Постанова № 71263745, 21.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Сидоренко Ю.В.

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області (м. Миргород) від 28.11.2017р. (09:49 год). (повний текст складено 04.12.17 р.) по справі № 541/2435/17

за позовом ОСОБА_1

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИЛА

06 листопада 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач), в якому просив суд скасувати постанову Миргородської ОДПІ ГУ ДФС в Полтавській області про накладення адміністративного стягнення серії АА № 081772 від 19 грудня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 680 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Також позивач просив поновити строк на оскарження вказаної постанови.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.11.2017 року по справі № 541/2435/17 клопотання представника відповідача задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АА № 081772, виданої 19 грудня 2016 року Миргородською ОДПІ ГУ ДФС в Полтавській області, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 680 грн. залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.11.2017 року по справі № 541/2435/17 скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що 30.08.2017 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області було подано запит про надання інформації щодо наявності несплачених податків, зборів, інших платежів. У зв'язку з неотриманням відповіді 06.11.2017 року ОСОБА_2 особисто звернувся до Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області за роз'ясненнями щодо запитуваної інформації по штрафах ОСОБА_1 06.11.2017 року представником позивача отримано відповідь на вказаний запит та встановлено, що відповідь направлялась на адресу ОСОБА_1 у серпні 2017 року, однак, у зв'язку з неврученням адресату повернулась 11.10.2017 року на адресу відправника. Оскільки адресатом вказаного відправлення був ОСОБА_3, спочатку працівники Миргородської ОДПІ відмовились видати на руки ОСОБА_4 зазначений вище конверт, однак, згодом погодились, за умови, що ОСОБА_4 розпишеться про отримання конверта та поставить дату 11.10.2017 року. Вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що у зв'язку з отриманням представником ОСОБА_3 11.10.2017 року вказаного вище листа строк звернення до суду закінчився 24.10.2017 року. Так, представником позивача у судовому засіданні надано для огляду судом оригінал конверту з поштовим штемпелем з датою 11.10.2017 року - м. Київ, та пояснено, що 11.10.2017 року вказаний конверт ще перебував у м. Києві, а тому не міг бути отриманий саме в цю дату у приміщенні Миргородської ОДПІ, що підтверджується витягом із сайту Укрпошти, згідно з яким конверт за № 3600017267165 отриманий лише 16.10.2017 року у м. Полтава ГУ ДФС у Полтавській області. Однак, вищезазначене не було взято до уваги судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, встановлений статтею 289 КУпАП, а судом на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не виявлено підстав для поновлення цього строку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

У свою чергу, відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно з ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

У відповідності до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу.

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказано, що ОСОБА_1 дізнався про існування оскаржуваної постанови з листа ГУ ДФС у Полтавській області № С/1223/16-31-17-05-31 від 07.09.2017 року. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 3600017267165, вказаний лист, до якого була додана копія оскаржуваної постанови, 11.10.2017 року був отриманий представником позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності позивача від 08.10.2016 р. Доказів отримання вказаного листа у інший день позивачем та його представником не надано.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено висновок, що строк звернення до адміністративного суду з даним позовом закінчився 24.10.2017 р.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до роздруківки з веб-сайту УДППЗ «Укрпошта», наданої представником позивача, поштове відправлення № 3600017267165 09.09.2017 року надійшло з м. Полтави до м. Київ (Дирекція оброблення та перевезення пошти Київ (далі по тексту - ДОПП Київ), індекс 03909), 10.09.2017 року надійшло до Центру поштового зв'язку № 2 м. Київ, звідки 11.10.2017 року надійшло до Дирекції оброблення пошти Центру поштового зв'язку № 1, та 12.10.2017 року повернулось до ДОПП Київ. Лише 13.10.2017 року вказане поштове відправлення надійшло до Цеху оброблення пошти Полтава, та 16.10.2017 року було повернуто відправнику.

Таким чином, станом на 11.10.2017 року поштове відправлення № 3600017267165 перебувало у м. Київ, і фізично не могло бути вручене представнику позивача ОСОБА_2

Однак, судом першої інстанції вищезазначені обставини враховані не були, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про те, що про порушення своїх прав ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 дізнався 11.10.2017 року, а тому строк звернення до суду з цим позовом сплив 24.10.2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Між тим, судом першої інстанції не перевірено доводів представника позивача щодо обставин, за яких на повідомленні про вручення поштового відправлення було проставлено дату отримання 11.10.2017 року, а саме щодо того, що представником позивача ОСОБА_2 цю дату було проставлено на повідомленні на вимогу працівників Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області з метою отримання вказаного відправлення.

Як зазначав представник позивача в позовній заяві та у судовому засіданні, фактично лист Миргородської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 07.09.2017 року № С/1223/16-31-17-05-31 разом з копією постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 081772 від 19.12.2016 року було отримано представником позивача лише 06.11.2017 року (в день подачі адміністративного позову).

Вищенаведені доводи представника позивача, на думку колегії суддів, ставлять під сумнів твердження відповідача про отримання копії оскаржуваної постанови та листа ГУ ДФС у Полтавській області від 07.09.2017 року саме 11.10.2017 року та викликають необхідність перевірки дати отримання поштового відправлення 3600017267165.

Між тим, судом першої інстанції цього зроблено не було та не надано жодної оцінки таким доводам представника позивача.

Судом першої інстанції не встановлено дійсної дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, що має визначальне значення для надання оцінки дотриманню строку звернення до суду з даним позовом та причинам поважності пропуску цього строку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним та необґрунтованим висновок суду першої інстанції про пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом, та вважає, що останній зроблено без урахування всіх обставин справи, що призвело до порушень процесуального права.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, ухвала Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.11.2017 року по справі № 541/2435/17 підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.11.2017р. по справі № 541/2435/17 скасувати .

Справу № 541/2435/17 за позовом ОСОБА_1 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення направити до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений та підписаний 27.12.2017 р.