Рішення № 71271942, 11.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017

Справа № 910/5380/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Центросервіс"

до

Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

про

стягнення 2 673 219 грн 74 коп.

Представники:

від позивача:

не з’явились

від відповідача:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.03.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Центросервіс" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення 2 673 219 грн 74 коп., в тому числі: 1 428 081 грн 60 коп. основної заборгованості, 94 605 грн 52 коп. 3 % річних та 1 150 532 грн 62 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки № 1009 від 14.11.2013 належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 1 428 081 грн 60 коп., крім того у зв’язку з невиконанням зобов’язань за договором позивачем 94 605 грн 52 коп. 3 % річних та 1 150 532 грн 62 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 порушено провадження у справі № 910/5380/16, розгляд справи призначено на 18.04.2016.

18.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

18.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2016, у зв’язку з невиконання сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено на 23.05.2016.

23.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

23.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 призначено у справі судову технічну експертизу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 зупинено провадження у справі до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/5380/16, та повернення матеріалів справи до суду.

Супровідним листом від 08.06.2016 матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

14.04.2017 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість дачі висновку судово-технічної експертизи документів, у зв’язку з ненаданням додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертного дослідження, станом на 31.03.2017.

27.04.2017 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи та зразки без виконання експертизи, у зв’язку з нездійсненням оплати вартoстi експертного дослідження та ненаданням додаткових матеріалів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2017 поновлено провадження у справі № 910/5380/16, розгляд справи призначено на 22.05.2017.

12.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 зупинено провадження у справі № 910/5380/16 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у справі № 910/5380/16, та повернення матеріалів справи до суду.

Супровідним листом від 06.06.2017 матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

03.07.2017 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про забезпечення виконання попередньої оплати експертизи.

10.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшов лист.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 зобов’язано Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" оплатити вартість експертного дослідження протягом встановленого експертом строку, відповідно до направленого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз рахунку.

01.08.2017 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про забезпечення виконання попередньої оплати експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Центросервіс" оплатити вартість експертного дослідження протягом встановленого експертом строку, відповідно до направленого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз рахунку № 5772 від 21.07.2017.

15.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли докази оплати експертизи для долучення до матеріалів справи.

21.08.2017 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи та висновок експерта за результатами проведення судово–технічної експертизи документів № 10674/12189-12193/17-33 від 08.08.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 провадження у справі № 910/5380/16 поновлено, розгляд справи призначено на 28.09.2017.

06.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

07.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

26.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення.

28.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.09.2017 оголошено перерву до 12.10.2017.

06.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

06.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2017, у зв’язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено на 09.11.2017.

31.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

07.11.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 628 081 грн 60 коп. заборгованості, 41 597 грн 68 коп. 3 % річних та 501 476 грн 98 коп. інфляційних втрат.

Судове засідання, призначене на 09.11.2017, не відбулося у зв’язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 розгляд справи призначено на 11.12.2017

07.12.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники сторін в судове засідання 11.12.2017 не з’явились, представник відповідача клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подане позивачем клопотання, суд відмовляє в його задоволенні, з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Проте, позивач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Суд, з урахуванням частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши подану через відділ діловодства суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, прийняв її до розгляду та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 628 081 грн 60 коп. заборгованості, 41 597 грн 68 коп. 3 % річних та 501 476 грн 98 коп. інфляційних втрат.

У судовому засіданні 11.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центросервіс" (позикодавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (позичальник за договором) укладено договір позики № 746 (далі – договір позики) відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальника продукцію відповідної кількості, якості та вартості, відповідно специфікації № 1 (додаток № 1) до даного договору, а позичальник зобов’язується повернути по закінченню терміну позики позикодавцеві таку ж кількість продукції, відповідної якості.

Пунктом 6.1 договору позики визначено, що цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013. Умови договору мають однакову юридичну силу і можуть бути змінені тільки з їх взаємної згоди з обов'язковим підписанням додаткової угоди.

Згідно з пунктом 2 договору позики продукція передається позикодавцем за адресою - база ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, село Каменоломня, вул. Київська № 7. Позикодавець передає позичальнику продукцію партіями згідно письмових заявок позичальника протягом 5 календарних днів з моменту отримання такої заявки. При передачі продукції, на підставі товаротранспортних документів, сторонами складаються акти прийому-передачі продукції, в яких зазначаються кількість, якість і вартість переданої продукції.

У відповідності до пункту 2.2 договору позики сторони погодили, що термін позики, на який продукція надається позичальнику, становить 120 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі продукції.

Після закінчення терміну, зазначеного в пункті 2.2 договору позики, позичальник зобов'язаний повернути протягом 30 днів таку ж кількість продукції, відповідної якості, зазначених в актах прийому-передачі, складених у відповідності з пунктом 2.1 цього договору (пункт 3.1 договору позики).

