Рішення № 71264857, 24.12.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/12436/17

2/219/4612/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2017 Артемівський міськрайонний суд Донецької області

У складі судді Хомченко Л. І.

Секретар Андрусенко С.В ,ОСОБА_1

За участю представника позивача ОСОБА_2

Розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3 до Кодемської сільської ради Бахмутського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

7.11.2017 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача посилаючись на те ,що 17 лютого 2016 року помер дядько позивача - ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5,0634 га, що розташована за адресою: Донецька область, Бахмутський район, (раніше Артемівський район), Кодемська сільська рада, кадастровий номер 1420985000:01:011:0002, цільове призначення — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя, а саме 22 квітня 2015 року, ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповідав своєму брату - батьку позивача - ОСОБА_5, все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось.

Після смерті ОСОБА_4, його брат — батько позивача, звернувся до першої Бахмутської (раніше Артемївської) нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Єдиною особою, яка б мала право на обов’язкову частку у спадщини відповідно до ст. 1241 ЦК України, була дружина дядьки позивача - ОСОБА_4

ОСОБА_6, яка померла 17 груддя 2013 року, тобто ще до відкриття спадщини.

Факт споріднення позивача та спадкодавця підтверджується свідоцтвом про народження, та свідоцтвом про шлюб.

Батько позивача, не встиг оформити свої спадкові права оскільки помер 25 жовтня 2016 року.

Батько позивача проживав у м. Запоріжжя, а тому його донька (позивач),

як єдиний спадкоємець звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори м. Запоріжжя, тобто за місцем відкриття спадщини відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України.

Інших спадкоємців не має, бо дружина спадкодавця - ОСОБА_7, померла 03 липня 2000 року

Для оформлення спадщини позивач подала документи, що підтверджують родинні стосунки із спадкодавцем, однак не змогла подати правовстановлюючий документ на спадкове майно - земельну ділянку, оскільки державний акт на земельну ділянку був вірогідно втрачений Дядьком позивача, про що також було повідомлено в місцевій пресі.30 жовтня 2017 року, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у неї державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

Отже, позивач не має іншого способу оформити свої спадкові права ніж звернення до суду. Відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за законом або за заповітом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Відповідно до ч. З ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Відповідно до Ч.І ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ч .І ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка про яку йдеться в позові, належить на праві приватної власності — ОСОБА_4 .Як вбачається із заповіту, ОСОБА_4 заповідав все своє майно ОСОБА_5. З витягу зі спадкового реєстру встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була заведена 17.08.2016 року. Зі свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_5 помер 25 жовтня 2016 року. Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 473332, земельна ділянка площею 5,0634 га, що розташована за адресою: Донецька область, Артемівський район, на території Кодемської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить на праві власності ОСОБА_4, відповідно до розпорядження голови Артемівської райдержадміністрації від 22 грудня 2005 року № 836. Відповідно до

ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.1296 ч.І ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відповідно до п. 3.1. роз’яснень ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Таким чином відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку позбавило позивача можливості оформити спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, і тому єдиним можливим способом захисту майнового інтересу позивача є звернення до суду з цим позовом. Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини. На підставі викладеного просив визнати за позивачем - ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 5,0634 га, що розташована за адресою: Донецька область, Бахмутський район, Кодемська сільська рада, кадастровий номер 1420985000:01:011:0002, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_5 померлого 25 жовтня 2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити ,надав пояснення аналогічно викладеним у позовній заяві .

просив визнати за позивачем - ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 5,0634 та, що розташована за адресою: Донецька область, Бахмутський район, Кодемська сільська рада, кадастровий номер 1420985000:01:011:0002, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_5 померлого 25 жовтня 2016 року.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився ,про час та дату розгляду справи його було повідомлено.

