Постанова № 71264941, 04.12.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/16649/17

Провадження № 2-а/234/593/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

судді Марченко Л.М.,

розглянувши у скороченому провадженні у м.Краматорську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання надати статус інваліда війни, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПСЗН Краматорської міської ради про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання надати статус інваліда війни.

Дана справа розглянута судом на підставі ст.183-2 ч.1 п.2 КАС України в порядку скороченого провадження.

Згідно позову, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 14.08.2006 року проходив службу у ДСНС України, з 01.06.2013 року займав посаду заступника начальника ДПРЧ-31 ДПРЗ-12 ГУ ДСНС України в Донецькій області. 16.06.2014 року під час виконання своїх службови обов'язків, діючи відповідно до посадової інструкції, приблизно о 17-00 годині ОСОБА_1 проводив розвідку пожежі поблизу будинку №9 по вул.Архангельській у м.Краматорську Донецької області, під час якої внаслідок вибуху снаряду отримав порання. За результатами службового розслідування 19.06.2014 року було складено Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням службових обов'язків форми Нцз-1, відповідно до якого причиною отримання поранення став вибух снаряду під час ведення бойових дій на території м.Краматорська. 31.03.2016 року комісія ДСНС України на підставі п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнала ОСОБА_1 учасником бойових дій.

У період з 2014 року по 2017 рік позивач проходив неодноразові обстеження та лікування з приводу поранення та 21.04.2017 року Центральною лікарсько-експертною комісією ДСНС України йому було видано свідоцтво про хворобу №494, згідно якого встановлено діагноз: хронічний посттравматичний періостит с/з великої стегнової кістки з частими рецидивами в результаті вогнепального відкритого перелому с/з-в/з правої великої стегнової кістки; виражений больовий синдром, лімфостаз; порушення функції опори та ходи; хронічний бронхіт, в фазі затухаючого загострення; лн ІІ ст; стан після вогнепального поранення грудної клітини справа, ускладнений пневмотораксом зі значними порушеннями легеневої вентиляції по реструктивному типу; помірне порушення легеневої вентиляції по обструктивному типу. Поранення та його наслідки, так, пов'язані з виконанням службових обов'язків. ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

15.06.2017 року наказом №281 ГУ ДСНС у Донецькій області ОСОБА_1 звільнено зі служби у відставку (із зняттям з війського обліку) відповідно до п.173, 176 п.п. «3» (за станом здоров'я) Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

06.07.2017 року обласною МСЕК №1 ОСОБА_1 встановлено 3-ю групу інвалідності з 05.07.2017 року та визначена причина інвалідності: поранення та його наслідки, так, пов'язані з виконанням службових обов'язків, про що видано довідку АВ №0704363 встановленого зразку.

З метою встановлення статусу інваліда війни ОСОБА_1 звернувся до УПСЗН Краматорської міськради, надавши необхідні документи, однак протокольним рішенням засідання Комісії від 17.08.2017 року №7 йому було відмовлено у встановлені вказаного статусу у зв'язку з тим, що зазначена у довідки МСЕК причина інвалідності «поранення та його наслідки, так, пов'язані з виконанням службових обов'язків» не відповідає вимогам отримання статусу інваліда війни, які передбачені ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позивач просить суд визнати наведене рішення відповідача протиправним, скасувати його та зобов'язати надати йому статус інваліда війни на підставі п.11 ст.7 вищенаведеного Закону.

Згідно письмовим запереченням відповідача УПСЗН Краматорської міської ради в особі начальника управління Ігнатенко О.М., відповідач з позовом не згодний, просить суд в його задоволенні відмовити, оскільки статус інваліда війни відповідно до п.11 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» може бути встановлено працівникам ДСНС (Державної служби з надзвичайних ситуацій), інвалідність яких пов'язана з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення. Формулювання у довідці МСЕК, наданої ОСОБА_1, як «поранення та його наслідки, так, пов'язані з виконанням службових обов'язків» відсутнє в переліку підстав, зазначених у «Порядку надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», затвердженому постановою КМУ від 08.09.2015 року №685.

Суд, дослідивши доводи позову та заперечень, надані докази (а.с.4-13), вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно Акту про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням службових обов'язків форми Нцз-1 від 19.06.2014 року (а.с.6) заступник начальника ДПРЧ-31 ДПРЗ-12 ГУ ДСНС України у Донецькій області старший лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 під час проведення розвідки пожежі в результаті ведення бойових дій на території міста Краматорська 16.06.2014 року отримав поранення внаслідок вибуху снаряду підчас ведення бойових дій на території міста.

Згідно витягу з протоколу №19 від 31.03.2016 року комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій, комісія постановила: відповідно до п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнати учасником бойових дій і видати відповідне посвідчення працівнику ДСНС України, який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, ОСОБА_1 (а.с.7)

Згідно свідоцтва про хворобу №494 від 21.04.2017 року та довідки обласної МСЕК АВ №0704363 причиною інвалідності вказано: поранення та його наслідки, так, пов'язані з виконанням службових обов'язків. (а.с.8, 10)

Протокольним рішенням комісії УПСЗН Краматорської міської ради від 17.08.2017 року №7 ОСОБА_1 відмовлено у встановленні статусу інваліда війни з огляду на невідповідність вищенаведеного формулювання причини інвалідності положенням ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с.13).

Відповідно до ч.1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо(неупереджено), добросовісно, розсудливо. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення(дія). Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має юридичну силу вищу ніж згадувана Постанова КМУ, в абз.1 ст.7 зазначає, що до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Крім того, п. 11 ст.7 закріплює, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення.

Тобто ст.7 Закону містить декілька висловів, вони є тотожними.

Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 08.09.2015 року №685 «Про Порядок надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», статус інваліда війни надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобовязаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, поліцейським, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до закону військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції у період її проведення.

Однак, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має юридичну силу вищу ніж згадувана постанова КМУ №685 від 08.09.2015 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведена позиція відповідача у застосуванні Закону України « Про статус ветеранів війни, їх гарантії соціального захисту» не відповідає вимогам закону.

При зверненні з позовом до суду позивачем ОСОБА_1 судовий збір не оплачувався, оскільки останнього на підставі п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від його сплати.

Відповідно до ст.94 ч.1 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку з тим, що позивача звільнено законом від сплати судового збору та останній судових витрат не поніс, судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.4-15,159-163,183-2, 185-186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання надати статус інваліда війни, задовольнити.

Визнати протокольне рішення управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 17.08.2017 року №7 про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу інваліда війни неправомірним та скасувати його.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

На постанову суду може бути подана апеляція до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Л.М.Марченко