Ухвала суду № 71271685, 26.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.12.2017

Справа № 910/21656/17

За позовом Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен"

до 1) Публічного акціонерного товариства "КИЇВХЛІБ"

2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про визнання недійсним патенту України № 33762 та зобов'язання вчинити дії

Суддя Гумега О.В.

Представники: без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Кондитерська корпорація "Рошен" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "КИЇВХЛІБ" (відповідач-1) та до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач-2) про визнання недійсним повністю патенту України № 33762 від 25.01.2017 на промисловий зразок та зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості щодо визнання недійсним повністю патенту України № 33762 від 25.01.2017 на промисловий зразок та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен" обгрунтовані тим, що патент України № 33762 на промисловий зразок було видано за заявкою № з201601164 від 07.07.2016 з порушенням прав позивача на знак за свідоцтвом України №78911 та добре відомий в Україні знак "ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК", що згідно з п.п. в) п.1 ст.25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" є підставою для визнання спірного патенту недійсним повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 порушено провадження у справі № 910/21656/17 та призначено розгляд справи на 29.01.2018 об 11:00 год.

14.12.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову (далі – заява про забезпечення позову).

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), відповідно до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 11 частини 1 Перехідних положень заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судом встановлено, що заява позивача про забезпечення позову подана з додержанням вимог процесуального закону, які діяли станом на час її подання.

Відповідно до заяви про забезпечення позову позивач просить суд до набуття рішенням суду у справі № 910/21656/17 законної сили:

- заборонити Публічному акціонерному товариству "КИЇВХЛІБ" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83, ідентифікаційний код 00381574) передавати повністю або частково право інтелектуальної власності на промисловий зразок за патентом України № 33762, передавати повністю або частково права інтелектуальної власності на промисловий зразок за патентом України № 33762 у використання іншим особам, у тому числі, на підставі ліцензійних угод, а також подавати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, ідентифікаційний код 37508596) для офіційної публікації заяви про надання будь-якій особі дозволу на використання промислового зразка за патентом України №33762 та відмовлятися від патенту України №33762 повністю або частково;

- заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (01008, вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, ідентифікаційний код 37508596) вносити до Державного реєстру патентів України на промислові зразки будь-які зміни та здійснювати офіційні публікації, що стосуються правового статусу промислового зразка за патентом України №33762 в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на промисловий зразок за вказаним патентом повністю або частково, щодо реєстрації ліцензійних договорів за вказаним патентом та щодо відмови від вказаного патенту його власником повністю або частково, а також публікувати заяви про надання будь-якій особі дозволу на використання промислового зразка за патентом України №33762.

У поданій до суду заяві, в обґрунтування необхідності вжиття вищенаведених заходів до забезпечення позову, вказано, що:

- позивач є власником комбінованого знаку за свідоцтвом України № 78911 з пріоритетом від 02.12.2005, який користується правовою охороною для наступних товарів 30 класу МКТП: "торти";

- рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.04.2017, затвердженим Наказом Державної служби інтелектуальної власності України № 53-Н від 03.05.2017, знак для товарів та послуг "ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК" було визнано добре відомим в Україні станом на 01.01.2009 року відносно товарів 30 класу МКТП: "торти" у відношенні особи позивача.

Позивач вважає, що патент України № 33762 на промисловий зразок було видано за заявкою № з201601164 від 07.07.2016 з порушенням прав позивача на знак за свідоцтвом України №78911 та добре відомий в Україні знак "ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК", що згідно з п.п. в) п.1 ст.25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" є підставою для визнання спірного патенту недійсним повністю.

За наведених обставин, позивач звернувся з даним позовом до суду, за яким судом порушено провадження у справі № 910/21656/17.

Однією з позовних вимог позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним повністю патенту України № 33762 від 25.01.2017 на промисловий зразок.

Відповідно до п.п. 4-6 ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" (далі - Закон) власник патенту може передавати на підставі договору право власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника патенту. Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору. Договір про передачу права власності на промисловий зразок і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Також, відповідно до п. 7 ст. 20 Закону, власник патенту має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого промислового зразка, а відповідно до п. 1 ст. 24 цього Закону власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи.

