Постанова № 71276139, 25.11.2011, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 2-а-12316/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 року Ірпінський міський суд Київської області у складі

Головуючої Саранюк Л. П.

при секретарі Коробай А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді адміністративну справу за позовом Ірпінського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач у жовтні 2011 року звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що Ірпінським міським центром зайнятості (далі - ІМЦ) у відповідності до ст. ст. 2, 4 Закону України Про зайнятість населення, ст. ст. 4, 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, 16.11.2005 року була зареєстрована громадянка ОСОБА_1, як така, що шукає роботу. В день реєстрації в центрі зайнятості 16.11.2005 р. на громадянку ОСОБА_1 спеціалістом центру була створена Персональна Картка безробітного. Згідно витягу із наказів ІМЦЗ ОСОБА_1 з 23.11.2005 р. отримала статус безробітної і їй одночасно призначено допомогу по безробіттю. Під час перебування на обліку відповідачка виявила бажання навчатися. Безробітну ОСОБА_1 було направлено до УК Славутичм. Києва на навчання за професією оператор котельністроком на три місяці три дні. Оплату за навчання безробітної в інституті здійснював Київський обласний центр зайнятості. Оплату за проїзд до УК Славутичм. Києва здійснював ІМЦЗ на підставі маршрутного листа та звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт.

Згідно маршрутного листа слухача ОСОБА_1 за листопад 2006 року та звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 15.12.2006 року ІМЦ було повернути ОСОБА_1 витрачені нею кошти на проїзд на суму 6, 00 грн.

Згідно маршрутного листа слухача ОСОБА_1 за грудень 2006 року та звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 05.01.2007 року ІМЦ було повернути ОСОБА_1 витрачені нею кошти на проїзд на суму 126, 00 грн.

Згідно маршрутного слухача листа ОСОБА_1 за січень 2007 року та звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 07.02.2007 року ІМЦ було повернути ОСОБА_1 витрачені нею кошти на проїзд на суму 144, 00 грн.

Згідно маршрутного листа слухача ОСОБА_1 за лютий 2007 року та звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 01.03.2007 року ІМЦ було повернути ОСОБА_1 витрачені нею кошти на проїзд на суму 160, 00 грн.

Також позивач зазначає, що лише при складанні квартальних звітів було виявлено, що ОСОБА_1 з 26.04.2000 року по 21.10.2010 року буда зареєстрована як фізична особа - підприємець, з її вини з 23.11.2005 року по 02.03.2007 року їй було безпідставно повернено кошти витрачені на проїзд до УК Славутичм. Києва на суму 436,00 грн.

У звязку з вищевказаним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Ірпінського міського центру зайнятості як безпідставно виплачені кошти за проїзд на суму 436,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, підтвердив викладені обставини, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні не зявилася, про місце, дату та час розгляду справи буда належним чином повідомлена. До суду від відповідача надійшла заява з проханням розглядати позов у її відсутність, позовні вимоги не визнала просила відмовити у його задоволені. Відповідач стверджує, що вона була зареєстрована як приватний підприємець, однак ніякої підприємницької діяльності вона не вела, ніяких доходів не отримувала, вважає, що даний факт вона не приховувала від працівників ІМЦЗ і вони в будь-який момент могли перевірити ці дані в Податковій інспекції м. Ірпеня, а тому вважає, що правомірно та законно отримувала кошти на проїзд від позивача.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Так, у судовому засіданні встановлено, що Ірпінським міським центром зайнятості у відповідності до ст. ст. 2, 4 Закону України Про зайнятість населення, ст. ст. 4, 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, 16.11.2005 року була зареєстрована громадянка ОСОБА_1. В день реєстрації в центрі зайнятості 16.11.2005 р. на громадянку ОСОБА_1 спеціалістом центру була створена Персональна Картка безробітного (а.с.14). Згідно витягу із наказів ІМЦЗ ОСОБА_1 з 23.11.2005 р. отримала статус безробітної і їй одночасно призначено допомогу по безробіттю. Під час перебування на обліку відповідачка виявила бажання навчатися. Відповідно до ст. 22 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, безробітну ОСОБА_1 було направлено до УК Славутичм. Києва на навчання за професією оператор котельністроком на три місяці три дні. Оплату за навчання безробітної в інституті здійснював Київський обласний центр зайнятості. Оплату за проїзд до УК Славутичм. Києва здійснював ІМЦЗ на підставі маршрутного листа та звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт.