На виконання умов договору позики № 746 від 16.07.2017 позивач передав, а відповідач прийняв у власність продукцію – метанол технічний ГОСТ 2222-95 у кількості 127,28 т, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписами представниками сторін та скріпленими відтисками печаток підприємств видатковими накладними № 49 від 16.07.2013 на суму 278 929 грн 20 коп., № 50 від 17.07.2013 на суму 280 500 грн 00 коп., № 52 від 24.07.2013 на суму 326 053 грн 20 коп., № 51 від 24.07.2013 на суму 262 548 грн 00 коп., № 61 від 06.08.20163 на суму 280 051 грн 20 коп. та актами приймання-передачі від 17.07.2013, від 18.07.2013, від 25.07.2013, від 25.07.2017, від 07.08.2013.

14.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центросервіс" (постачальник за договором) та Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (покупець за договором) укладено договір поставки № 1009 (далі – договір поставки) відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у визначений термін у власність покупця товар згідно специфікації № 1 (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 11.1 договору поставки передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013.

Згідно з пунктом 2.1 договору поставки товар поставляється постачальником на умовах DDP - база ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, село Каменоломня, вул. Київська № 7 (відповідно до Інкотермс в редакції 2000 року). Транспортні витрати по доставці товару в пункт призначення включені в ціну товару.

Відповідно до пункту 2.2. договору поставка товару здійснюється в термін не більше 5 днів з моменту отримання постачальником заявки від покупця. Поставка товару може здійснюється партіями відповідно до заявки і потребою покупця.

Право власності на товар переходить з моменту отримання товару покупцем і підписання сторонами накладної та акту прийому-передачі (пункт 2.3 договору поставки).

У відповідності до пункту 4.2 договору поставки оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 банківських днів після поставки товару та підписання акту прийому-передачі.

09.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центросервіс" (сторона-1 за договором) та Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (сторона-2 за договором) укладено угоду про припинення зобов’язань № 1051, відповідно до умов якої сторони визначили, що Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" має зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦентросервіС" по поверненню продукції (метанол технічний ГОСТ 2222-95 в кількості 127,28 т.) на суму 1 428 081 грн 60 коп., що виникли відповідно до договору позики № 746 від 16.07.2013, термін виконання яких настав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Центросервіс" відповідно до умов договору поставки № 1009 від 14.11.2013 має зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" з постачання продукції (метанол технічний ГОСТ 2222-95 в кількості 127,28 т.) на суму 1 428 081 грн 60 коп., термін виконання яких настав. Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання в частині поставки і повернення продукції припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Згідно з пунктом 2 угоди про припинення зобов’язань метанол технічний ГОСТ 2222-95 в кількості 127,28 т. на суму 1 428 081 грн 60 коп., в тому числі ПДВ 238 013 грн 60 коп. (далі - товар), переданий стороною-1 стороні-2 за договором позики № 746 від 16.07.2013, вважати товаром, поставленим за договором поставки № 1009 від 14.11.2013 в кількості 127,28 т і на суму 1 428 081 грн 60 коп. з моменту підписання цієї угоди.

Пунктом 3 угоди про припинення зобов’язань визначено, що умови та порядок взаєморозрахунків застосовується відповідно до умов договору № 1009 від 14.11.2013.

З моменту підписання даної угоди вважати зобов'язання сторін по договору позики № 746 від 16.07.2013 припиненими в обсязі, зазначеному в пункті 1 даної угоди.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що вони за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору поставки № 1009 від 14.11.2013 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за отриманий товар у розмірі 628 081 грн 60 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 628 081 грн 60 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов’язку з оплати отриманого товару за договором поставки № 1009 від 14.11.2013 та факту наявності заборгованості у розмірі 628 081 грн 60 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 628 081 грн 60 коп.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 41 597 грн 68 коп. 3 % річних та 501 476 грн 98 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 31.12.2013 по 15.03.2016.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов’язання за договором поставки № 1009 від 14.11.2013, вимоги позивача про стягнення з відповідача 41 597 грн 68 коп. 3 % річних та 501 476 грн 98 коп. інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Наявний в матеріалах справи сертифікат Торгово-промислової палати України від 03.12.2014 № 5592/05-4, відповідно до якого ТПП України засвідчила відповідачу форс-мажорні обставини з 27.02.2014, не приймається судом до уваги, оскільки не містить відомостей про договір поставки № 1009 від 14.11.2013, невиконання якого відповідачем спричинило передання спору на вирішення господарському суду, а отже не може вважатися доказом підтвердження дії обставин непереборної сили на виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 1009 від 14.11.2013.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 26, офіс 505, ідентифікаційний код 00153117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центросервіс" (03040, місто Київ, вулиця Михайла Стельмаха, будинок 10-А, ідентифікаційний код 31899531) заборгованість у розмірі 628 081 (шістсот двадцять вісім тисяч вісімдесят одна) грн 60 коп., 3 % річних у розмірі 41 597 (сорок одна тисяча п’ятсот дев’яносто сім) грн 68 коп., інфляційні втрати в розмірі 501 476 (п’ятсот одна тисяча чотириста сімдесят шість) грн 98 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 567 (сімнадцять тисяч п’ятсот шістдесят сім) грн 34 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 26.12.2017

Суддя Н.Б. Плотницька