Постанова № 71278254, 14.12.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/7604/17

Номер провадження 2а/554/554/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2017 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі :

головуючого - судді - Січиокно Т.О.

за участю: секретаря - Ромахової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

у вересні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним вище адміністративним позовом та просить:

- визнати протиправним дії та скасувати рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 79 від 30.08.2015 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років;

- зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.1014 року 1697 - VII з часу звернення до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з 21.08.2017 року, виходячи з розрахунку 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати відповідно до довідок прокуратури Полтавської області, які надавалися ним при зверненні до зазначеного територіального підрозділу Пенсійного фонду України.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він 21.08.2017 року звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру», додавши необхідні документи, передбачені постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунок) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 22-1 від 25.11.2005 року. 30.08.2017 року рішенням № 79 відповідач відмовив йому у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» за відсутністю правових підстав з посиланням на те, що з 01 червня 2015 року пенсії у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються. Дане рішення він вважає протиправним, оскільки станом на 01.06.2015 року єдиним чинним Законом України «Про прокуратуру» був Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.21991 року за № 1789-ХІІ з подальшими і доповненнями. Норми цього Закону були чинними станом на 01.06.2015 року і саме цей Закон офіційно втратив чинність з 15.07.2015 року відповідно до положень абзацу 1 п.1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року за № 1697- VІІ, окрім положень, які не стосуються суті спору. Отже обмеження, встановлені щодо призначення спеціальних пенсій у п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року не можуть бути застосовані до положень ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, оскільки останній на час встановлення згаданих обмежень не мав жодної юридичної сили, а тому не міг бути застосований при вирішенні питань призначення пенсійного забезпечення за вислугу років працівникам прокуратури до 01.06.2015 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, наполягав на його задоволенні з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача Гришко М.Г. заперечила проти задоволення позову з тих підстав, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/ щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банку України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», податкового та митного кодексів України, положення про помічника - консультанта народного депутата України. Згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», у тому числі і ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року. Оскільки позивач звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про призначення пенсії 21.08.2017 року, тобто після 01.06.2015 року, тому йому правомірно відмовлено у призначенні пенсії відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру».

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку:

21.08.2017 року до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 30.08.2017 року № 79 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю правових підстав, а саме зазначено, що з 01 червня 2015 року згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213, у зв'язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/ щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України, в тому числі «Про прокуратуру» втратили чинність. Ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, яка регулює питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури, мала набрати чинності з 25.04.2015 року (через 6 місяців після опублікування цього Закону). Водночас, Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо відтермінування набрання чинності від 21.04.2015 року змінив дату набрання чинності з 25.04.2015 року на 15.07.2015 року. Тобто, з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених законом , не призначаються раніше призначені пенсії не перераховуються. (а.с.7).

За матеріалами справи загальний страховий стаж ОСОБА_1 підтверджений в установленому законом порядку та становить 25 років 8 місяців 29 днів, стаж за вислугу років - 23 роки 3 місяці 29 днів, стаж на посадах прокурора - 20 років 11 місяців.

У відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.22 Конституції України права і свободи не є вичерпними, гарантуються державою і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання пов'язані з реалізацією права на соціальний захист громадян, відтак сформулював правову позицію за змістом якої - Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури, до яких законодавцем віднесено позивача, встановлено Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ та ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

Відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, який втратив чинність 15 липня 2015 року, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, у період з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше - 12 років 6 місяців.

Поряд з цим слід зазначити, що згідно п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015р., у разі неприйняття до 01 червня 2015року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус судців», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» цього Закону, закон щодо призначення усіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність норми Закону № 1789 щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення за вислугу років і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Аналізуючи положення п.5 розділу ІІІ прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», суд зазначає, що ним скасовані діючі станом на 01.06.2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, і відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, а не система окремих пенсій взагалі, як помилково вважає апелянт.

15 липня 2015 року набрав законної сили Закон ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, відповідно до ч.1 ст.86 якого прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше - 12 років 6 місяців.

Вказана норма набрала законної сили лише після 01.06.2015 року, відтак станом на вказану дату не була діючою, а тому норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» на неї не розповсюджуються, ця норма іншими законами не скасовувалась і її дія не зупинялась, у зв'язку з чим з 15.07.2015 року право прокурорських працівників на пенсійне забезпечення за вислугу років законодавцем було відновлено, отже прокурори з вказаної дати фактично мають таке право.

Відтак, на зміну положенням ст.50-1 Закону №1789-ХІІ набули чинності положення ст.86 Закону №1697-VII, відповідно до яких в повній мірі збережено право працівників прокуратури на пенсійне забезпечення за вислугою років. При цьому, вимоги ст.86 Закону №1697-VII аналогічні змісту ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо періоду роботи, який зараховується до стажу роботи, котрий дає право на призначення пенсії за вислугою років та розміру пенсійного забезпечення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно було прийнято рішення щодо відмову у призначенні пенсії позивачу з посиланням на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015р., у зв'язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню.

На час звернення позивача з заявою діяли норми Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014року №1697-VII, то до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч.2 ст.86 цього Закону, за змістом якої пенсія прокурорам призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включаються усі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Оскільки відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, то право останнього повинно бути поновлено шляхом зобовязання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, а не шляхом зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії за вислугу років, як той просить.

Окрім цього, позивач просить суд здійснити нарахування та виплату пенсії за вислугу років відповідно до довідок прокуратури Полтавської області, які надавалися позивачем при зверненні до відповідача.

Однак у судовому засіданні правильність вказаних довідок судом не досліджувалася, у зв'язку з чим у резолютивній частині суд вважає за необхіднезобовязати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII з часу звернення до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, тобто з 21.08.2017 року, виходячи із розрахунку 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Таким чином, адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

У зв'язку з цим, судові витрати, понесені позивачем слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської областіна користь ОСОБА_1 у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст.6-14,71,159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії та скасувати рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 79 від 30.08.2017 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII з часу звернення до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, тобто з 21.08.2016 року, виходячи із розрахунку 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м.Полтава шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення, а особою, яка не була присутня у судовому засіданні під час її проголошення в той же строк з часу отримання її копії. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Т.О. Січиокно

Повен текст постанови виготовлено судом 19.12.2017 року.