Також у судовому засіданні встановлено, що згідно маршрутного листа ОСОБА_1 за листопад 2006 року та звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 15.12.2006 року ІМЦ було повернути ОСОБА_1 витрачені нею кошти на проїзд на суму 6, 00 грн. (а.с. 8). Згідно маршрутного листа ОСОБА_1 за грудень 2006 року та звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 05.01.2007 року ІМЦ було повернути ОСОБА_1 витрачені нею кошти на проїзд на суму 126, 00 грн. (а.с.7). Згідно маршрутного листа ОСОБА_1 за січень 2007 року та звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 07.02.2007 року ІМЦ було повернути ОСОБА_1 витрачені нею кошти на проїзд на суму 144, 00 грн. (а.с.6). Згідно маршрутного листа ОСОБА_1 за лютий 2007 року та звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 01.03.2007 року ІМЦ було повернути ОСОБА_1 витрачені нею кошти на проїзд на суму 160, 00 грн (а.с.5).

В судовому засіданні встановлено, що лише при складанні квартальних звітів було виявлено, що ОСОБА_1 з 26.04.2000 року по 21.10.2010 року була зареєстрована як фізична особа - підприємець, з її вини з 23.11.2005 року по 02.03.2007 року їй було безпідставно повернено кошти витрачені на проїзд до УК Славутич м. Києва на суму 436,00 грн.

Отже під час постановки на облік в ІМЦЗ та отримання статусу безробітної ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттязазначила у своїй заяві що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.5). Оскільки ІМЦЗ не було відомо про те, що ОСОБА_1 з 26.04.2000 р. по 21.10.2010 року була зареєстровано як фізична особа підприємець, з її вини з 23.11.2005 року по 02.03.2007 року їй було виплачено безпідставно повернені кошти витрачені на проїзд до УК Славутичм. Києва на суму 436 грн 00коп.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідне законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Також судом встановлено, Ірпінському міському центру зайнятості стало відомо, що громадянка ОСОБА_1 є зареєстрована як фізична-особа підприємець у 26.04.2011 року, тому 27.10.2011 року було подано позов про стягнення коштів, як безпідставно виплачених. У звязку з цим строк позовної давності позивачем пропущено не було, а адміністративну позовну заяву було подано у вставлений шестимісячний термін з дня, коли особа дізналася про порушення прав, свобод чи інтересів. Безпідставні витрати Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - це нанесена шкода інтересам держави, одним із пріоритетних напрямків діяльності якої є організація матеріального забезпечення на випадок безробіття, яке гарантується державою.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України Про зайнятість населеннягромадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі і не повязані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідно до вимог ст. ст. 22, 36 Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіттязастраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки в судовому засіданні було беззаперечно встановлено, що відповідач в порушення вищевикладених вимог закону під час постановки її на облік в центрі зайнятості як безробітної повідомила, що вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, в звязку із чим безпідставно їй було повернено кошти витрачені на проїзд до УК Славутичм. Києва у сумі 436 грн 00 коп, вказана сума підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

За даних обставин, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Наведені вище обставини стверджуються копією персональної картки ОСОБА_1, копією заяви ОСОБА_1 про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітної, копією звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, копіями маршрутних листів, копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та іншими матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 1, 2, 4 Про зайнятість населення, ст. ст. 4, 7, 12, 22, 36 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 94, 157 163 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ірпінського міського центру зайнятості (р/р 37170002001779 Банк УДК у Київській області в м. Києві, МФО 821018, код ЗКПО 13725182) як безпідставно виплачені кошти за проїзд в сумі 436, 00 (чотириста тридцять шість гривень 00 коп).

Постанова в повному обсязі буде складена протягом пяти днів з дня закінчення розгляду справи 20.11.2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: ОСОБА_2