Рішення № 71270816, 22.12.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4128/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2017

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Логінової С.М.,

при секретарі Дяковичу О.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

за участю відповідача - ОСОБА_2,

за участю представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_2 було укладено договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка в рамках зарплатного проекту № 0002039321БН/2008-04 від 02.04.2008.

Згідно з пункти 2.1., 2.3. статті 2 кредитного договору позивачем було відкрито відповідачу кредитну лінію для проведення останнім операцій з використанням платіжної картки з лімітом заборгованості за кредитом не більше 13 800 грн. на строк до 31.03.2009 р. включно.

Відповідно до пункту 2.2. статті 2, підпункту 5.2.4. статті 5 кредитного договору відповідач зобовязався сплачувати щомісяця позивачу проценти за користування кредитом у розмірі 23,00 % річних, не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем, за який вони були нараховані, та в дату остаточного повернення кредиту.

Згідно з пунктом 3.7. статті 3 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в останній робочий день кожного місяця та/або в дату остаточного повернення кредиту. Проценти нараховуються з дня видачі кредиту по останній робочий день місяця або дату, яка передує даті повного повернення кредиту (включно).

Відповідно до п. п. 5.2.2. кредитного договору відповідач зобовязаний повернути позивачу кредит не пізніше дати остаточного погашення, вказаної у п. 2.3. кредитного договору, тобто до 31.03.2009 р. включно.

Згідно з пунктами 7.1. статті 7 кредитного договору у разі неповернення кредиту в строки, передбачені п. 2.1. кредитного договору, позичальник сплачує кредитору за кожен день прострочки, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктами 7.2. статті 7 кредитного договору у разі прострочення сплати процентів за користування кредитом в строки, передбачені п. 5.2.4. кредитного договору, позичальник сплачує кредитору за кожен день прострочки, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу по сплаті процентів у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач посилається на те, що загальна сума нарахованих та не сплачених ОСОБА_2 ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» процентів за кредитним договором, пені за прострочену заборгованість за процентами, пені за основним боргом за період з 01.03.2011 р. по 30.11.2016 р. становить 23136,07 грн. з яких: 13 916,36 грн. - заборгованість за процентами, 4504,14 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами, 4715,57 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за кредитом (основним боргом).

10.10.2012 р. Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області було винесено рішення у цивільній справі за позовом ПAT «Укрексімбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі за кредитним договором та стягнуто на користь ПAT «Укрексімбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 26081,72 грн.

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» посилається на те, що зобовязання позичальника за кредитним договором залишаються невиконаними.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість в сумі 23136,07 грн.

У судовому засідання представник позивача просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали, вказавши, що позивач пропустив строк позовної давності. Просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611, 623 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Судом встановлено, що між публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_2 було укладено договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка в рамках зарплатного проекту № 0002039321БН/2008-04 від 02.04.2008.

Згідно з п. п. 2.1., 2.3. статті 2 кредитного договору позивачем було відкрито ОСОБА_2 кредитну лінію для проведення останнім операцій з використанням платіжної картки з лімітом заборгованості за кредитом не більше 13800 гри. на строк до 31.03.2009 р. включно.

Відповідно до пункту 2.2. статті 2, підпункту 5.2.4. статті 5 кредитного договору відповідач зобовязався сплачувати щомісяця позивачу проценти за користування кредитом у розмірі 23,00 % річних, не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем, за який вони були нараховані, та в дату остаточного повернення кредиту.

Згідно з пунктом 3.7. статті 3 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в останній робочий день кожного місяця та/або в дату остаточного повернення кредиту. Проценти нараховуються з дня видачі кредиту по останній робочий день місяця або дату, яка передує даті повного повернення кредиту (включно).

Відповідно до п. п. 5.2.2. кредитного договору відповідач зобовязаний повернути позивачу кредит не пізніше дати остаточного погашення, вказаної у п. 2.3. кредитного договору, тобто до 31.03.2009 р. включно.

Таким чином, кредитний договір був укладений строком з 02.04.2008 року по 31.03.2009 року, з кінцевим терміном повернення до 31 березня 2009 року включно.

Інших умов договору сторони не підписували. Позивач не надав доказів, щодо строку дії картки, іншого строку сторонами з наявних доказів встановити неможливо.

Відповідно до частини першої ст. 631 ЦК України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обовязки відповідно до договору.

Відповідно до частин першої та третьої ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася на банківський рахунок позикодавця або реального повернення йому коштів.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Таким чином, у разі якщо договором не встановлений розмір процентів після спливу строку дії договору, слід зробити висновок про те, що їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд України висловив у постанові від 7 вересня 2016 року № 6-1412цс16, та від 09.08.2017 року № 6-2322цс16.

Суд приходить до висновку, що позивач при нарахуванні відсотків за користування кредитними коштами мав використовувати розмір процентів на рівні облікової ставки НБУ, а не 23 % річних, оскільки кредитним договором не передбачено розмір процентів після спливу строку дії кредитного договору, а саме 31 березня 2009 року.

Суму нарахованих відсотків - 13916,36 грн. за користування кредитом нарахованих за період з 01.03.2012 по 30.11.2016 р. є не обґрунтованою та такою, що не відповідає дійсності, оскільки при нарахуванні відсотків позивач застосовував в наданому розрахунку відсоткову ставку в розмірі 23% річних, що не передбачено кредитним договором.

Судом встановлено, що 10.10.2012 р. Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області було винесено рішення у цивільній справі за позовом ПAT «Укрексімбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі та стягнуто на користь ПAT «Укрексімбанк» 26081,72 грн. заборгованості за кредитним договором, а саме: 12734,40 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 9830,37 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 1280 грн. пеня на прострочену заборгованість за процентами, 1977,94 грн. пеня, за прострочену заборгованість за кредитом та судові витрати у сумі 258,24 грн.

Судом також встановлено, що погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється в примусовому порядку та фактично стягнуто із заробітної плати ОСОБА_2, згідно виконавчого листа № 2/2218/4041/12 від 12.04.2013 р., сума 8883.80 грн., що підтверджується довідкою виданою ПП «ВіеС Груп».

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» про стягнення з відповідача процентів за кредитним договором, пені за прострочену заборгованість за процентами, пені за основним боргом за період з 01.03.2011 р. по 30.11.2016 р. у сумі 23136,07 грн. з яких:13916,36 грн. - заборгованість за процентами, 4504,14 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами, 4715,57 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за кредитом (основним боргом) не підлягають задоволенню, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідно до ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» предявило позов до ОСОБА_2 у квітні 2012 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто позовна давність була перервана і позивач повинен був предявити позов до відповідача до квітня 2015 року. Позов публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» предявив до ОСОБА_2 у лютому 2017 р.

Суд критично оцінює пояснення представника позивача щодо сплати у добровільному порядку ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, оскільки стягнення здійснюється з відповідача у примусовому порядку на виконання рішення суду, яким стягнута заборгованість з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 264 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додатковї вимоги.

Суд приходить до висновку, що у задоволенні позову публічному акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 264, 526, 1048 Цивільного кодексу України, суд

вирішив:

у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Хмельницької області.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Логінова С.М.