Ухвала суду № 71266427, 26.12.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/579/2017(м)

263/7652/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року м. Маріуполь

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі у складі:

суддів Свіягіної І.М.,

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

при секретарі Болдовській К.В.,

за участю прокурора Заїка О.В.,

за участю захисника ОСОБА_3,

за участю обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у м. Маріуполі кримінальне провадження за № 12017050770001657 від 06 червня 2017р. за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3, діючого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4, на вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 18 жовтня 2017 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Маріуполь Донецької області, громадянка України, не працююча, незаміжня, маюча малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно якої позбавлена батьківських прав, раніше судима:

06 грудня 2011 року Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік;

13 лютого 2012 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

11 червня 2014 року Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік з випробувальним терміном на 1 рік;

16 грудня 2014 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць обмеження волі;

28 квітня 2016 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст.71, ст.72 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць;

13 червня 2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.ч.1,4 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяць, звільнена по відбуттю покарання 10 лютого 2017 року,

яка зареєстрована та мешкає за адресою: вул. Свердлова, 50, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область,

засуджена за ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Стягнуто з обвинуваченої ОСОБА_4на користь ТОВ «Руш» 1535,80 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

В с т а н о в и л а :

за вироком суду ОСОБА_4 визнана винною у тому, що вона 02 червня 2017 року приблизно о 18 год. 50 хв., знаходячись у приміщенні магазину «Єва» № 294-а, який розташований за адресою: пр. Будівельників, 93 у Центральному районі м. Маріуполя, умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадання чужого майна, скориставшись тим, що ніхто не спостерігає за її злочинними діями, таємно, зі стелажів, розташованих у торгівельному залі, викрала майно, що належить ТОВ «РУШ», а саме: туалетну воду «Ланівін Еклат», обємом 50 мл вартістю 879,20 грн.; пральний порошок «Персіл гель», обємом 2,19 л, вартістю 223,20 грн.; рідке мило «Джонсон Бебі», обємом 300 мл, вартістю 63,92 грн.; крем дитячий «Джонсон Бебі», вартістю 62,32 грн.; заховавши у сумку, яку носила у лівій руці, та не сплативши за товар, пройшла повз робочу касу, після чого покинула приміщення магазину, спричинивши своїми діями ТОВ «Руш» матеріальну шкоду у сумі 1228,64 грн.

На дане судове рішення обвинуваченою ОСОБА_4 та захисником ОСОБА_3, діючим в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4, подані апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах обвинувачена та її захисник, не оспорюючи висновків суду щодо встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення, доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій, просять вирок суду щодо обвинуваченої ОСОБА_4 в частині призначеного покарання змінити, у звязку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, внаслідок суворості, застосувати вимоги ст.75 КК України та призначити покарання за наявності обставин, що помякшують покарання, з випробуванням.

На апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3 від прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 надійшли заперечення, в яких прокурор відстоює законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення, просить вирок суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинувачену ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3, які підтримали доводи своїх апеляційних скарг, просили вирок суду в частині призначеного покарання змінити, призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.75 КК України, від призначеного покарання звільнити з випробуванням; думку прокурора Заіки В.В., який відстоював законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення, просив вирок суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення; перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за якої її засуджено, були зроблені на підставі її визнавальних показань, а провадження було розглянуте в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

З урахуванням цього суд першої інстанції встановив фактичні обставини провадження та кваліфікував дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України.

А тому висновки суду щодо фактичних обставин провадження, доведеності винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 та правильності кваліфікації її дій за ч.2 ст.185 КК України, які не оскаржувалися в апеляційних скаргах, згідно до ст.404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Доводи обвинуваченої ОСОБА_4 та захисту про призначення покарання у спосіб, зазначений в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.

Покарання обвинуваченої ОСОБА_4 призначено відповідно до вимог ст.65 УК України.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Дійсно відповідно до ч.4 ст.74 КК України, особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано , що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 судом дотримано вимоги кримінального закону, дані про її особу, тому, на думку колегії суддів, призначено покарання, що відповідає тяжкості кримінального правопорушення та її особі, є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Так, обвинувачена ОСОБА_4 вчинила злочин середньої тяжкості, за який передбачено покарання до пяти років позбавлення волі, раніше неодноразово судима за корисливі злочини, має 6 судимостей, які встановленому порядку не зняті та не погашені, обєктом посягань є суспільні відносини у сфері охорон права приватної власності, новий злочин вчинила в період не знятої та не погашеної судимості.

Судом взято до уваги дані про особу винної, яка, будучи особою працездатного віку, не працює та суспільно-корисною працею не займається, постійного законного джерела прибутку не має.

Колегія суддів звертає увагу на те, що 11 червня 2014 року Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області обвинувачена ОСОБА_4 була визнана винною за ч.2 ст.185 КК України та останній було призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік з випробувальним терміном на 1 рік.

Разом з тим, в період випробувального строку скоїла новий корисний злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, у звязку з чим була визнана винної і засуджена 16 грудня 2014 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області із застосуванням ст.71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць обмеження волі.

Все це свідчить про небажання обвинуваченої ОСОБА_4 стати на шлях виправлення, з урахуванням поведінки обвинуваченої і її ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.

Суд, з урахуванням обставин, помякшуючих покарання, призначив обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.185 КК України, та обґрунтовано визнав, що зазначені помякшуючі покарання обставини у сукупності не дають суду підстав для призначення покарання із застосуванням положень ст.75 КК України, тому що істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого корисливого злочину проти власності, і не свідчать про можливість призначення покарання із застосуванням наведеної норми кримінального Закону, а також не відповідають загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України.

Таким чином, підстав для застосування до призначеного покарання вимог ст.75 КК України, колегія суддів також не вбачає.

Будь які дані, які свідчили б про необ'єктивність, упередженість органів досудового слідства або суду, істотні порушення норм кримінального процесуального закону, які перешкоджали або могли перешкоджати повно і всебічно розглянути справу, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404,407,418,419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3, діючого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 18 жовтня 2017 року, щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженій, яка утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.

Судді:

__ ______ ______

І.М.ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_2