Постанова № 71279532, 19.12.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Провадження № 22 ц/787/1697/2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33028, м. Рівне, вул. Шкільна, 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(проголошено в порядку ч. 1 ст. 268 ЦПК України)

19 грудня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковальчук Н.М.,

суддів - Бондаренко Н.В., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання - Вихотень Я.В.

з участю: позивачки - ОСОБА_1,

представника позивачки - адвоката Власик В.Я.,

представника відповідача - Українця М.В.,

представника ЖКП «Сонячне» - Гук В.С.,

третіх осіб: - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника третьої особи ОСОБА_7 - ОСОБА_8,

представника ОСОБА_9,ОСОБА_7,ОСОБА_10- адвоката Курганської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2017 року (суддя Смолій Л.Д.) в справі № 569/7523/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ЖКП «Сонячне», Управління Держгеокадастру Рівненської області, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень Рівненської міської ради № 3587 від 06.12.2013 року та № 4316 від 14.08.2014 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10,ОСОБА_12, ЖКП «Сонячне», Управління Держгеокадастру Рівненської області, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської міської ради № 3587 від 06.12.2013р.та № 4316 від 14.08.2014р., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуваними рішеннями порушені її права на вільне користування проїздом загального користування, на користування прибудинковою територією будинку на АДРЕСА_1, права на доступ до належних їй допоміжних приміщень, так як третім особам: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 у власність безпідставно передана земельна ділянка площею 475 кв.м., в той час як за матеріалами інвентаризації за будинком на АДРЕСА_2 обліковувалася земельна ділянка площею 420 кв.м., а частина земельної ділянки площею 55 кв.м., є земельною ділянкою загального користування - проїздом, яка не підлягає приватизації; їй та іншим власникам квартир, які приватизовані в будинку на АДРЕСА_1 належать допоміжні до квартир господарські будівлі - сараї та вбиральня, доступ до яких здійснювався через приватизований проїзд.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2017 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що є співвласником квартири АДРЕСА_1. Додає, що згідно проекту землеустрою на прибудинковій території будинку 33 по вул. Калнишевського у м. Рівне знаходяться господарські будівлі та споруди, зокрема: вбиральня, два сараї, погріб, якими вона втратила можливість користуватися внаслідок встановлення співвласниками будинку у 2016 році бетонної огорожі та хвіртки, що замкнена. Вказує, що рішеннями Рівненської міської ради № 3587 від 06.12.2013р. та № 4316 від 14.08.2014р. ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_12 було відповідно надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 475 кв.м. по вул.П.Калнишевського, 33-а у м. Рівне для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, затверджено проект землеустрою та передано вказану ділянку у спільну сумісну власність, в тому числі: земельної ділянки площею 420 кв.м. - за рахунок земель житлової та громадської забудови, які відповідно до матеріалів інвентаризації земель обліковуються за третіми особами: земельної ділянки площею 55 кв.м. - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Рівненської міської ради. Вважає ці рішення протиправними, такими, що порушують її права співвласника будинку, перешкоджають її доступу до допоміжних будівель, особливо з огляду на те, що у її квартирі відсутня вбиральня, а користуватися вбиральнею на прибудинковій території вона не має можливості через побудову третіми особами огорожі після набуття ними права власності на ділянку на підставі оскаржуваних рішень міської ради. Вказує, що рішення були прийняті Рівненською міською радою після їх погодження Постійною комісією з питань архітектури, будівництва та землекористування, яка в свою чергу не досліджувала жодних документів та обмежилась лише усним обговоренням. Доводить, що оскільки спірна земельна ділянка на час прийняття оскаржуваних рішень входила до прибудинкової території багатоквартирного будинку і є місцем загального користування - проїздом, тому Рівненська міська рада повинна була відмовити у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою і його подальшому затвердженні. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У поданих на апеляційну скаргу запереченнях представник третіх осіб адвокат Курганська О.В. вказує на її безпідставність непідтвердженість жодними належними доказами, вважає законними та обґрунтованими висновки місцевого суду, рішення якого просить залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу Рівненська міська рада зазначає про те, що позивачкою не було надано доказів та не доведено, що спірна земельна ділянка належить до земель загального користування - проїзду та доводить, що оскаржувані позивачкою рішення приймалися Рівненською міською радою в межах своїх повноважень на підставі висновків інспектуючи органів та погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У зв'язку з наведеним просить відхилити апеляційну скаргу та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області прийшла до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішенням Рівненської міської ради № 3587 від 06.12.2013 року ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у спільну сумісну власність земельної ділянки орієнтовною площею 475 кв.м. на АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), в тому числі: 1. земельну ділянку площею 420 кв.м. - за рахунок земель житлової та громадської забудови, які відповідно до матеріалів інвентаризації земель обліковуються за ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19; 2. земельну ділянку площею 55 кв.м. - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Рівненської міської ради.

