Ухвала суду № 71271948, 26.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.12.2017

Справа № 910/21643/17

За позовом 1) Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен",

2) Приватного акціонерного товариства "Київська кондитерська фабрика "РОШЕН"

до 1) Публічного акціонерного товариства "КИЇВХЛІБ",

2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів та послуг № 228350 та зобов'язання вчинити дії

Суддя Гумега О.В.

Представники: без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Кондитерська корпорація "Рошен" (позивач-1) та Приватне акціонерне товариство "Київська кондитерська фабрика "РОШЕН" (позивач-2) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "КИЇВХЛІБ" (відповідач-1) та до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач-2) про визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів та послуг № 228350 від 26.06.2017 та зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів та послуг № 228350 від 26.06.2017 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги позивачів обгрунтовані тим, що знак для товарів та послуг за свідоцтвом України №228350 не відповідає умовам надання правової охорони, встановленим абз. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" є підставою для визнання у судовому порядку вказаного свідоцтва недійсним повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 порушено провадження у справі № 910/21643/17 та призначено розгляд справи на 29.01.2018 об 11:10 год.

14.12.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача-1 надійшла заява про забезпечення позову.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), відповідно до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 11 частини 1 Перехідних положень заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судом встановлено, що заява позивача-1 про забезпечення позову подана з додержанням вимог процесуального закону, які діяли станом на час її подання.

Відповідно до заяви про забезпечення позову позивач-1просить суд до набуття рішенням суду у справі № 910/21643/17 законної сили:

- заборонити Публічному акціонерному товариству "КИЇВХЛІБ" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83, ідентифікаційний код 00381574) передавати повністю або частково право інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №228350, передавати повністю або частково права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 228350 у використання іншим особам, у тому числі, на підставі ліцензійних угод, а також відмовлятися від свідоцтва України №228350 повністю або частково, а також подавати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, ідентифікаційний код 37508596) для офіційної публікації заяви про надання будь-якій особі дозволу на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 228350 та відмовлятися від свідоцтва України № 228350 повністю або частково;

- заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (01008, вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, ідентифікаційний код 37508596) вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг будь-які зміни, що стосуються правового статусу знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України № 228350, в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на знак для товарів та послуг за вказаним свідоцтвом повністю або частково, щодо реєстрації ліцензійних договорів за вказаним свідоцтвом, а також щодо припинення дії свідоцтва України №228350 на знак для товарів і послуг шляхом відмови Публічного акціонерного товариства "КИЇВХЛІБ" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83, ідентифікаційний код 00381574) від нього повністю або частково, та здійснювати пов’язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність".

У поданій до суду заяві, в обґрунтування необхідності вжиття вищенаведених заходів до забезпечення позову, позивачем-1 вказано, що:

- позивачі є відомими виробниками та реалізаторами широкої лінійки борошняних кондитерських виробів в Україні, серед яких особливе місце займають торти "Київський торт", "Золотий ключик", "Грильяжний", "Трюфель", "Капучіно", "Празький", "Наполеон";

- протягом останніх семи років позивачі використовують особливий і характерний для їх продукції елемент пакування у вигляді стрічки, на поверхню якої безпосередньо наноситься знак "ROSHEN, зобр.", рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 10.05.2017 року визнаний добре відомим в Україні відносно ДП "КК "Рошен" станом на 01.01.2012 року щодо товарів 30 класу МКТП: "борошняні кондитерські вироби, торти" (далі - добре відомий знак "ROSHEN, зобр."), що складається зі словесного елемента "ROSHEN" золотистого кольору (пантон 873 С), який розміщено на тлі зображуваного елемента у вигляді прямокутника червоного кольору (пантон 485 С).

- позивачам стало відомо, що ТОВ "Київський БКК" здійснює виробництво та реалізацію борошняних кондитерських виробів та тортів, при пакуванні яких використовується стрічка, на поверхню якої нанесене позначення у вигляді композиції елементів золотистого кольору на червоному тлі;

- ТОВ "Київський БКК" обґрунтовує законність використання вказаного позначення наявністю у нього права на використання комбінованого знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 228350 (заявка № m201601769 від 03.02.2016), зареєстрованого 26.06.2017 року на ім’я Публічного акціонерного товариства "КИЇВХЛІБ" (відповідача -1) для товарів 30 класу МКТП: "арахісові кондитерські вироби; батончики злакові; борошняні кондитерські вироби; булочки; булочки здобні; вафлі; вівсяні продукти; галетне печиво; печиво; зернові продукти; кондитерські вироби; кондитерські вироби з цукром; ласощі для прикрашання новорічних ялинок; прісний хліб; пряники; сухе печиво; тістечка; торти; тісто; тісто бездріжджове на торти і тістечка; тісто на торти і тістечка; тісто на кондитерські вироби; торти, пироги з фруктами; хліб";

- наразі позивачі вважають, що знак для товарів та послуг за свідоцтвом України №228350 не відповідає умовам надання правової охорони, встановленим абз. 5 п. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" є підставою для визнання у судовому порядку вказаного свідоцтва недійсним повністю.

За наведених обставин, позивачі звернулись з даним позовом до суду, за яким судом порушено провадження у справі № 910/21643/17.

Однією з позовних вимог позивачами заявлено вимогу про визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів та послуг № 228350 від 26.06.2017.

