Рішення № 71283633, 13.12.2017, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1337/17

Провадження №2/173/801/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої судді Петрюк Т.М.

При секретарі Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський завод потужного радіобудування», Новомиколаївської селищної ради, комунального підприємства «Житловик» про визнання права власності за набувальною даністю,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувсь позивач ОСОБА_1, з позовом про визнання права власності за набувальною давністю до відповідачів ТОВ «Верхньодніпровський завод потужного радіобудування», Новомиколаївської селищної ради, КП «Житловик», згідно якої просить визнати за нею право власності в порядку набувальної давності на квартиру в гуртожитку № 6 в будинку № 7 по вул. Привокзальній в сел. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог посилаючись на наступне: 18.09.2005 року ВАТ «Верхньодніпровський завод потужного радіо будування» видав їй ордер ВДн № 36 від 18.09.2005 року на житлове приміщення (квартиру) в гуртожитку № 6 по вул. Привокзальній, 7 в сел. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Вона та її сім'я мешкає у вищевказаній квартирі з 2005 року. Вона неодноразово зверталась до Новомиколаївської селищної ради, КП «Житловик», та ВАТ «Завод потужного радіо будування», з проханням надати їй відомості у кого на балансі числиться даний будинок, та щодо можливості приватизувати належне їй житлове приміщення. Але будь-якої відповіді не отримувала.

Весь даний час вона проживає та користується вищезазначеною квартирою. Добросовісно, відкрито та безперевно володіє нею, утримує квартиру, оплачує комунальні послуги, проводить поточні та капітальний ремонт.

Тому вважає, що в неї виникло право на дану квартиру в порядку набувальної давності, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи

Відповідач - представник ВАТ «Верхньодніпровський завод потужного радіобудування» в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував. Вважав, що ВАТ «Верхньодніпровський завод потужного радіобудування» є неналежним відповідачем у справі, так як будинок в якому проживає позивачка з 2007 року переданий на баланс Новомиколаївської селищної ради та за ВАТ «Верхньодніпровський завод потужного радіо будування» не числиться. Також пояснив, що ними не заперечується факт видачі позивачці ордеру на проживання в квартирі в даному будинку. Будь-яких претензій ні до позивачки, ні до членів її сім'ї з приводу користування спірною квартирою не має.

Відповідач представник Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в судовому засіданні позовні вимоги визнала при цьому пояснила, що в 2007 році Новомиколаївською селищною радою був прийнятий в комунальну власність від ВАТ «Верхньодніпровський завод потужного радіо будування» гуртожиток за адресою: сел. Новомиколаївка вул. Привокзальна, 7. Протягом тривалого часу вирішувалось питання щодо передачі даного будинку від ради до КП «Житловик» з можливістю подальшої приватизації мешканцями будинку належних їм квартир. Був навіть розроблений договір такої передачі, але КП «Житловик» так і не прийняло даний будинок на свій баланс. В результаті чого мешканці будинку на даний час не мають можливості оформити право власності на належні їм приміщення шляхом приватизації. Хоч такі звернення неодноразово надходили та продовжують надходити до селищної ради. Але так як не проведена технічна інвентаризація будинку із-за того, що кошти на неї не виділяються, вирішити питання щодо приватизації квартир рада не має можливості. В свою чергу рада не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на належну їй квартиру в порядку набувальної давності, так як позивачка дійсно належно та добросовісно користується даним житловим приміщенням. Сплачує комунальні послуги, підтримує своє житло в належному стані і будь-яких претензій до неї зі сторони ради немає

Відповідач представник КП «Житловик» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами: судом встановлено, що позивач є користувачем квартири в гуртожитку № 6 в будинку № 7 по вул. Привокзальній в сел. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на підставі ордера ВДн № 36 від 18.09.2005 року, виданого позивачці ВАТ «Верхньодніпровський завод потужного радіо будування», на вселення її та її дітей у вищезазначену квартиру

Таким чином право користування у позивачки квартирою квартири в гуртожитку № 6 в будинку № 7 по вул. Привокзальній в сел. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області виникло правомірно.

Так як відповідно до ч. 1, 2 ст. 58 ЖУ Української РСР На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЖК Української РСР Жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сімям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.