Крім того, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №585 "Про оптимізацію діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності", постанову Кабінету Міністрів України № 320 від 11.05.2017 року "Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі", позивач також зазначив, що на даний час Міністерство економічного розвитку і торгівлі України як правонаступник Державної служби інтелектуальної власності України проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів, а також здійснює державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів права інтелектуальної власності, веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності; видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

Зважаючи на наведене, позивач обґрунтовує необхідність вжиття визначених ним заходів щодо забезпечення позову, з огляду на заявлену ним позовну вимогу про визнання недійсним повністю патенту України № 33762 від 25.01.2017 на промисловий зразок, можливістю передання відповідачем-1 (Публічним акціонерним товариством "КИЇВХЛІБ") права власності за спірним патентом України №33762 на промисловий зразок повністю або частково будь-яким іншим особам - фізичним чи юридичним, а також відмови від даного патенту достроково за власною заявою, а також, можливістю відповідача-2 (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) в будь-який момент здійснити державну реєстрацію договору про передачу права власності на промисловий зразок за спірним патентом іншим особам, що зробить неможливим виконання рішення суду про визнання недійсним спірного патенту, у випадку задоволення судом позову у цій частині, суттєво утруднить вирішення справи по суті, а також суттєво затягне розгляд даної справи, оскільки у разі здійснення відповідачами вищеперелічених дій, необхідно буде залучати до участі у справі нових учасників судового процесу (нових власників спірного патенту), що призведе до порушення розумних строків розгляду даної справи.

Позивач також зазначає, що неможливість виконання рішення суду у випадку задоволення позову також може полягати й у тому, що власником спірного патенту України № 33762 на промисловий зразок на момент винесення судового рішення може бути вже зовсім інша особа чи інші особи, яку (яких) буде стосуватися рішення у даній справі, але без їх залучення до розгляду даної справи, що також може стати підставою для скасування такого рішення.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії. При цьому частиною 3 наведеної статті ГПК України визначено, що суд може застосувати кілька заходів до забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України встановлено можливість розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 5 ст. 140 ГПК України).

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, подану через відділ діловодства суду 14.12.2017, та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для вжиття господарським судом заходів щодо забезпечення позову, визначених у наведеній заяві позивача, з огляду на таке.

Судом взято до уваги, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що позивач належними доказами обґрунтував причини звернення із заявою про забезпечення позову, поданою 14.12.2017 через відділ діловодства суду.

Судом також встановлено, що заходи до забезпечення позову, про застосування яких судом просить позивач, відповідають позовним вимогам, на забезпечення яких позивач просить вжити ці заходи. При цьому судом враховано співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та наслідків заборони відповідачам вчиняти певні дії.

За таких обставин, враховуючи пов’язаність заходів забезпечення позову з його предметом, ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову, подану через відділ діловодства суду 14.12.2017.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Керуючись ст.ст. 136-140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен" про забезпечення позову, подану через відділ діловодства суду 14.12.2017, задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонити Публічному акціонерному товариству "КИЇВХЛІБ" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83, ідентифікаційний код 00381574) передавати повністю або частково право інтелектуальної власності на промисловий зразок за патентом України № 33762, передавати повністю або частково права інтелектуальної власності на промисловий зразок за патентом України № 33762 у використання іншим особам, у тому числі, на підставі ліцензійних угод, а також подавати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2; ідентифікаційний код 37508596) для офіційної публікації заяви про надання будь-якій особі дозволу на використання промислового зразка за патентом України №33762 та відмовлятися від патенту України №33762 повністю або частково;

- заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2; ідентифікаційний код 37508596) вносити до Державного реєстру патентів України на промислові зразки будь-які зміни та здійснювати офіційні публікації, що стосуються правового статусу промислового зразка за патентом України №33762 в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на промисловий зразок за вказаним патентом повністю або частково, щодо реєстрації ліцензійних договорів за вказаним патентом та щодо відмови від вказаного патенту його власником повністю або частково, а також публікувати заяви про надання будь-якій особі дозволу на використання промислового зразка за патентом України №33762.

3. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 26.12.2017 у справі № 910/21656/17 є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 26.12.2017, та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

4. Строк пред’явлення даної ухвали Господарського суду міста Києва від 26.12.2017 у справі № 910/21656/17 до виконання становить три роки, тобто до 26.12.2020.

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2017 у справі № 910/21656/17 є позивач – Дочірнє підприємство "Кондитерська корпорація "Рошен" (04176, м. Київ, вул. Електриків, будинок 26/9; ідентифікаційний код 25392188).

6. Боржниками у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2017 у справі № 910/21656/17 є:

відповідач-1 - Публічне акціонерне товариство "КИЇВХЛІБ" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83, ідентифікаційний код 00381574);

відповідач-2 - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2; ідентифікаційний код 37508596).

7. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Гумега О.В.