Рішення № 71271788, 08.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2017

Справа №910/19895/17

За позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 5244,14 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача не з?явився

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 5244,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 порушено провадження у справі №910/19895/17 та призначено розгляд справи на 08.12.2017.

В судове засідання 08.12.2017 представники сторін не з'явилися, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направили.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 08.12.2017 судом встановлено не було.

В судовому засіданні 08.12.2017 судом винесено рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з’ясовано наступне.

27.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (постачальник), як постачальником було укладено Договір №УПр14/36 відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати, а покупець прийняти та вугільну продукцію (далі – ресурси) на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 3.1 договору поставки постачальник зобов’язується поставити ресурс на умовах поставки, указаних в специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційного терміну “Інкотермс” в редакції 2010 року.

17.05.2017 та 19.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ, як вантажовідправник, за накладною № 50012137 та накладною №50044577 відправив на станцію Авдіївка вагони з вантажем на адресу ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод”, у тому числі вагони №56857246, №53549762

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що що під час прибуття вагонів на станцію призначення було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладних та є меншою, тому відповідач має відшкодувати збитки у вигляді вартості втраченого вантажу в розмірі 5244,14 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею ст. 306 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, п. 22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (надалі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до накладної № 449158140 вантаж (кокс доменний) завантажено відправником та маркований вапном.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин як невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов’язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Як свідчать матеріали справи, по прибуттю на станцію Авдіївка у вагонах було виявлено недостачу вантажу, а саме у вагоні № 56857246 в кількості 2500 кг, що зазначено в комерційному акті №482803/134, у вагоні №53549762 в кількості 4150 кг, що зазначно у комерційному акті №482803/134.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Згідно ст. 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, ідентифікаційний номер 00191075) збитків в розмірі 5244 (п’ять тисяч двісті сорок чотири) грн. 14 коп., судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Мельник В.І.