Рішення № 71268171, 21.12.2017, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2-а/325/16/2017

Справа №325/1128/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діденко Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобовязання вчинення дій,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просив: визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у звязку із настанням інвалідності ІІ групи, внаслідок поранення, контузії та захворювання, повязаних з виконанням ним обовязків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та статей 16-163 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобовязати Міністерство оборони України призначити та здійснити виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності ІІ групи, внаслідок поранення, контузії та захворювання, повязаних з виконанням ним обовязків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та статей 16-163 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позов обґрунтований тим, що позивач є інвалідом війни 2-ої групи, що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою МСЕК від 13.10.2015 року. Згідно протоколу засідання центральної військово-лікарської комісії МОУ № 3030 від 14.08.2015 року у нього було виявлено множенні вогнепальні осколкові поранення голови, грудей, живота, лівої ноги (контузія головного мозгу-1986р.) травма, поранення (контузія) та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 20.05.2016 року він звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення, щодо виплати одноразової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 та постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975. 08.07.2016 року згідно витягу з протоколу засідання комісії з розгляджу питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги МОУ йому відмовлено та повернуті документи, щодо виплати одноразової допомоги. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 року зобовязано Міністерство оборони України повторно розглянути подані ОСОБА_2 документи для призначення одноразової грошової допомоги. Листом від 03.07.2017 року відповідач відмовив ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, мотивуючи рішення тим, що ним не надано документ, який свідчить про обставини поранення. Таку відмову позивач вважає незаконною, оскільки вона суперечить постанові КМУ № 975, та ним надано документи, які підтверджують проходження ним служби, а також архівну довідку № 4/46218 від 21.01.2017 року, яка свідчить про обставини поранення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити, пославшись на ті підставі, які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач надав Міністерству оборони України неповний пакет документів щодо виплати одноразової грошової допомоги, а саме не надано документ на підтвердження обставин поранення.

Ухвалою суду від 21 грудня 2017 року, постановленою в судовому засіданні без виходу суду до нарадчої кімнати, у звязку з набранням чинності 15 грудня 2017 року Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року, судом вирішено продовжувати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на наступних підставах.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 в період з 23.08.1985 року по 03.11.1986 року приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан, в складі військової частини пп25982, де згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 в даний період велись бойові дії, що підтверджується довідкою Приазовського районного військового комісаріату від 28.09.2016 року № 54.

Відповідно до посвідчення серії Є № 066105 від 15.10.2015 року та довідки МСЕК серії АВ № 0280987 позивач є інвалідом II групи, що пов'язано із захворюванням, яке особа отримала внаслідок служби в місцях, де велись бойові дії. Позивачу вперше встановлено 2 групу інвалідності 27.09.2011 року за загальним захворюванням (довідка МСЕК серії АД № 170165 від 27.09.2011 року).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 3030 від 14 серпня 2015 року позивачу встановлено причину захворювання, яке пов'язано з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

20.05.2016 року позивач звертався до військового комісаріату з заявою про призначення йому грошової допомоги, проте Міноборони України 08 липня 2016 року № 52 повернуло документи ОСОБА_2 на доопрацювання, через те, що ним не надано документів, які свідчать про причини і обставини поранення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 року визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання ОСОБА_2 поданих на розгляд документів, і зобовязано Міністерство оборони України повторно розглянути документи для призначення одноразової грошової допомоги.

Листом від 03.07.2017 року № 116/14/5/2345 Міністерство оборони України повторно розглянувши документи ОСОБА_2, відмовило йому у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення.

Аналізуючи правовідносини між сторонами і положення чинного законодавства, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в чинній на час виникнення спірних відносин редакції (далі - Закон) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону).

Згідно із п. б ч. 1 ст. 16-2 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (п.п. 4 п. 2 ст. 16 цього Закону).

У випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 2, 6, 8, 9 ст. 16-3 Закону).

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги (ст. 16-4 Закону).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Відповідно п. 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно п.п. 1 п. 6 Порядку (у редакції, чинній на час звернення позивача) одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з п.п. 11-13 Порядку (у редакції, чинній на час звернення позивача) військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку (п. 15 Порядку).

