Рішення № 71273981, 20.12.2017, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/371/17-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

28 вересня 2017 року ОСОБА_1, (далі по тексту Позивач) звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що він працював у відповідача сторожем Олевського приймального відділення ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» (далі по тексту ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат», Відповідач). Наказом № 39-К від 03.05.2017 року був звільнений за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України. При його звільненні, відповідач не провів виплату належної йому заробітної плати. Просить суд стягнути з відповідача 14532.92 грн., заборгованості по заробітній платі, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, починаючи з дня звільнення, тобто з 03.05.2017 року та піддати негайному виконанню рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримав повністю подавши до суду письмову заяву щодо розгляду справи у його відсутності.

Відповідач ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» явку свого представника у судове засідання не забезпечив, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи про, що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, причину неявки суду не повідомив, заяви щодо розгляду чи/або відкладення розгляду справи та відзиву до суду не подав. У звязку із чим, і на підставі положень ст.ст.280, 281 ЦПК України (в редакції 2017 року), суд ухвалив проводити розгляд справи в заочному порядку.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України (в редакції 2017 року), слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України (в редакції 2017 року), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що заявлений позов ОСОБА_1, до ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1, перебував у трудових правовідносинах з ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат», у період з 23.10.2013 року (Наказ № 12-К) по 03.05.2017 року (Наказ № 39-К), і був звільнений Відповідачем на підставі ст.38 КЗпПУкраїни, (а.с.4).

На час подання Позивачем позовної заяви заборгованість по заробітній платі Відповідача перед Позивачем, станом на вересень місяць 2017 року складає 14532.92 грн.,(а.с.5-6).

Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Відповідно до ст.47 КЗпП України слідує, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 115 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про оплату праці» передбачено порядок за умови виплати заробітної плати.

Відповідно до п.п.2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної (Постанова КМУ від 08.02.1995 року № 100, яка є чинною на день розгляду справи), нарахування виплати, що обчислюється із середньої заробітної плати за два останні місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадку, передбаченому чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Із ст.116 КЗпП України слідує, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, але не пізніше наступного дня після предявлення вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Оскільки, Відповідач, не здійснив вчасно розрахунок по заробітку при звільненні працівника, відповідно до ст.117 КЗпП України, несе матеріальну відповідальність перед працівником у межах середньої заробітної плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Приписами ч.1 ст.117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» розяснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного та враховуючи надані суду Позивачем розрахункові листи, де вказано заборговані суми заробітної плати Відповідача перед Позивачем, за період: з січня місяця 2017 по вересень місяць 2017 року, (а.с.5-6), середньоденний заробіток позивача за два останні місяці роботи (березень - квітень) становив 6835.86 грн., (3501.92 грн., + 3333.94 грн., : 36 р.д., = 189.88 грн. с.д.,з.п.), у той час, як кількість робочих днів 161 (період за весь час затримки по день постановлення рішення суду), а саме травень 19 р.д., (робочих днів), червень - 21 р.д., липень - 21 р.д., серпень 22 р.д., вересень 21 р.д., жовтень 21 р.д., листопад 22 р.д., грудень 14 р.д.

Отже розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку з 04 травня 2017 по 20 грудня 2017 року складає 30570.68 грн. (161 р.д. х 189.88 грн. = 30570.68).

За змістом ст.ст.116, 117 КЗпП України обовязок із виплати заборгованості із заробітної плати покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану виплату.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

Як було зазначено вище Позивач був звільнений з роботи ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» 03 травня 2017 року, за власним бажанням. Остаточний розрахунок з Позивачем, Відповідачем проведено не було.

Доводи Позивача Відповідачем не спростовано, а відтак, з огляду на викладені обставини, суд вважає, що роботодавець не довів відсутності своєї вини у затримці розрахунку при звільненні працівника, а тому повинен нести відповідальність, передбачену ст.117 КЗпП України. Так до виплати підлягають 30570.68 грн. (161 р.д. х 189.88 грн. = 30570.68) середнього заробітку за весь період затримки розрахунку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України крім того покладено обовязок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Разом із тим, і враховуючи те, що Позивача при зверненні до суду за вимогу про стягнення заробітної плати звільненого від сплати судового збору на підставі п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності до ст.141 ЦПК України (в редакції 2017 року), з Відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640.00 грн.

Керуючись ст.8,21,43,55,63,129 Конституції України, ст.ст.2, 24 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.38,47,94,115-117 КЗпП України, п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» та ст.ст.2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 141, 211, 247, 259, 263-265, 267, 272, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат» (11104, м.Овруч вул.Богдана Хмельницького, 92 Житомирської області), код ЄДРПОУ 36899405, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, (11001, м.Олевськ вул.Опанасюка, 26 Житомирської області), 14 532 (чотирнадцять тисяч пятсот тридцять дві) грн., 92 коп., заборгованості по заробітній платі та 30 570 (тридцять тисяч пятсот сімдесят) грн., 68 коп., середнього заробітку за весь час затримки по день постановлення рішення суду, а всього на загальну суму 45 103 (сорок пять тисяч сто три) грн., 60 коп.

Рішення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат» на користь ОСОБА_1, заробітної плати у межах суми платежу за один місяць, а саме в сумі: 3501 (три тисячі пятсот одна) грн., 92 коп., - підлягає негайному виконанню.

В решті позову ОСОБА_1, до ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» щодо стягнення середнього заробітку по день фактичного розрахунку відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат» (11104, м.Овруч вул.Богдана Хмельницького, 92 Житомирської області), код ЄДРПОУ 36899405, на користь держави судовий збір в сумі 640.00 грн., який перерахувати на р/р 31215206700460, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37937308, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач УДКСУ в Олевському районі, МФО 811039.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до статті 354 ЦПК України (в редакції 2017 року) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може також бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 355 ЦПК України).

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: ОСОБА_2