Ухвала суду № 71279910, 27.12.2017, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/662/17

Провадження № 8/702/4/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами

27 грудня 2017 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі : головуючого-судді: Мазай Н.В.

з секретарем: Ясінською О.А.

сторони: не з»явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Монастирищенської міської ради про визнання правонаступником на земельну ділянку, повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

Заявник звернувся до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Монастирищенської міської ради про визнання правонаступником на земельну ділянку, повернення земельної ділянки посилаючись на те, що 08.09.2017 року розглянуто справу за його позовом до Монастирищенської міської ради, за результатами розгляду якої суд визнав, що він не надав суду докази які б стали підставою для задоволення позову. На запит суду він не міг надати суду докази в якому адміністративному районі, на території якої міської ради знаходиться земельна ділянка, тому суд не міг встановити хто являється відповідачем за земельну ділянку в урочищі «Одай» і з яких ресурсів і з якими умовами отримав земельну ділянку 3,31га його дедушка ОСОБА_2, так як у нього таких документів на той час не було. 16.09.2017 року він отримав з м. Варшави Виписку из крепосной Уманской Ноториальной книги за 1886р., розписку від 10.07.1911 р., розписку від 30.10.1911р. Апеляційний суд відмовився розглядати вказані докази, так як вони не розглядались в суді першої інстанції. Просить дані матеріали додати до справи і розглянути справу з нововиявлених обставин, відповідно до ст. 361 ч. 2 п. 1 ЦПК України, так як вони є підставою для розгляду справи і не були і не могли бути відомі йому і суду на час розгляду справи. Згідно виписки із крепосной від 15.06.1886р. вказано, що його прапрадедушка ОСОБА_3 купив земельну ділянку в урочищі «Одай», яка знаходиться між містечком Монастирище і селом Бачкурино. В той час містечко Монастирище об'єднувало село Ново-Місто, село Летичівку, село Завалля, село Аврамівку. ОСОБА_3 проживав в селі Нове-Місто із своєю сім’єю в тому числі і сином ОСОБА_4, його прадедушкою, який одружився із ОСОБА_5 і відповідно до метричної довідки виданої священником 02.12.1917 р. родився син ОСОБА_2, який виріс, одружився і побудував хату на одній садибі із хатою ОСОБА_3. Він залишився останній спадкоємець даного роду на майно і хату ОСОБА_2 в якій він виріс, тому вважає, що він є спадкоємець на земельну ділянку ОСОБА_2, його дедушки відповідно до Конституції України і ЗК України. Після 1918р. містечко Монастирище розділилось на вище упом’януті села і Монастиршце стало селищем міського типу, а земля яка знаходилась між містечком Монастирище і селом Бакчкурино, в тому числі урочище «Одай», перейшла до сільської ради села Нове-Місто, дана сільська рада нараховувала податок за використання земельної ділянки, що підтверджується окладним листом. Перед розвалом Радянського Союзу сільська рада села Нове-Місто знову увійшла до складу Монастирищенської міської ради із землями колгоспу Хлібороб, який знаходився на території сільської ради села Нове-Місто і до якого входила урочище «Одай». Позовна давність не може бути примінена в даному випадку виходячи із ст.257 ЦК України, ст. 3 ч. 2 ЦК України, ст. 261 ч.1 ЦК України, ст. 286 ч. 1 п. 4 ЦКУ. Днем коли він дізнався про ці обставини є 16.09.2017р., коли він отримав документи із Варшави. Обставини і докази що підтверджують наявність нововиявлених обставин: виписка із «крепосной Уманской Нотариальной книги за 1886г.» отриманої ним із Варшави 16.09.2017р., відповідно до якої його прапрадедушка кріпосний ОСОБА_3 купив земельну ділянку у пана Кельми-Потоцького в урочищі «Одай», яка знаходиться між містечком Монастирище і селом Бачкурино; дана бумага купчі завірена нотаріусом; Актова бумага від 10.06.1807р., завірена нотаріусом, відповідно до якої земельна ділянка, яку купив ОСОБА_3 після його смерті перейшла дружині Євулі Федорівні ОСОБА_4, яка одну десятину земельної ділянки передала в благодарність невісці ОСОБА_6 і одну десятину дітям ОСОБА_2, ОСОБА_7, Володимиру, Марії (Марфа), Феодосії (Анодосія) Йосиповичам. Одна десятина рівна 1,0925га, тому ОСОБА_5 переписала земельну ділянку 1,0925га і дітям по 20% від однієї десятини по 0,27 га. Відповідно документа від 04.06.1914р. рідний брат ОСОБА_7 продав брату ОСОБА_2 земельну ділянку у вічне потомственне володіння 1/3 частину із 3 1/2 морги 1 1/3 із двох десятин в урочищі «Одай». Одна морга становить 0,7123га. Одна десятина становить 1,0925га. Всього продав ОСОБА_7 брату ОСОБА_2 2,28га. Даний документ складений другим Мировим участком Липовецького суду і підписаний свідками, завірений старостою містечка Монасирище, сплачено державне мито, що підтверджують наклеєні марки і являється нотаріально завіреним. Відповідно розписки від 10.07.1911р. яка являється сімейним заповітом на земельну ділянку, одна десятина яку подарували відповідно Актової бумаги від 10.06.1897р. ОСОБА_5 передає своєму синові ОСОБА_8, його дедушці, одну десятину землі, який зобов’язаний її похоронити що становить 1,0925га, тобто 1,09га. Дана розписка продовжує заповіт Єввули Федорівни в Актовій бумазі у вічне потомственне володіння. Відповідно розписки від 30.10.1911р. Марфа (Марія) і Анадосія (Феодосія) передають земельну ділянку в урочищі «Одай» своєму рідному братові ОСОБА_2, його дедушці, пів десятини у вічне потомственне володіння, що становить 0,54 га. Земельна ділянка отримана Марфою (Марія) і Анадосією (Феодосія) відповідно до Актової бумаги від 10.09.1897р. від Єввули Федорівни у вічне потомственне володіння 0,54га. Земельна ділянка його дедушки ОСОБА_2, станом на 30.16.1911р. відповідно до наданих документів, відповідно заповіту завіреного нотаріусом становила 0,27+2,28+1,09+0,54=4,18 га. Станом на 01.01.1932р. за його дедушкою ОСОБА_2 відповідно до окладних листів рахувалось 3,31га. Дедушка ОСОБА_2 згідно окладного листа від 31.07.1932р. в державу заплатив повністю податок, останній раз заплатив 23.01.1933р. за 3,31га земельної ділянки. В обґрунтування заяви посилається на ст. 3, 317, 319, 1306 ЦК України, ст. 59 СК України, ст. 14, 41 Конституції України, ст. 81, 132, 147, 153, 155, 212 ЗК України. Відповідно до зобов’язання від 25.04.1933р. дедушка не заплатив у державу нічого, так як сім’я вимерла, що визнано голодомором, який почався зимою 1932р., залишився живим його батько ОСОБА_9, якому у той час було 12 років. В 1940 році батько пішов на фронт і загинув. Декрет про землю прийнятий Всеросійським з’їздом рад 8-9 листопада 1917р. було визначено принципи землеволодінням: заборонявся продаж землі, здача її в оренду, під заставу. Земля перейшла в колгосп. Відповідно до декрету земля не була націоналізована. На виконання ухвали суду про залишення заяви без руху від 17.11.2017 року, заявником подано заяву відповідно до якої заявник вказав на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08.09.2017 року у справі № 702/662/17 за позовом ОСОБА_1 до Монастирищенської міської ради про визнання правонаступником на земельну ділянку, повернення земельної ділянки, про перегляд якого за ново виявленими обставинами порушується питання в заяві. Просить суд визнати його спадкоємцем на земельну ділянку його дедушки ОСОБА_2 3,31 га і повернути йому земельну ділянку його дедушки ОСОБА_2 в розмірі 3,31 га. В заяві від 14.11.2017 року слово «правонаступник» замінити словом «спадкоємець».

Заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву від 27.12.2017 року, відповідно до якої просить справу за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами розглядати у його відсутність та надав суду письмові пояснення (заключне слово) від 27.12.2017 року відповідно до якого вказані обставини не були встановлені судом і не могли бути встановлені, так як у нього не було доказів про місцезнаходження урочища «Одай» і громадяни Христинівського району підказували суду, що у їхньому районі є урочище «Одай». Крім того, не було відомо суду яким шляхом отримали його предки землю, а це є істотні обставини для перегляду справи. Він надав суду докази де знаходиться земельна ділянка, яким шляхом отримана і повинна передаватись у вічне потомственне володіння. Вважає заперечення є юридично не обґрунтованим, оскільки його заява від 03.07.2017 року до виконкому міської ради м. Монастирище про вирішення питання повернення йому земельної ділянки 3,31га ОСОБА_2, яка передавалась у вічне потомственне володіння, розглянута спеціалістом міської ради ОСОБА_10 без відома голови міста та виконкому, що є юридично незаконним. З огляду на норми діючого законодавства, його заяву повинен був розглянути виконком, винести своє рішення на основі чого міська рада могла звернутись в суд з запереченням. Вважає, що працівники міської ради, використовуючи зайнятість голови міста, який підписав заперечення проти заяви. Просить суд заперечення Монастирищенської міської ради відхилити в розгляді, визнати таким що є юридично не обґрунтованим. Позовні вимоги підтримує повністю, просить визнати його спадкоємцем на земельну ділянку його дедушки ОСОБА_2 3,31 га і повернути йому земельну ділянку його дедушки ОСОБА_2 в розмірі 3,31 га, яка по заповіту повинна передаватись у вічне потомственне володіння. Якщо площу земельної ділянки не можна встановити відповідно до межових знаків, або з інших причин, просить земельну ділянку надати йому з резервного фонду відповідної категорії земель.