Ухвалами суду від 10.11.2017 року та 01.12.2017 року суд витребував у Міністерства оборони України копії всіх документів або їх перелік, які подавались ОСОБА_2 для призначення одноразової грошової допомоги, і на підставі яких Міністерство оборони України листом від 03.07.2017 року № 116/14/5/2345.

Проте, Міністерством оборони України ухвали суду проігноровані і залишились не виконані, запитувані документи не надані, і про причини їх ненадання відповідач не повідомив.

У звязку з цим, суд вважає доведеним, що саме той обсяг документів, на які посилається позивач, були предметом розгляду відповідачем і став підставою для прийняття ним рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Відмовляючи позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, відповідач виходив з того, що ОСОБА_2 не надано документів на підтвердження причин і обставин поранення, зокрема, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Проте, ні положеннями Порядку № 975, ні при прийняття Міністерством оборони України оскаржуваного рішення, не конкретизовано і не визначено, які саме документи (їх назву, обсяг, порядок і підстави отримання), повинен надати позивач для підтвердження ним причин і обставин поранення.

Такий підхід унеможливлює виконання наведених відповідачем вимог і суперечить принципу правової визначеності.

На переконання суду наданий ОСОБА_2 пакет документів, а саме копія військового квитка, довідки МСЕК, довідки Приазовського районного військового комісаріату від 28.09.2016 року № 54, витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 3030 від 14 серпня 2015 року, архівна довідка МО РФ від 31.01.2017 року, в сукупності достатньо свідчать про те, що поранення позивач отримав під час проходження військової служби у країні, де велись бойові дії, і жодних відомостей про вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або що поранення є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, надані документи не містять.

Крім того, аналогічних висновків, щодо критичного ставлення до ненадання позивачем документів на підтвердження причин і обставин поранення дійшов Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у постанові від 30.03.2017 року.

Таким чином, на переконання суду оскаржуване рішення Міністерства оборони України не відповідає критерію правомірності, і відповідачем в порядку ст. ч. 2 ст. 77 КАС України, не було надано жодних доказів на підтвердження законності прийнятого рішення.

Крім того, суд наголошує, що відповідачем було прийнято саме рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Тому, оцінюючи обраний позивачем спосіб захисту, суд вважає його належним, адже саме визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо не призначення одноразової грошової допомоги та зобовязання Міністерства оборони України призначити і здійснити виплату одноразової грошової допомоги буде сприяти ефективному захисту і відновленню порушених прав позивача.

При цьому, суд не підміняє собою орган, на який покладено вирішення зазначеного питання, адже прийняття відповідного рішення є компетенцією Міністерства оборони України.

Також, в позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката ОСОБА_3 в сумі 1500 грн., на підтвердження чого суду надано копії квитанцій до прибуткового касового ордера від 21.07.2017 року на суму 1500 грн. (750 грн. + 750 грн.), договір про надання юридичних послуг адвокатом ОСОБА_4 від 03.10.2016 року № 336, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт прийняття грошових коштів та розрахунок витрат на правову допомогу.

Відповідно до акту і розрахунку витрат сума 1500,00 грн. складається з ознайомлення з матеріалами справи 750,00 грн. та участь у судовому засіданні 750,00 грн.

Враховуючи, що адвокат ОСОБА_4 участі в судовому засіданні жодного разу не брав, на підставі ст.ст. 134, 139 КАС України, суд стягує з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу частково, в розмірі 750 грн. за ознайомлення з матеріалами справи, що було необхідним для надання позивачу правової допомоги.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 134, 139, 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобовязання вчинення дій задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у звязку із настанням інвалідності ІІ групи, внаслідок поранення, контузії та захворювання, повязаних з виконанням ним обовязків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та статей 16-163 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобовязати Міністерство оборони України призначити та здійснити виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у звязку знастанням інвалідності ІІ групи, внаслідок поранення, контузії та захворювання, повязаних з виконанням ним обовязків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та статей 16-163 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) за рахунок бюджетних асигнувань на користьОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) витрати на правову допомогу в розмірі 750 (сімсот пятдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційногоперегляду.

Повний текст судового рішення складено 26 грудня 2017 року.

Суддя Є.В. Діденко