Рішення № 71266157, 15.12.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/7623/17

Провадження №2-а/265/344/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді – Міхєєвої І.М.

за участю секретаря судового засідання – Розсоха І.О.

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Маріуполя Донецької області про визнання неправомірною діяльність та зобов’язання здійснити перерахунок пенсі,

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2017 року до суду звернувся позивач із позовом до Лівобереджного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Маріуполя Донецької області (надалі УПФУ) про визнання неправомірною бездіяльність та зобовязання відповідача провести перерахунок пенсії та зарахувати до стажу роботи період з 02.12.1974 року по 26.05.1975 року; з 21.11.1975 року по 09.06.1976 року; з 10.06.1976 року по 29.05.1984 року в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи у вказаний період з 12.08.2006 року, тобто з часу отримання документів від відповідача про призначення пенсії за віком. 05.10.2017 року позивач звернувся до УПФУ з заявою про перерахунок пенсії, проте відповідачем було відмовлено в перерахунку їй пенсії, в зв’язку з чим вимушена звернутися за захистом своїх прав до суду.

Позивач та її представник до суду не з’явилися надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача діючий на підставі довіреності заперечував проти задоволення позову, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що здійснити перерахунок пенсіє позивачу та зарахувати до стажу роботи періоди роботи з 02.12.1974 року по 26.05.1975 року; з 21.11.1975 року по 09.06.1976 року; з 10.06.1976 року по 29.05.1984 року в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах не є можливим, оскільки позивачем не надані трудові договори за вищевказані періоди або довідки з зазначенням періоду роботи в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а трудова книжка позивача не містить інформації про користування пільгами щодо обчислення стажу.

Ухвалою суду від 15 грудня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ про визнання неправомірною діяльність та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за вказані періоди в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах з 12 серпня 2006 по 30 квітня 2017 року включно, залишено без розгляду, враховуючи, що такий період виходить за межі передбаченого законом шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду.

Щодо вимог позивача за період з 01 травня 2017 року, то суд суд перевіривши матеріали справи доводи позову та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи й не оспорюється сторонами наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером та знаходиться на обліку в ФПФУ з 12 серпня 2006 року, як отримувач пенсії за віком.

Позивач 05 жовтня 2017 року звернувся до УПФУ з заявою, в якій зазначив, що при розрахунку їй пенсії УПФУ не враховано стаж роботи в районах Крайньої Півночі з урахуванням пільгового кратного коефіцієнту, відповідно до архівної довідки від 06.04.2005 року. (а.с.10).

З доданих до позову матеріалів не є випливає, чи приймалося відповідачем рішення про відмові позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на її заяву від 05 жовтня 2017 року.

Разом з тим, з наданих суду заперечень відповідача, випливає, що здійснити перерахунок пенсіє позивачу з зарахуванням до стажу роботи періодів її роботи з 02.12.1974 року по 26.05.1975 року; з 21.11.1975 року по 09.06.1976 року; з 10.06.1976 року по 29.05.1984 року в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах не є можливим, оскільки позивачем не надані трудові договори за вищевказані періоди або довідки з зазначенням періоду роботи в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а трудова книжка позивача не містить інформації про користування пільгами щодо обчислення стажу.

Тобто фактичне відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії в районах Крайньої Півночі з урахуванням пільгового кратного коефіцієнту, не надіславши останній відповідь на її заяву від 05 жовтня 2017 року.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що стаж роботи позивача в районах Крайньої Півночі та в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі підтверджується копією трудової книжки на її ім’я, з 02.12.1974 року по 26.05.1975 року; з 21.11.1975 року по 09.06.1976 року; з 10.06.1976 року по 29.05.1984 року. (а.с.6)

Стаж роботи позивача також підтверджується довідкою архівного відділу Середньоканського району Магаданської області від 06 квітня 2005 року з якої вбачається, що останння працювала в районах Крайньої Півночі та в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 01.01.1979 року по 29.05.1984 року, а саме в Середньоканському комбінаті битового обслуговування Середньоканського району Магаданської області.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 встановлюють, що визначення права пенсії за віком на пільгових умовах здійснюється згідно з нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788.

Як передбачено ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР, як в редакції від 10.11.1967 року № 1020, так і в новій редакції від 03.01.1983 року № 12, до районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, Якутська АССР та Камчатська область належать повністю до районів Крайньої Півночі незалежно від районів.

Згідно п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про упорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі, та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960 року, робітникам, які переведені, направленні або запрошені на роботу в райони Крайньої Півночі, та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, інших місцевостей країни, на умовах укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, зараховується один рік роботи в районах Крайньої Півночі, та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців роботи при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком та інвалідності. Пільги, передбачені цією статтєю, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі, та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за особистим бажанням та які уклали строковий трудовий договір про роботу в цих регіонах.

Відповідно до п. 5 розділу 15 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами п. 1, п. 2, п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (далі - Постанова).

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 20 зазначеної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Цей порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Разом з тим, суд враховує наступне.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задекларовано, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Згідно п. 1 Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

За приписами п. 4 та п. 5 Порядку звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо документи, які необхідно подати додатково, протягом трьох місяців не подані, пенсія призначається, відновлюється за наявними документами. У подальшому при надходженні додаткових документів пенсія перераховується зі строків, передбачених пунктом четвертим статті 45 Закону.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до п. 37 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 4).

Згідно п. 38 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження;

г) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 6), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до п. 39 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Після надходження даних про сплату страхових внесків проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з моменту призначення пенсії.

В аналогічному порядку здійснюється перерахунок пенсії у разі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплату пенсії в новому розмірі проводити з місяця, наступного за місяцем повідомлення Пенсійним фондом України про розмір середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виплата пенсії проводиться не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Згідно ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не прийняв рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії в установленому законодавством порядку, та не надав відповідь позивачу відповідно до Закону України «Про звернення громадян», тобто відповідачем взагалі ніякого рішення не приймалося, і лише пенсійний орган наділено приведеним законодавством компетенцією щодо призначення, перерахунку та сплати пенсії.

Відповідно до ч.4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 2, 139,242,243.244, 246, КАС України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Маріуполя Донецької області про визнання неправомірною діяльність та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про зарахування до стажу роботи та перерахунок пенсії від 05 жовтня 2017 року.

Зобов'язати Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 про зарахування стажу роботи та перерахунку пенсії від 05 жовтня 2017 року в установленому законодавством порядку.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНН 18850116680 судовий збір у сумі 400,00 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького Апеляційного суду адміністративного суду Донецької області через Орджонікідзневський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачи апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 15 грудня 2017 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його оголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження оголошено, в порядку передбаченому ч.2 та ч.3. ст. 295 КАС України.

Суддя: І.М. Міхєєва