Ухвала суду № 71273629, 26.12.2017, Апеляційний суд Волинської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів - Карпук А.К., Бовчалюк З.А.,

секретар судового засідання - Концевич Я.О.,

з участю пр-ка відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європроект Україна» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно одержаних коштів за апеляційною скаргою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Європроект Україна» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 23 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ТзОВ «Європроект Україна» про забезпечення позову у даній справі.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу та постановити нову - про задоволення заяви про забезпечення позову.

Від позивача до апеляційного суду надійшло клопотання про підтримання апеляційної скарги та розгляд справи у відсутності представника.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу заперечив та просить її відхилити.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а ухвала суду до скасування з постановленням нової ухвали з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що спірна квартира перебуває у спільній сумісній власності і частка відповідача не визначена, а також позивачем не надано належних доказів про вартість квартири, чим не підтверджено співмірність забезпечення позову із позовними вимогами.

Проте, зазначений висновок зроблений з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України (у редакції на час розгляду справи) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (п.1 ч.1 ст.152 цього Кодексу).

Згідно ч.3 ст.152 цього ж Кодексу види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із матеріалів справи вбачається, що у березні 2013 року ТзОВ «Європроект Україна» звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_2 безпідставно одержаних коштів у розмірі 75101,19 грн. (а.с.1-2).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 25.03.2013 року відкрите провадження у даній справі (а.с.4).

23 листопада 2017 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на належну ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1. Підставою для забезпечення позову зазначив те, що майже 5 років відповідач не повертає безпідставно отримані кошти, має можливість реалізувати квартиру, позбавивши позивача права задовольнити вимоги за рахунок цього майна (а.с.6-7). До заяви додав докази про належність квартири на праві спільної сумісної власності обом співвласникам, один із яких відповідач ОСОБА_2 (а.с.8). Також позивачем додано докази щодо орієнтовної вартості спірної квартири (а.с.9-11).

Колегія суддів приходить до висновку, що зазначені обставини стверджували про наявність передбачених законом підстав для задоволення заяви частково та забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на 1/2 частку належної відповідачу квартири, оскільки при приватизації квартири частки усіх співвласників є рівними і не потребують додаткового визначення.

Разом із тим, у суді апеляційної інстанції представник відповідача надав докази про те, що з 27.11.2017 року спірна квартира належить іншій особі на підставі укладеного договору її купівлі-продажу.

Ураховуючи наведене, а саме те, що на час розгляду справи апеляційним судом частка квартири, арешт на яку просить накласти позивач для забезпечення позову, уже відповідачу не належить, то у задоволенні заяви позивача слід відмовити, але з інших підстав, ніж відмовлено судом першої інстанції, у зв'язку із чим постановити нову ухвалу.

Керуючись ст.ст.153, 259, 260, 261, 376 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Європроект Україна» задовольнити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2017 року в даній справі скасувати та постановити нову ухвалу.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Європроект Україна» у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий-суддя:

Судді: