Рішення № 71284243, 13.12.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3734/17

Провадження № 2/20/1324/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 грудня 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.

при секретарі Герасименко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 66 «Авангард», третя особа: держаний нотаріус Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка у червні 2017 року звернулася до суду з позовом про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, який уточнила у серпні 2017 року, посилаючись на те, що її бабусі ОСОБА_4, як члену житлово-будівельного кооперативу «Авангард» згідно обмінного ордеру № 3269 від 02.12.1981 року, було надано у користування квартиру АДРЕСА_1 на склад сім’ї з двох осіб. За життя ОСОБА_4 право власності на вказану квартиру не оформила. На час її смерті у спірній квартирі був зареєстрований та проживав її син – ОСОБА_5, який фактично прийняв спадщину після смерті матері. Інший спадкоємець – ОСОБА_2 спадщину після смерті матері у встановлений законом строк не прийняв і лише у серпні 2016 року звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та постановою нотаріуса йому було відмолено. 01.03.2016 року помер ОСОБА_5. На час його смерті позивачка постійно проживала із ним за адресою: АДРЕСА_2 та фактично прийняла спадщину. Державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька. Просила визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом на двокімнатну квартиру № 12, розташовану в будинку № 7 по вул. Батумській в місті Дніпро, загальною площею 44,1 кв. м., жилою площею 29,3 кв. м., яка складається з: 1- коридор 4,2 кв. м., 2 - житлова 11,6 кв. м., 3 – кладова 0,9 кв. м., 4 – житлова 17,7 кв. м., 5 – кухня 6,0 кв. м., 6 – санвузол 2,8 кв. м., І – балкон 0,9 кв. м., після смерті батька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлого 01 березня 2016 року, який прийняв спадщину від своєї матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, померлої 03 квітня 2003 року.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника та заяву про визнання позовних вимог.

Представник відповідача ОК «ЖБК № 66 «Авангард» подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. Подав заяву про визнання позовних вимог.

Суд, заслухавши представника позивачки, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та обставини.

Батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_5 та ОСОБА_7, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії І-КИ № 130344 (а. с. 7). 25.09.2009 року ОСОБА_8 уклала шлюб із ОСОБА_9 та отримала прізвище «Міхно», що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії І-КИ № 142943 (а. с. 8). Батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, є ОСОБА_10 та ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії ІІ-УР № 483474 (а. с. 64).

Згідно обмінного ордера № 3269 від 02.12.1981 року, ОСОБА_4 було надано на право зайняття двокімнатної квартири АДРЕСА_3, площею 30,28 кв. м., на склад сім’ї з двох осіб: вона та син – ОСОБА_5 (а. с. 10).

Згідно довідки ОК «ЖБК № 66 «Авангард» від 08.11.2017 року (а. с. 217) в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 у період до 1981 року проживала ОСОБА_11 та її син ОСОБА_12. В результаті проведеного обміну 21.12.1981 року ОСОБА_11 переїхала у квартиру, в якій проживала ОСОБА_4

Згідно витягу з Книги обліку членів ОК «ЖБК № 66 «Авангард» у м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 7 (а. с. 219) ОСОБА_4 31.12.1981 року переїхала у квартиру, а у 1977 році повністю сплачено пайовий внесок.

Суд не може прийняти як докази сплати пайового внеску за вказану квартиру копію довідки ОК ЖБК «Авангард 66» від 23.09.2016 року (а. с. 11) та копію довідки ОК ЖБК «Авангард 66» від 03.10.2016 року (а. с. 22), довідку ОК ЖБК № 66 «Авангард» від 25.09.2017 року, оскільки дані довідки підписані не уповноваженою особою.

Відповідно до ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Згідно довідки КП ДМБТІ № 12385 від 07.09.2016 року право власності на квартиру 12 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 7 не зареєстровано (а. с. 69).

ОСОБА_4 померла 03 квітня 2003 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 700010 (а. с. 9).

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражного-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садибний будинок. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі і споруди.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право власності на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_4. За життя ОСОБА_4 було складено заповіт, за яким все своє майно вона заповідала ОСОБА_13 (а. с. 125). Однак ОСОБА_2 у встановлений законом строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 Постановою державного нотаріуса від 15.08.2016 року було відмовлено у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_5, у зв’язку із відсутністю факту прийняття спадщини. Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 був її син – ОСОБА_5, який у встановленому порядку також не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

ОСОБА_5 помер 01 березня 2016 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 682994 (а. с. 23).

24 травня 2017 року позивачка звернулася до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті баби – ОСОБА_4, померлої 03.04.2003 року. Постановою державного нотаріуса Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 24.05.2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_6, у зв’язку із тим, що вона є не спадкоємцем першої черги або за правом представлення, оскільки батько ОСОБА_1 ОСОБА_5 помер після смерті своєї матері ОСОБА_4 (а. с. 76).

24 травня 2017 року позивачка звернулася до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька – ОСОБА_5, померлого 01.03.2016 року. Постановою державного нотаріуса Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 24.05.2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_6, у зв’язку із тим, що у спадкоємця відсутній факт прийняття спадщини (а. с. 25). Крім того, у постанові нотаріусом зазначено, що з матеріалів спадкових справ №503/2016 та 157/2017 неможливо встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті його матері ОСОБА_4, яка померла 03.04.2003 року, оскільки в довідці, виданої ОК ЖБК № 66 «Авангард» 03.10.2016 року за № 246 відомості про реєстрацію ОСОБА_14 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 відсутні, а в довідці вищезазначеного кооперативу від 03.10.2016 року є відомості про реєстрацію ОСОБА_5 разом із спадкодавцем ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_2. На запит нотаріуса щодо адреси реєстрації ОСОБА_5 на момент смерті ОСОБА_4 відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ГУ ДМС України в Дніпропетровській області точну адресу реєстрації не зазначив. Позивачка, звертаючись з даним позовом до суду, не заявляла вимоги щодо встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини чи продовження строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність вимог позивачки і необхідність відмови у їх задоволенні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачкою судові витрати з відповідачів не стягуються.

Керуючись ст. ст. 328, 384, 1261 ЦК України, п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 3, 7, 14, 57, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя С.Г.Зосименко