Ухвала суду № 71267046, 27.12.2017, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7464/17

1-кс/310/1909/17

УХВАЛА

Іменем України

Слідчий суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Морока С.М., при секретарі Писанець Н.О., за участю слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 16.10.2017 до ЄРДР за №12017080130004353 клопотання слідчого СВ Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 від 26.12.2017 про арешт майна,-

В с т а н о в и в:

26.12.2017 до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене прокурором Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2 про арешт майна, вилученого під час затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України ОСОБА_3

В судовому засіданні слідчий підтримала клопотання, просила його задовольнити, посилаючись на наявність кримінального провадження та підстав для вилучення майна в ході проведення огляду підозрюваного під час його затримання.

Вислухавши слідчого, перевіривши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання з наступних підстав.

З клопотання та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 16.10.2017 приблизно о 16 годині 27 хвилин ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, із заздалегідь підготовленим муляжем саморобного вибухового пристрою, що знаходився у картонній коробці з-під ноутбуку, через вхідні двері проник до приміщення Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення №115 Повного Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_4 і Компанія», розташованого за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, проспект Праці, 39, де підійшов до касира-оцінювача ОСОБА_5, після чого, висловлюючи погрозу приведення в дію принесеного з собою вибухового пристрою шляхом вибуху, тобто, висловлюючи погрозу застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, заволодів грошовими коштами Відокремленого підрозділу «Ломбардне відділення №115 Повного Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_4 і Компанія» на загальну суму 11399 гривень.

Після цього ОСОБА_3, заволодівши майном Повного Товариства «Ломбард «Комод» ОСОБА_4 і Компанія», покинув місце скоєння злочину, розпорядившись у наступному викраденим майном на власний розсуд, чим завдав вказаному товариству майнову шкоду на загальну суму 11399 гривень.

За вказаним фактом розпочато досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080130004353 від 16.10.2017, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

24.12.2017 за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) затриманий ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Під час затримання у ОСОБА_3, в порядку ст. 208 КПК України, тимчасово вилучене його майно, а саме мобільний телефон «Huawei» IMEI № 1. 8607 9603 6896 803, 8607 9603 6939 413, з сім-картою мобільного оператору зв’язку «Водафон» з номером: + 3 8 (099) 064 93 34.

24.12.2017, на підставі ст. 98 КПК України, вищевказаний телефон з сім-картою мобільного оператора визнаний речовими доказами.

Вказаний мобільний телефон з сім-картою, вилучений у ОСОБА_3, знаходився в нього при собі під час вчинення вказаного кримінального правопорушення.

У зв’язку з тим, що вилучені у підозрюваного ОСОБА_3 під час затримання речі мають суттєве значення у кримінальному провадженні, виникає необхідність в проведенні перевірки місцезнаходження вказаних речей в момент вчинення вказаного злочину, для підтвердження причетності підозрюваного ОСОБА_3 до його вчинення, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, вилучене у підозрюваного, а саме на мобільний телефон з сім-картою.

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його чинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Телефон, вилучений у підозрюваного, має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки може містити підтвердження причетності підозрюваного ОСОБА_3 до вчинення злочину, визнаний речовими доказами у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки вилучені речі відповідають критеріям ст. 98 КПК України, а тому для їх збереження як речових доказів, на них необхідно накласти арешт.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя -

У х в а л и в:

Клопотання слідчого СВ Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 від 26.12.2017 – задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 24.12.2017 у підозрюваного ОСОБА_3 під час його затримання, а саме: мобільний телефон «Huawei» IMEI № 1. 8607 9603 6896 803, 8607 9603 6939 413, з сім-картою мобільного оператору зв’язку «Водафон» з номером: + 3 8 (099) 064 93 34, з метою забезпечення збереження вказаних речей, як речових доказів.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Арешт майна може бути скасований у порядку, встановленому КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.М. Морока