В судове засіданні представники Монастирищенської міської ради не з»явилися. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. На адресу суду подали заперечення відповідно до якого вважають, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з наступних причин. Статтею 423 ЦПК (нова редакція) України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Однією із підстав для перегляду за нововиявленими обставинами є : істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. ОСОБА_1 надав копії документів, які датовані 1886 р. та 1911 р. Інформація, яка міститься в наданих документах, була зазначена в первісній позовній заяві. Також, до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами не додано доказів, які підтверджують дату отримання даних документів. Монастирищенська міська рада вважає, що нововиявлені обставини, а саме копії документів, на які спирається позивач не можуть вважатися істотними підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Крім того, відповідно до п. п. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Просять відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Монастирищенської міської ради про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, а саме визнання його правонаступником на земельну ділянку його діда ОСОБА_2 і повернути 3,31 га земельної ділянки діда ОСОБА_2. Розгляд справи просять проводити у відсутність представника Монастирищенської міської ради.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно залишити без задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстав, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу – учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Стаття 423 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав перегляду рішення у звязку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

У своїй заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається, як на обставину, що має істотне значення та не була і не могла бути відомою на час розгляду справи, наявність наступних доказів: «виписка из крепосной Уманской Нотариальной книги за 1886 р.», розписка від 10.07.1911 р.; розписка від 30.10.1911 р.

Верховний Суд України у пункті п"ятому Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.1981 року з наступними змінами "Про практику перегляду судами у зв»язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили", роз"яснив, що як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обгрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилається особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст. 15 ЦПК ( в ред. 1963 року), ст. ст.10,11 ЦПК України ( в редакції від 18 березня 2004 року), на даний час ст. 12,13 ЦПК України ( в редакції від 03.10.2017 року ).

Згідно п.5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв»язку із нововиявленими обставинами» неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Суд вважає, що докази, на які посилається позивач, могли бути йому відомі при підготовці подачі позову ним до суду та під час розгляду справи по суті, так як були наявними ( існували) на час розгляду справи. Крім цього, позивач також не був позбавлений і права заявити клопотання про витребування даних доказів судом чи оголошення в судовому засіданні перерви, для подання цих доказів, враховуючи те, що позивач вказує про отримання даних доказів 16.09.2017 року, при цьому дата постановлення рішення у справі 08.09.2017 року. Крім цього, суд також зазначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження дати отримання вказаних доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що суду не надано доказів наявності будь-якої обставини, передбаченої ч. 2 ст. 423 ЦПК України для перегляду рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08.09.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Монастирищенської міської ради про визнання правонаступником на земельну ділянку, повернення земельної ділянки за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08.09.2017 року за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. 12,13, 423-424 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.1981 року "Про практику перегляду судами у звязку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили", Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв»язку із нововиявленими обставинами», суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2017 року у цивільній справі № 702/662/17 за позовом ОСОБА_1 до Монастирищенської міської ради про визнання правонаступником на земельну ділянку, повернення земельної ділянки за нововиявленими обставинами та залишити рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2017 року у цивільній справі № 702/662/17 за позовом ОСОБА_1 до Монастирищенської міської ради про визнання правонаступником на земельну ділянку, повернення земельної ділянки в силі.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо в Апеляційний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення ( отримання копії).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя : Мазай Н.В.