Заслухав пояснення сторін та дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини :

17 лютого 2016 року помер дядько позивача - ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5,0634 га, що розташована за адресою: Донецька область, Бахмутський район, (раніше Артемівський район), Кодемська сільська рада, кадастровий номер 1420985000:01:011:0002, цільове призначення — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя, а саме 22 квітня 2015 року, ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповідав своєму брату - батьку позивача - ОСОБА_5, все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось.

Після смерті ОСОБА_4, його брат — батько позивача, звернувся до першої Бахмутської (раніше Артемївської) нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Єдиною особою, яка б мала право на обов’язкову частку у спадщини відповідно до ст. 1241 ЦК України, була дружина дядьки позивача - ОСОБА_8, яка померла 17 груддя 2013 року, тобто ще до відкриття спадщини.

Факт споріднення позивача та спадкодавця підтверджується свідоцтвом про народження, та свідоцтвом про шлюб.

Батько позивача, не встиг оформити свої спадкові права оскільки помер 25 жовтня 2016 року.

Батько позивача проживав у м. Запоріжжя, а тому його донька (позивач), як єдиний спадкоємець звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори м. Запоріжжя, тобто за місцем відкриття спадщини відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України.

Інших спадкоємців не має, так як дружина спадкодавця - ОСОБА_7, померла 03 липня 2000 року

Для оформлення спадщини позивач подала документи, що підтверджують родинні стосунки із спадкодавцем, однак не змогла подати правовстановлюючий документ на спадкове майно - земельну ділянку, оскільки державний акт на земельну ділянку був вірогідно втрачений Дядьком позивача, про що також було повідомлено в місцевій пресі. 30жовтня 2017 року, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у неї державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

. Відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за законом або за заповітом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до ч. З ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до Ч.І ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)

Відповідно до ч. І ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка про як йдеться в позові, належить на праві приватної власності — ОСОБА_4 .

Як вбачається із заповіту, ОСОБА_4 заповідав все своє майно ОСОБА_5.

З витягу зі спадкового реєстру встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була заведена 17.08.2016 року.

Зі свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_5 помер 25 жовтня 2016 року.

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 473332, земельна ділянка площею 5,0634 га, що розташована за адресою: Донецька область, Артемівський район, на території Кодемської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить на праві власності ОСОБА_4, відповідно до розпорядження голови Артемівської райдержадміністрації від 22 грудня 2005 року № 836.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1296 ч.І ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 3.1. роз’яснень ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Враховуючи викладене суд вважає на необхідне позов задовольнити так як він знайшов своє підтвердження доказами у судовому засіданні та слід визнати за позивачем - ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 5,0634 та, що розташована за адресою: Донецька область, Бахмутський район, Кодемська сільська рада, кадастровий номер 1420985000:01:011:0002, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_5 померлого 25 жовтня 2016 року.

Керуючись ст.ст. 280-282 ЦПК України ,суд

ВИРІШИВ :

Визнати за позивачем - ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 5,0634 та, що розташована за адресою: Донецька область, Бахмутський район, Кодемська сільська рада, кадастровий номер 1420985000:01:011:0002, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_5 померлого 25 жовтня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з часу його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його проголошення .

Суддя Л.І. Хомченко

Справа № 219/12436/17

2/219/4612/2017

ЗОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2017 Артемівський міськрайонний суд Донецької області

У складі судді Хомченко Л. І.

Секретар Андрусенко С.В. ,Останкевич Є.Ю.

За участю представника позивача ОСОБА_2

Розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3 до Кодемської сільської ради Бахмутського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду пов’язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін на що може бути витрачено значний час суд вважає на необхідне постановити його вступну та резолютивну частину

Керуючись ст.ст.280-282 ЦПК України ,суд

ВИРІШИВ :

Визнати за позивачем - ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 5,0634 та, що розташована за адресою: Донецька область, Бахмутський район, Кодемська сільська рада, кадастровий номер 1420985000:01:011:0002, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_5 померлого 25 жовтня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з часу його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його проголошення .

Суддя Л.І. Хомченко

Справа № 219/12436/17

Провадження № 2/219/4612/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Л.І.Хомченко