Відповідно до ст. 129 ЖК Української РСР - На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Судом встановлено, що в подальшому будинок, в якому позивачці та членам її сім'ї була видана квартира, був переданий на баланс Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області з метою надання можливості проживаючим в ньому наймачам приватизувати належні їм приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про приватизазацію державного житлового фонду» Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Таким чином ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачена можливість набуття права приватної власності на квартири в гуртожитках.

Проте враховуючи, що на даний час між Новомиколаївською селищною радою та комунальним підприємством «Житловик» не вирішене питання у кого на балансі повинен перебувати зазначений вище будинок. А також не розроблена технічна документація на даний будинок, так як кошти для цієї мети Новомиколаївській селищні раді не виділені, позивач не може скористуватись своїм правом на придбання у власність наданого їй житлового приміщення в результаті його приватизації.

Тому позивач просить визнати за нею право власності на зазначене вище житлове приміщення в результаті набувальної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на ц е майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом.

Судом встановлено, що починаючи з 2005 року позивач ОСОБА_1, добросовісно, відкрито та безперервно володіє квартирою в гуртожитку № 6 в будинку № 7 по вул. Привокзальній в сел. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Тобто таке володіння здійснюється позивачем більше 10 років. Належне володіння позивача зазначеним вище будинком полягає у проживанні разом з члена сім'ї в зазначеній вище квартирі, здійсненні нею оплати комунальних платежів, проведення поточного ремонту квартири та підтримання її в належному стані.

Дані факти визнаються відповідачами та відповідно до п.1 ч.1ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Вселення позивачки та членів її сім'ї в зазначену вище квартиру відбулось правомірно на підставі виданого їй ордера на вселення у квартиру.

За час проживання позивачки у квартирі попередні власники даного будинку: ВАТ «Верхньодніпровський завод потужного радіобудування» та Новомиколаївська селищна рада не ставила питання про ні про звільнення відповідачкою та членами її сім'ї зазначеної вище квартирою, ні про виселення їх з цієї квартири, та в судовому засіданні пояснили, що ніяких претензій до позивачки ні протягом користування нею даною квартирою, ні на даний час не мають.

Володіння позивача зазначеною вище квартирою протягом всього цього строку є відкритим, так як з наданих документів вбачається, що таке володіння було відоме як ВАТ «Верхньодніпровський завод потужного радіобудування» так і Новомиколаївській селищній раді, іншим особам, як-то: сусідам, іншим державним та комунальним органам, куди позивач вносила необхідні платежі, та в яких на її ім'я були відкриті розрахункові рахунки. І жодна із даних осіб не заявила про неправомірність володіння позивачкою чи про своє право на зазначене вище домоволодіння.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати за позивачкою ОСОБА_1, право власності за набувальною давністю на квартиру в гуртожитку № 6 в будинку № 7 по вул. Привокзальній в сел. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Так як судом приймається рішення про визнання за позивачкою права власності на зазначену вище квартиру за підставою набувальної давності, якою не передбачено необхідності визнання права власності на житлове приміщення і за членами сім'ї позивачки, які проживають спільно з нею, як при приватизацію житла. Та враховуючи, що члени сім'ї не ставлять перед судом вимог про визнання і за ними права власності на вищезазначену квартиру, суд вважає за можливе визнати право власності на зазначену вище квартиру саме за позивачкою.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 344 ЦК України право власності на нерухоме майно, що підлягає держаній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Відповідно після набрання рішенням законної сили право власності за набувальною давністю позивачкою ОСОБА_1, квартиру в гуртожитку № 6 в будинку № 7 по вул. Привокзальній в сел. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, підлягає державній реєстрації та виникає з моменту державної реєстрації.

Понесені позивачкою судові витрати по сплаті судового збору в сумі 649.60 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідачів, щодо порушення прав позивачки.

Керуючись ст. 10, 60,212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський завод потужного радіобудування», Новомиколаївської селищної ради, комунального підприємства «Житловик» про визнання права власності за набувальною даністю - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою за адресою: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 право власності за набувальною давністю на квартиру в гуртожитку № 6 в будинку № 7 по вул. Привокзальній в сел. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Понесені судові витрати по сплату судового збору в сумі 649.60 грн,. покласти на позивача ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Верхньодніпровського районного суду. Особи, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні підчас проголошення судового рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо така скарга подана не була. У випадку подання апеляційної скарги рішення набирає чинності після розгляду справи судом апеляційної інстанції, якщо не було змінене або скасоване.

Суддя Петрюк Т.М