий, обставини вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, відсутність з боку потерпілого матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за пред'явленим обвинуваченням в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України, визначивши покарання з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України із застосуванням до обвинуваченого положень ст.ст.75,76 КК України. При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

У зв'язку з тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування запобіжний захід не застосовувався, та в судовому засіданні клопотання прокурором про це не заявлялося, суд також не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим, покаранням призначеним цим вироком поглинути покаранням, призначене ОСОБА_1 за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_1у вигляді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Зобов'язати ОСОБА_1, у відповідності до п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави (одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпро, номер рахунку 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизу № 18/12.2-261 від 07.06.2017 р.) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судової автотоварознавчої експертизи (висновок № 18/12.2-261 від 07 червня 2017 року) грошові кошти у розмірі 790 (сімсот дев`яносто) грн. 96 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий судя: Ю.І. Соколова