Постанова № 71279225, 21.12.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16653/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечко С.П.,

при секретарі Левчук Д.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій неправомірними.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України. Наказом ГУНП в Житомирській області від 27.04.2016 № 77 о/с його звільнено зі служби в поліції на підставі п.2 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), з 28.04.2016 року. Вислуга років на день звільнення складає 23 роки 01 місяць 21 день. З 29.04.2016 року йому призначено пенсію за вислугу років за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (надалі - Закон № 2262-ХІ1), що підтверджується копією пенсійного посвідчення, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Відповідно до листа-повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України від 23.05.2016 № 1130/03-23, йому призначено пенсію за вислугу років, із розрахунку 64 % від грошового забезпечення, в сумі 10 318.37 грн. Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону № 2262-ХІІ належні йому суми пенсійних виплат повинні були нараховуватись через ВАТ «Державний ощадний банк України», за місцем фактичного проживання. З моменту призначення йому пенсії жодних повідомлень від Пенсійного фонду про перерахунок чи зменшення розміру пенсії він не отримував. Однак, у жовтні 2017 року він виявив, що зараховані на його рахунок суми пенсійних виплат за вказаний період часу є значно меншими, ніж він міг об'єктивно розраховувати, у зв'язку з чим ним був направлений запит до ГУ ГІФУ в Житомирській області з проханням надати роз'яснення про причини зменшення пенсійних виплат, а також надати інформацію про розмір складових грошового забезпечення, з яких розраховано розмір його пенсії; висловлено прохання перерахувати та виплатити належні йому пенсійні виплати згідно чинного законодавства, на що він отримав відмову. Також цим листом ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило його що з 29.04.2017 року пенсія взагалі не виплачувалась у зв'язку з тим, що він перебував на посаді державного службовця. З 01.01.2017 року йому відновлено виплату пенсії, але її розмір зменшено з 64 % до 59 % грошового забезпечення. Дане зменшення відповідач мотивує тим, що у свідоцтві про хворобу, яке було підставою звільнення не зазначено інформацію про непридатність до служби в поліції. До листа ГУ ПФУ в Житомирській області додається довідка про розмір нарахованої та виплаченої йому пенсії з квітня 2016 року по жовтень 2017 року № 7700/03-21 від 12.10.2017, з якої слідує, що за період часу з квітня по грудень 2016 року пенсія йому взагалі не нараховувалась та не виплачувалась, а у період часу з січня по жовтень 2017 року щомісячно нараховувалось та виплачувалось 9512, 25 грн. Вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду для захисту свого порушеного права. Також просить суд поновити строк звернення до суду для захисту свого порушеного права.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений. Однак надав суду письмові заперечення проти позову в яких вказав. Що позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову. Також справу просить розглядати без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ухвали Рівненського міського суду від 21 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій неправомірними в частині всіх позовних вимог до 30 квітня 2017 року залишити без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України.

Наказом ГУНП в Житомирській області від 27.04.2016 № 77 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п.2 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), з 28.04.2016 року. Вислуга років на день звільнення складає 23 роки 01 місяць 21 день.

З 29.04.2016 року позивачу призначено пенсію за вислугу років за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, та він перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Відповідно до листа-повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України від 23.05.2016 № 1130/03-23, ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, із розрахунку 64 % від грошового забезпечення, в сумі 10 318.37 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону № 2262-ХІІ належні суми пенсійних виплат повинні були нараховуватись через ВАТ «Державний ощадний банк України», за місцем фактичного проживання.

У жовтні 2017 року позивач виявив, що зараховані на його рахунок суми пенсійних виплат за вказаний період часу є значно меншими, ніж він міг об'єктивно розраховувати, у зв'язку з чим ним був направлений запит до ГУ ГІФУ в Житомирській області з проханням надати роз'яснення про причини зменшення пенсійних виплат, а також надати інформацію про розмір складових грошового забезпечення, з яких розраховано розмір його пенсії; висловлено прохання перерахувати та виплатити належні мені пенсійні виплати згідно чинного законодавства, на що він отримав відмову.

Також цим листом ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача, що з 29.04.2017 року пенсія йому взагалі не виплачувалась у зв'язку з тим, що він перебував на посаді державного службовця.

