Ухвала суду № 71277455, 22.12.2017, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/2148/14-ц

Номер провадження 6/530/37/17

УХВАЛА

22.12.2017 року м.Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Дем’янченка С.М., секретарі Тараненко Т.І. розглянувши подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зіньківського районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа,-

в с т а н о в и в:

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Зіньківського районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1

звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІІ провулок Гоголя,15,Зіньківського району Полтавської області без вилучення паспортного документа. З подання вбачається, що на виконанні у Зіньківському районному відділі державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області знаходиться виконавче провадження № 47175000 з виконання судового наказу № 530/2148/14-ц виданого 10.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, ідентифікаційний номер суду невідомий, аліменти на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину, щомісячно , починаючи з 01 грудня 2014 року і до їх повноліття. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч.5 ст.19 Закону України “Про виконавче провадження”. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що майно належне боржнику відсутнє, боржник ОСОБА_4 ухиляється від виконання зобов’язань покладених на нього рішенням суду. В зв’язку з вищевикладеним і враховуючи значний термін невиконання боржником ОСОБА_4 зобов’язань та законних вимог виконавця, а також те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, тому державний виконавець відділу державної виконавчої служби Зіньківського районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа.

Згідно ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи якає боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

В судовому засіданні 22.12.2017 року представник ВДВС Зіньківського ГТУЮ Полтавської області ОСОБА_6 з’явилася подання підтримала в повному обсязі, стягувач ОСОБА_3 подання не пітримала, боржник ОСОБА_4 подання не визнав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 11 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, здійснювати необхідні заходи своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно ст.6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України”, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов’язань.

Судом встановлено, що на виконанні у Зіньківському районному відділі державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області знаходиться виконавче провадження № 47175000 з виконання судового наказу № 530/2148/14-ц виданого 10.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, ідентифікаційний номер суду невідомий, аліменти на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину, щомісячно , починаючи з 01 грудня 2014 року і до їх повноліття ( а.с.3,4). На час звернення до суду заборгованість боржника ОСОБА_4 становить 132000 грн. Як вбачається з матеріалів справи та пояснення самого боржника ОСОБА_4 він з 06.09.2017 року працевлаштувався в АТП «15335» м. Зіньків Полтавської області, відповідно до платіжного доручення № 2339 від 07.12.2017 року з нього стягнуто 1312 грн. 15 коп. аліментів на користь стягувача.

У відповідності до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України,за винятком обмежень,які встановлюються законом.

Статтею 2 Протоколу N4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97 визначено, що на здійснення права кожного залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.6 цього Закону, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Частиною другою ст.6 цього Закону передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Згідно п.18 ч.3 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

У проведеному 01.02.2013 року Верховним Судом України аналізі судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вказано, що з погляду значення словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону № 3857-XII та у п.18 ч.3 ст.11 Закону №606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Таким чином, поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З матеріалів виконавчого провадження та наявних у справі доказів не вбачається наявність факту свідомого ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, про те, вбачається, що це невиконання зумовлене об'єктивними причинами, зокрема, відсутністю майна, як вказано в поданні, крім цього державним виконавцем до подання не додані та нічим не підтверджені запити направлені до відділу Держгеокадастру у Зіньківському районі, Державної інспекції сільського господарства у Полтавській області, Центру з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Зіньківського, Котелевського та Диканського районів, щодо виявлення зареєстрованого за ОСОБА_4 нерухомого майна, земельних ділянок, паю, сільськогосподарської (будівельної) техніки, транспортних засобів.

Також, із наявних у матеріалах справи документах не вбачається рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення про отримання ОСОБА_4 постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а, відтак, їх не можна вважати достатніми доказами щодо надіслання та одержання ОСОБА_4 вказаних постанов з визначеним у них терміном для самостійного виконання судових рішень,крім цього з матеріалів подання не вбачається, доказів того, що державний виконавець здійснював виїзд за місцем проживання боржника.

Враховуючи вище викладене та приймаючи до уваги, те, що державним виконавцем не вжито всіх заходів примусового виконання рішень передбачених законом, а також відсутні підтверджуючі документи про здійснення виїзду державного виконавця за місцем проживання боржника та направлення викликів боржнику, те, що стягувач ОСОБА_3 не підтримає подання, боржник ОСОБА_4 з 06.09.2017 року працевлаштувався в АТП «15335» м. Зіньків Полтавської області, відповідно до платіжного доручення № 2339 від 07.12.2017 року з нього стягнуто 1312 грн. 15 коп. аліментів на користь стягувача, тобто стягнення аліментів проводиться, а тому суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави для задоволення подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зіньківського районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.441, 260-261 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

В задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зіньківського районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвали суду може бути подано протягом п’ятнадцяти днів після її проголошення, або з дня її отримання учасниками справи.

Суддя -