Рішення № 71284510, 20.12.2017, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1390/17

Провадження № 2/177/1115/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 грудня 2017 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі: секретаря Курашової О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, Криворізької районної державної адміністрації, третя особа: Відділ у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 03 травня 1993 року вона була прийнята на роботу тепличницею до совхозу «Зарічний», де працювала до 31 березня 2000 року, була звільнена за власним бажанням.

У період її роботи, совхоз «Зарічний» був реорганізований в КСП Зарічний». Відбулося розпаювання земель КСП та складений Державний акт на право колективної власності на землю від 05.04.1996 року.

Однак, з невідомих їй причин, під час приватизації земель КСП, вона не була включена в список працівників - членів КСП, які мають право на отримання земельного паю, який є додатком до Державного акта та відповідно не отримувала сертифіката на право на земельну частку (пай), про що їй було повідомлено відповіддю на її звернення від Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Зазначила, що вона неодноразово зверталася до Лозуватської сільської ради та КСП «Зарічний» з питанням чи внесена вона до списку, що додається до Державного акта та видати їй сертифікат на право на земельну частку (пай), на що останні категорично заперечували її право на земельну частку (пай).

Тому, будучи запевненою посадовими особами відповідача та КСП «Зарічний», що вона не має права на пай, і тривалий час не могла реалізувати своє право на земельну частку, вважає що строк на звернення до суду за захистом своїх прав пропустила саме з вини відповідачів.

Про порушення свого права вона дізналася випадково весною цього року і знову звернулася до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із письмовими заявами про отримання земельної частки (паю), однак їй було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду.

Станом на теперішній час це питання не вирішено, юридична особа -КСП «Зарічний» припинена, у зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Просить суд визнати за нею право на земельну частку (пай), розміром 4,28 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, визначеної для членів КСП «Зарічний».

Позивач та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, при цьому наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 63).

Представники відповідачів – Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, але, кожен окремо, надали заяви про розгляд справи за відсутності їх представника, при вирішенні даного питання покладалася на розсуд суду (а.с. 39, 61).

Представник третьої особи - Відділ у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в судове засідання не з’явився, також надав заяву про розгляд справи за відсутності представника (а.с. 55).

В зв’язку з неявкою в судове засіданні осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 травня 1993 року позивач прийнята на роботу тепличницею до совхозу «Зарічний», де працювала до 31 березня 2008 року та була звільнена за власним бажанням, що підтверджується відомостями її трудової книжки (а.с. 64).

25 листопада 1995 року совхоз «Зарічний» був реорганізований та перейменовано в КСП Зарічний», про що також свідчить запис в трудовій книжці позивача (а.с. 64).

Відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації № 296 від 22.05.1997 року відбулося розпаювання земель КСП «Зарічний», розмір земельного паю в умовних кадастрових гектарах склав 4,28 га (а.с. 15).

З питання отримання довідки про включення позивача до списку громадян – членів КСП «Зарічний» до державного акту на право колективної власності на землю, 13.06.2017 року позивач звернулася з заявою до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області ( а.с. 10).

У відповідь позивач отримала лист вих. № 339/3 від 20.06.2017 року, в якому зазначено, що Лозуватська сільська рада не володіє інформацією про включення її до списку громадян яким надавалося право на отримання земельної частки (паю) на землях КСП «Зарічний» (а.с. 11).

Також, 13.06.2017 року із відповідною заявою позивач звернувся до Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с. 8), однак листом Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, вих. № К-38/0-0.22-35/135-17 від 10.07.2017 року (а.с. 9), їй повідомлено, що за матеріалами наявними у Відділі по паюванню земель колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Зарічний» Криворізького району Дніпропетровської області прізвище ОСОБА_1 в списках громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Зарічний» не значиться. Щодо причини відсутності її прізвища в вищезазначених списках повідомлено, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям Затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 20.02.1996 року № 11 розмір земельної частки (паю) обчислюється комісіями, утвореними у підприємствах з числа їх працівників. Кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), приймається за списком, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, який, у разі потреби, уточнюється підписується головами відповідної Ради і підприємства. Відділ не приймає участі у складанні списків громадян - членів колективних сільськогосподарських підприємств, у зв’язку з чим надати роз'яснення про відсутність її прізвища у цих списках позбавлений можливості (а.с. 9).

В судовому засіданні досліджено належним чином завірену копію державного акту на право колективної власності на землю КСП «Зарічний» серії ІІ-ДП №000158, зареєстрованого 05.04.1996 року за №9 із додатками до нього, а саме списками громадян – членів КСП «Зарічний». Згідно списків прізвище ОСОБА_1 - позивача по справі у списку громадян – членів КСП «Зарічний» не значиться (а.с. 65-66, 46-54).

Згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Відповідно до п.5 вказаного Порядку, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України (в ред.2002 року), сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 06.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства» передбачено, що член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки, позивач на час розпайовування земель КСП «Зарічний» працювала у тепличному цеху КСП «Зарічний», а саме з 03.05.1003 року по 31.03.2000 року (а.с. 64), вона як член КСП має право на земельну частку (пай), відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», тому суд вважає необхідним визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), площею 4,28 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, визначеної для членів КСП «Зарічний», як за членом колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Зарічний».

Оскільки ніким із учасників судового розгляду не було заявлено про застосування строку позовної давності, то не потребує вирішення питання про поновлення строку позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай), яке заявлено позивачем.

Керуючись, ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України ст.ст. 16, 392 ЦК України, п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України, п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, Криворізької районної державної адміністрації, третя особа: Відділ у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання права на земельну частку (пай) – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 Вірменії, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованою та проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, право на земельну частку (пай), площею 4,28 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, визначеної для членів КСП «Зарічний», як за членом колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Зарічний».

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.