З 01.01.2017 року ОСОБА_1 відновлено виплату пенсії, але її розмір зменшено з 64 % до 59 % грошового забезпечення.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій ГУ ПФУ в Житомирській області в частині не включення в розрахунок його пенсії окремих додаткових видів грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленомуЗаконом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина другастатті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч. 3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.7постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 р. №393пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів, зокрема: щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Як вбачається із довідки №5/229 від 09.10.2017 року на всі виплати, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому відповідач протиправно не врахував дані виплати при призначенні пенсії позивачу.

На підставі вище викладено,суд приходить до висновку про задоволення даної позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача в частині зменшення розміру моєї пенсії з 64% до 59% грошового забезпечення, то суд зазначає наступне.

Законом України від 09.04.1992 року № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за вказаним Законом за наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до пункту а) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 77 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Отже, ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює вичерпний перелік підстав звільнення особи, яка служить в органах Національної поліції України. При цьому, однією із вказаних підстав для звільнення є хвороба особи, яка підтверджується висновком медичної комісії про її непридатність до служби в поліції.

Відповідно до п. 1.2 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06.02.2001 року, (надалі - Порядок № 85) військово-лікарська комісія - це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців внутрішніх військ МВС України осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України, курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.

Відповідно до п. 1.1 Порядку № 85, медичний огляд проводиться згідно з пунктом 1.2 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України з метою визначення: придатності кандидатів за станом здоров'я, фізичним розвитком, а для окремих видів службової діяльності за індивідуальними психофізіологічними особливостями до служби в органах внутрішніх справ на посадах рядового й начальницького складу, з урахуванням вимог пункту 1.43 цього Порядку.

Згідно з п. 1.117 Порядку № 85 свідоцтво про хворобу складається: у мирний час - на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними для військової служби в мирний час, з обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров'я.

За результатами проходження позивачем медичного огляду, військово-лікарською комісією УМВС в Рівненській області було видано свідоцтво про хворобу № 67/60 від 25.04.2016 року, зі змісту якого вбачається, що позивача визнано не придатною до військової служби в мирний час, обмежено придатною у воєнний час.

Згідно зазначеного свідоцтва про хворобу військово-лікарською комісії також вбачається, що наявні у позивача захворювання, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши свідоцтво про хворобу позивача №67/60 на відповідність його вимогам Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового складу в системі МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06.02.2001 року, суд дійшов висновку про те, що воно є належним документом, який підтверджує наявність у позивача хвороби, що зумовлює її не придатність до військової служби в мирний час, обмежено придатною у воєнний час, що стало підставою для звільнення позивача зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), а тому останній має право на призначення пенсії за вислугу років в підвищеному розмірі з урахуванням звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

При таких встановлених судом обставинах суд вважає, що дії відповідача про зменшення позивачу основного розміру пенсії з 64 % грошового забезпечення на 59 %, є протиправними. У зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача в частині припинення виплати пенсії у період часу з 29.04.2016 року по 31.12.2016 рік, то суд звертає увагу на наступне.

З 01.04.2015 набув чинності Закон України від 02.03.2015 N213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», відповідно до пункту 4 якого статтю 54 Виплата пенсій пенсіонерам за наявності заробітку (прибутку)Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в такій редакції: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 1 січня 2016 року пенсії, що призначаються відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку)».

З 01.01.2016 року Законом України від 24.12.2015 за N 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» перше речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб»викладено в новій редакції: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".

Як встановлено судом, згідно витягу з наказу №73 а/с від 29.04.2016 року ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Дана обставина підтверджується довідкою від 22.22.2017 року згідно якої ОСОБА_1 із 29.04.2016 року по01.01.2017 року перебував на посаді заступника начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

На підставі вище викладеного,суд приходить до висновку що дії відповідача узгоджуються з нормами чинного законодавства, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст..139 КАС України з відповідача підлягають стягненню судові витрати в частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 77, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного Управління пенсійного фонду України у Житомирській області (місцезнаходження: вул. Ольжича, 7, м. Житомир, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 13559341) про визнання дій неправомірними - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині не включення в розрахунок пенсії ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення: одноразової премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, включивши у розрахунок з якого призначається пенсія додаткові види грошового забезпечення, які вказані у довідці УМВС України в Рівненській області №5/229 від 09.10.2017 року: одноразову премію, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію за невикористану відпустку з 31 квітня 2017 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 64 % грошового забезпечення на 59% грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області встановити ОСОБА_1 основний розмір пенсії 64 % грошового забезпечення з 31 квітня 2017 року.

В решті вимог - відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного Управління пенсійного фонду України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1280 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду Харечко С.П.