В подальшому рішенням Рівненської міської ради від 14.08.2014 року № 4316 було затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 475 кв.м. на вул. П. Калнишевського, 33-а для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в тому числі:земельну ділянку площею 420 кв.м. - за рахунок земель житлової та громадської забудови, які відповідно до матеріалів інвентаризації земель обліковуються за ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19; земельну ділянку площею 55 кв.м. - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Рівненської міської ради.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вважала зазначенні рішення органу місцевого самоврядування такими, що прийняті з недотриманням вимог чинного законодавства, та обґрунтовувала свої вимоги тим, що внаслідок їх ухвалення порушуються її права на вільне користування проїздом загального користування, на користування прибудинковою територією будинку на АДРЕСА_1, права на доступ до належних їй допоміжних приміщень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не було надано суду належних та допустимих доказів того, що спірна земельна ділянка, щодо якої Рівненською міською радою прийняті оскаржувані рішення, належить до земель загального користування, а відтак рішення Рівненською міською радою №3587 від 06 грудня 2013 року та № 4316 від 14 серпня 2014 року прийняті Рівненською міською радою в межах повноважень та у відповідності до положень чинного законодавства і вони не порушують права позивача.

На підтвердження даних висновків у рішенні суду містяться необхідні доводи і обґрунтування, з якими погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди, прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Згідно із ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, право користування земельною ділянкою оформляється відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа ЖКП «Сонячне» №909 від 07.10.2015 р., рішенням Рівненської міської ради №1517 від 22.12.2011 р. на баланс ЖКП «Сонячне» було передано триквартирний житловий будинок на АДРЕСА_1, у якому на момент передачі усі квартири були приватизовані, господарські будівлі на баланс ЖКП не передавалися, площа прибудинкової території становила 175 кв.м.

Колегія суддів відхиляє покликання апеляційної скарги на те, що оскаржуваними рішеннями Рівненської міської ради порушуються права ОСОБА_1 як власника господарських будівель на спірній прибудинковій території, оскільки нею не надано правовстановлюючих документів про право власності на господарські будівлі та земельну ділянку під ними. Більш того, органами державної архітектурно-будівельної інспекції було встановлено, що ОСОБА_1 у 2006 році побудувала господарську будівлю без дозволу, тобто самочинно (лист №825-15 від 29.04.2015р. на а.с. 25, т. І).

Посилання позивачки, викладені в апеляційній скарзі, на те, що частина спірної земельної ділянки площею 55 кв.м, щодо якої винесено оскаржувані рішення Рівненською міською радою, є землями загального користування, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки спростовуються матеріалами справи. Так, судом встановлено, що вказана спірна частина земельної ділянки не належить до земель загального користування, адже на ній знаходиться частина житлового будинку по вулиці Калнишевського, 33-а в м. Рівне, і згідно із генпланом та містобудівною документацією, ця частина спірної земельної ділянки до її передачі у власність ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_16 обліковувалася як землі запасу Рівненської міської ради.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно із ст. ст. 16, 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2017 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2017 року.

Головуючий суддя Ковальчук Н.М.

Судді: Бондаренко Н.В.

Шеремет А.М.