У заяві про забезпечення позову позивач-1 зазначив, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору, також, власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.

Крім того, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №585 "Про оптимізацію діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності", постанову Кабінету Міністрів України № 320 від 11.05.2017 року "Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі", позивач-1 зазначив, що на даний час Міністерство економічного розвитку і торгівлі України як правонаступник Державної служби інтелектуальної власності України проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів, а також здійснює державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів права інтелектуальної власності, веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності; видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

Зважаючи на наведене, позивач-1 обґрунтовує необхідність вжиття визначених ним заходів щодо забезпечення позову, з огляду на заявлену ним позовну вимогу про визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів та послуг № 228350 від 26.06.2017, можливістю передання відповідачем-1 (Публічним акціонерним товариством "КИЇВХЛІБ") права власності на спірний знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №228350 повністю або частково будь-яким іншим особам - фізичним чи юридичним, а також, можливістю відповідача-2 (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) в будь-який момент здійснити державну реєстрацію договору про передачу права власності на знак для товарів і послуг за вказаним свідоцтвом іншим особам, що зробить неможливим виконання рішення суду про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів та послуг № 228350, у випадку задоволення судом позову у цій частині, утруднить вирішення справи по суті, а також суттєво затягне розгляд даної справи, оскільки у разі здійснення відповідачами вищеперелічених дій, необхідно буде залучати до участі у справі нових учасників судового процесу (нових власників спірного знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 228350), що призведе до порушення розумних строків розгляду даної справи.

Позивач-1 також зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.

На твердження позивача-1, у випадку такої відмови власника спірного свідоцтва (відповідача-1) від цього свідоцтва повністю або частково, виконати рішення суду у даній справі буде об’єктивно неможливо, оскільки на момент прийняття рішення у даній справі до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг вже будуть внесені відповідні відомості про припинення дії свідоцтва України № 228350 на знак для товарів і послуг.

Крім того, у випадку такої відмови відповідача-1 від спірного свідоцтва відповідач-1 матиме право на повторну реєстрацію знака для товарів і послуг за свідоцтвом України №228350 згідно з статтею 22 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" і зможе продовжити його використання пізніше. Так, за змістом статті 22 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1 - 3 статті 18 цього Закону.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії. При цьому частиною 3 наведеної статті ГПК України визначено, що суд може застосувати кілька заходів до забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України встановлено можливість розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 5 ст. 140 ГПК України).

Розглянувши заяву позивача-1 про забезпечення позову, подану через відділ діловодства суду 14.12.2017, та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для вжиття господарським судом заходів щодо забезпечення позову, визначених у наведеній заяві позивача-1, з огляду на таке.

Судом взято до уваги, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що позивач-1 належними доказами обґрунтував причини звернення із заявою про забезпечення позову, поданою 14.12.2017 через відділ діловодства суду.

Судом також встановлено, що заходи до забезпечення позову, про застосування яких судом просить позивач-1, відповідають позовним вимогам, на забезпечення яких позивач-1 просить вжити ці заходи. При цьому судом враховано співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та наслідків заборони відповідачам вчиняти певні дії.

За таких обставин, враховуючи пов’язаність заходів забезпечення позову з його предметом, ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача-1 про забезпечення позову, подану через відділ діловодства суду 14.12.2017.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Керуючись ст.ст. 136-140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен" про забезпечення позову, подану через відділ діловодства суду 14.12.2017, задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонити Публічному акціонерному товариству "КИЇВХЛІБ" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83; ідентифікаційний код 00381574) передавати повністю або частково право інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №228350, передавати повністю або частково права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 228350 у використання іншим особам, у тому числі, на підставі ліцензійних угод, а також відмовлятися від свідоцтва України №228350 повністю або частково, а також подавати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, ідентифікаційний код 37508596) для офіційної публікації заяви про надання будь-якій особі дозволу на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 228350 та відмовлятися від свідоцтва України № 228350 повністю або частково;

- заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2; ідентифікаційний код 37508596) вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг будь-які зміни, що стосуються правового статусу знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України № 228350, в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на знак для товарів та послуг за вказаним свідоцтвом повністю або частково, щодо реєстрації ліцензійних договорів за вказаним свідоцтвом, а також щодо припинення дії свідоцтва України №228350 на знак для товарів і послуг шляхом відмови Публічного акціонерного товариства "КИЇВХЛІБ" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83; ідентифікаційний код 00381574) від нього повністю або частково, та здійснювати пов’язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність".

3. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 26.12.2017 у справі № 910/21643/17 є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 26.12.2017, та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

4. Строк пред’явлення даної ухвали Господарського суду міста Києва від 26.12.2017 у справі № 910/21643/17 до виконання становить три роки, тобто до 26.12.2020.

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2017 у справі № 910/21643/17 є позивач – Дочірнє підприємство "Кондитерська корпорація "Рошен" (04176, м. Київ, вул. Електриків, будинок 26/9; ідентифікаційний код 25392188).

6. Боржниками у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2017 у справі № 910/21643/17 є:

відповідач-1 - Публічне акціонерне товариство "КИЇВХЛІБ" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83, ідентифікаційний код 00381574);

відповідач-2 - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, ідентифікаційний код 37508596).

7. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Гумега О.В.